2. Дія електричного струму на організм людини.

Протікання електричного струму через тіло людини проявляється в таких видах дії: біологічної, термічної, електролітичної та механічної.

Біологічна дія електричного струму проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, внаслідок чого спостерігається судомне скорочення м’язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок, спазмів голосових зв'язок.

Термічна дія електричного струму призводить до опіків шкіри, нагрівання до високої температури кров’яних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на щляху струму, і викликає в них серйозні функціональні розлади, термічна дія струму може призвести до руйнування тканин аж до їх обвуглення.

Електролітична дія електричного струму проявляється в електролізі (розладі) рідин, в тому числі крові, що спричиняє зміну їх фізико-хімічного складу і органів у цілому, а також суттєво міняє функціональний склад клітин.

Механічна дія електричного струму є непрямим наслідком дії струму – судомних скорочень м’язів під дією струму, що проходить через тіло людини, внаслідок чого можуть статися розрив шкіри, кровоносних судин і нервових тканин, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Розрізняють два види уражень людини електричним струмом: електричні травми та електричні удари (шок).

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і органів людини, які виникають внаслідок дії електричного струму і від електричної дуги.

Електричний удар (шок) – це своєрідна нервово-рефлекторна реакція організму людини на надмірне подразнення електричним струмом. При цьому відбувається збудження живих клітин організму електричним струмом і супроводжується судомним скороченням різних м’язів тіла. Електричний удар може призвести до порушень і навіть зупинки роботи легень і серця.

Є такі види електричних травм: електричні опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електроофтальмія.

Електричні опіки залежно від умов виникнення розділяються на такі види : струмовий, дуговий і їх поєднання - змішаний.

Електричні знаки являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-рожевого кольору на поверхні шкіри людини, яка опинилася під дією струму. Знаки у більшості випадків мають круглу або овальну форму розміром 1…5 мм із заглибленням в центрі, а також можуть бути у вигляді подряпин, невеликих ран, бородавок, крововиливів у шкіру, мозолів. Ушкоджена ділянка шкіри затвердіває подібно до мозоля. З часом вони безболісно зникають.

Електрометалізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, який розплавився під дією електричної дуги. Уражена ділянка шкіри має жорстку поверхню, забарвлення якої визначається кольором металу, що потрапив у шкіру.

Електроофтальмія – запалення зовнішніх оболонок очей, яке виникає внаслідок дії потужного потоку ультрафіолетових променів від електричної дуги. Хвороба продовжується кілька днів. У випадку ураження рогівки лікування більш складне.

За ступенем дії на організм людини є такі струми: відчутний, невідпускаючий і фібриляційний.

Відчутний струм – це струм, який при протіканні через організм людини викликає відчутні подразнення. Пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму промислової частоти складає біля 0,6 мА. Для постійного струму ця величина складає приблизно 5 мА.

Невідпускаючий струм – це струм, який при протіканні організмом людини викликає непереборні судомні скорочення м’язів руки, так що людина затискає рукою провідник і не може від нього відірватися, Пороговий невідпускаючий струм промислової частоти складає приблизно 10…15 мА, постійного струму – біля 50 мА.

Фібриляційний струм – це такий струм, при протіканні якого організмом людини відбувається фібриляція серця. Пороговий фібриляційний струм становить біля 100 мА змінного струму 50 Гц і біля 300 мА постійного струму. Якщо час протікання фібриляційного струму перевищує 1 с, як правило, настає смерть.