Простір обмежований:

зверху - основою черепа;

знизу - на рівні VI шийного хребця переходить в ретровісцеральний (позаорганний простір шиї;

збоку - aponeurosis pharyngoprevertebralis (перебірка Шарпі);

спереду - глотка та fascia buccopharyngea, що її покриває;

ззаду - fascia prevertebralis.

Першою ознакою запалення клітковини глибокої ділянки лиця являються тонічні скорочення жувальних м`язів (тризн), тому що в гнійно-запальний процес втягується присередній крилоподібний м`яз. В подальшому запальний процес розповсюджується на всі клітковинні простори і через круглий, овальний та остистий отвори - на тверду оболонку, а через нижню очноямкову щілину - в порожнину очної ямки.

Гнійний запальний процес на обличчі у вигляді фурункула чи карбункула верхньої губи або кута рота, ускладнений тромбофлебітом вен лиця, неминуче розповсюджується на вени очної ямки, печеристу пазуху та венозне крилоподібне сплетення, звідки через анастомози досягає пазух твердої оболони, що призводить до синус-тромбозу з наступним менінгітом.

Запальні процеси в ділянці лиця протікають надто важко, інколи закінчуються смертю хворого.

Цьому сприяють:

1) Близьке розташування життєво важливих утворів.

2) Наявність венозних сплетень та вен без клапанів. Завдяки цьому септичні емболи швидко розпосюджуються в венозні пазухи твердої оболонки мозку з розвитком внутрішньочерепних ускладнень. Найбільш небезпечним у цьому відношенні є запальні вогнища в ділянці верхньої губи. Між двома носогубними складками та верхньою губою виділяють "трикутник смерті", маніпуляції на м`яких тканинах котрого проводять з особливою обережністю.

3) Наявність в бічній ділянці лиця клітковинних просторів, пов`язаних між собою, сприяє розповсюдженню запальних процесів на сусідні ділянки тіла (очну ямку, парафарінгеальний простір, середостіння).

13