Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи охорони праці 1.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Дія шуму на організм людини.

Шум може при певних умовах призводити до розладів нервової системи; з’являються головні болі і головокружіння; підвищується втома, дратівливість; порушується пульс, дихання і обмін речовин; погіршується реакція зору; виникають захворювання серцево-судинної системи і системи кровообігу.

Тривала дія шуму приводить до зниження слуху, а іноді і до стійкої глухоти. Потужний шум при тривалій дії на людину може стати причиною так званої шумової хвороби. Шум знижує продуктивність праці на 15…20%.

5. Методи та засоби захисту від шуму.

Захист від шуму повинен здійснюватися розробкою шумобезпечної техніки, використання методів та засобів колективного захисту та засобами індивідуального захисту. Питання боротьби з шумом слід вирішувати ще при проектуванні підприємств, робочого місця, устаткування. Для цього використовуються організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи.

До організаційних заходів відносяться: раціональне розташування виробничих ділянок, устаткування та робочих місць, постійний контроль режиму праці і відпочинку працівників, обмеження застосування обладнання та використання робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

Технічні заходи дають змогу значно зменшити вплив шуму на працівників і поділяються на заходи, що використовуються: в джерелі виникнення (конструктивні та технологічні), на шляху розповсюдження (звукоізоляція, звукопоглинання, глушники шуму, звукоізоляційні укриття), в зоні сприйняття (засоби колективного та індивідуального захисту).

Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадку, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту поділяються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал; протишумні навушники, які закривають вушну раковину зовні; шлеми та каски.

6. Інфразвук.

Інфразвук – звукові коливання з частотою менше 16 Гц, які людина не чує, однак вони проявляють на організм людини біологічну дію. Джерелами інфразвукових коливань є органні труби, сонячні спалахи, гроза, землетруси, дизельні двигуни, промислові вентилятори, компресори. Всі механізми, які працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук.

За часовими характеристиками інфразвук класифікують на постійний і непостійний:

● постійний – коли рівень звукового тиску змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження;

● непостійний – коли рівень звукового тиску змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження.

Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення та головну біль; знижується увага та працездатність; виникає почуття страху і загальна немічність; знижується розумова здатність. А потужні нечутні звуки з частотою 7 Гц зупиняють серце або руйнують кровоносні судини. Це виникає при спів падінні частоти коливань звукових хвиль з так званим альфа ритмом головного мозку.

Допустимі рівні звукового тиску інфразвуку у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях регламентовані ДСН 3.3.6.037-99 “Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, наведені в таблиці 5.

Таблиця 5. Допустимі рівні звукового тиску інфразвуку в октавних смугах

Допустимі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах з

середньо геометричними частотами, Гц

Загальний рівень

звукового тиску,

дБ

2

4

8

16

105

105

105

104

110

Завдяки великій довжині хвилі інфразвук поширюється в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити:

● збільшення частот обертання валів більше 20 об/с;

● підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів;

● усунення низькочастотних вібрацій;

● внесення конструктивних змін у будову джерел, що дає змогу перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; при цьому зниження їх можна досягнути застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.