7. Нормування шкідливих речовин.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини, спричиняють порушення здоров’я лише тоді, коли їхня кількість в повітрі, величина, концентрація, інтенсивність і період дії перевищує гранично допустиму для кожної речовини.

Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка на протязі робочого дня (8 годин), але не більше 40 годинна тиждень, на протязі всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього й наступних поколінь.

ГДК шкідливих речовин в повітрі вимірюються в мг/м³.

Гранично допустимою концентрацією деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони та їхні характеристики наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. – ГДК деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони

№ п/п	Назва речовини	ГДК, мг/м3	Агрегатний стан
1	Азоту оксиди	5	П
2	Аміак	20	П
3	Ацетон	200	П
4	Бензин паливний	100	П
5	Хлор	1	А
6	Кислота сірчана	1	П
7	Окис вуглецю	20	П
8	Ртуть металічна	0,01	П
9	Свинець та його органічні сполуки	0,01	А

Примітка: П – пари; А – аерозоль.

8. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

Експрес-метод, який базується на явищі колометрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дає змогу швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори УГ-2, ГХ-2, ГХ-4, СО та інші. Концентрацію пилу в повітрі робочої зони, в приміщеннях визначають за допомогою аспіраторів моделі М-822.

Рис. 3. Газоаналізатор УГ-2. Рис. 4. Аспіратор моделі М-822.

Лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколометричного) в лабораторних умовах. За цим методом отримують точні результати, однак на це потрібно багато часу.

Метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів ФГК-3М (на хлор), “Сирена-2” (на аміак), “Фотон” (на сірководень).

Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, кількістю їх, ступенем небезпеки враження працюючих.