- •Тема 3.2. Електробезпека. 84
- •Розділ 1. Правові і організаційні основи охорони праці. Тема 1.1. Вступ. Загальні питання охорони праці.
- •1. Охорона праці, її значення і завдання.
- •2. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •1. Охорона праці, її значення і завдання.
- •2. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •Тема 1.2. Правові та організаційні основи охорони праці.
- •2. Гарантії прав працівників на охорону праці, пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •3. Нормативно – правові акти з охорони праці.
- •4. Стандарти в галузі охорони праці.
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •7. Охорона праці жінок.
- •8. Охорона праці неповнолітніх.
- •9. Охорона праці інвалідів.
- •10. Медичні огляди працівників.
- •11. Фінансування охорони праці.
- •Тема 1.3. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •1. Система державного управління охороною праці в Україні.
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці.
- •1. Система державного управління охороною праці в Україні.
- •2. Нагляд і контроль за охороною праці.
- •Тема 1.4. Організація охорони праці на підприємстві.
- •2. Служба охорони праці підприємства.
- •3. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві.
- •4. Комісія з питань охорони праці підприємства.
- •5. Колективний договір (угода) з охорони праці.
- •6. Атестація робочих місць за умовами праці.
- •7. Кабінети по охороні праці.
- •8. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.
- •9. Стимулювання охорони праці.
- •Тема 1.5. Навчання з питань охорони праці.
- •3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •4. Спеціальне навчання і перевірка знань з охорони праці.
- •5. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •Тема 1.6. Профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •2. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •3. Класифікація нещасних випадків.
- •4. Мета та завдання профілактики нещасних випадків, виробничих травм, професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5. Основні заходи по запобіганню виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •Розділ 2. Виробнича санітарія. Тема 2.1. Основи фізіології та гігієни праці.
- •2. Основи фізіології праці.
- •3. Класифікація санітарно-гігієнічних умов праці.
- •4. Загальні підходи до оцінки умов праці та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.
- •Тема 2.2. Повітря робочої зони.
- •2. Мікроклімат робочої зони.
- •3. Нормування параметрів мікроклімату.
- •4. Контроль параметрів мікроклімату.
- •5. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •6. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами.
- •7. Нормування шкідливих речовин.
- •8. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві.
- •9. Заходи та засоби попередження забруднення робочої зони.
- •10. Вентиляція виробничих приміщень.
- •Тема 2.3. Освітлення виробничих приміщень.
- •2. Основні світлотехнічні величини і одиниці вимірювання.
- •3. Природне освітлення, його характеристика.
- •4. Штучне освітлення, його характеристика.
- •5. Експлуатація і контроль освітлювальних установок.
- •Тема 2.4. Вібрація.
- •2. Класифікація і характеристики вібрації.
- •3. Нормування та контроль параметрів вібрації.
- •4. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Тема 2.5. Шум, інфразвук та ультразвук.
- •2. Характеристика та класифікація шумів.
- •3. Нормування і вимірювання шуму.
- •4. Дія шуму на організм людини.
- •5. Методи та засоби захисту від шуму.
- •6. Інфразвук.
- •7. Ультразвук.
- •Тема 2.6. Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •2. Дія електромагнітних випромінювань на організм людини.
- •3. Нормування електромагнітних випромінювань.
- •4. Захист від електромагнітних випромінювань.
- •Тема 2.7. Випромінювання оптичного діапазону.
- •2. Характеристика інфрачервоного випромінювання.
- •3. Захист від інфрачервоного випромінювання.
- •4. Характеристика ультрафіолетового випромінювання.
- •5. Захист від ультрафіолетового випромінювання.
- •6. Характеристика лазерного випромінювання.
- •7. Захист від лазерного випромінювання.
- •Тема 2.8. Іонізуюче випромінювання.
- •2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •3. Нормування радіаційної безпеки.
- •4. Захист від іонізуючого випромінювання.
- •Тема 2.9. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •2. Санітарно-захисні зони підприємств.
- •3. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства.
- •4. Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень.
- •5. Водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.
- •6. Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.
- •Розділ 3. Основи виробничої безпеки. Тема 3.1. Загальні вимоги безпеки.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання.
- •3. Безпека праці під час експлуатації систем під тиском.
- •4. Кріогенна техніка.
- •5. Безпека праці під час експлуатації балонів.
- •6. Безпека праці під час експлуатації компресорних і холодильних установок.
- •7. Безпека праці під час експлуатації парових котлів.
- •8. Безпека праці під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •2. Дія електричного струму на організм людини.
- •3. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •4. Класифікація електроустановок і приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
- •5. Умови ураження людини електричним струмом.
- •6. Напруга крокова та напруга дотику.
- •7. Заходи безпечної експлуатації електроустановок.
- •8. Технічні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом.
- •9. Захисне заземлення.
- •10. Занулення.
- •11. Вирівнювання електричних потенціалів.
- •12. Електрозахисті засоби.
- •13. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Розділ 4. Пожежна безпека. Тема 4.1. Горіння та вимоги пожежної безпеки.
- •1. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень і будівель за пожежовибухонебезпечністю.
- •1. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •2. Категорії приміщень і будівель за пожежовибухонебезпечністю.
- •3. Класифікація пожежо- та вибухонебезпечних приміщень і зон.
- •Тема 4.2. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
- •2. Пожежна сигналізація.
- •3. Засоби та способи гасіння пожежі.
- •4. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.
- •5. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
- •6. Дії персоналу при виникненні пожежі.
- •Додатки
- •Література
- •Інтернет-ресурси
Тема 2.5. Шум, інфразвук та ультразвук.
1. Поняття про шум, інфразвук і ультразвук.
2. Характеристика та класифікація шумів.
3. Нормування і вимірювання шуму.
4. Дія шуму на організм людини.
5. Методи та засоби захисту від шуму.
6. Інфразвук.
7. Ультразвук.
1. Поняття про шум, інфразвук і ультразвук.
З фізичної точки зору звук – це хвильові коливання пружного середовища, що поширюється з певною швидкістю в газоподібному, рідкому або твердому середовищі під дією механічних коливань. Частина простору, в якому поширюються звукові хвилі називаються звуковим полем.
Шум –це будь-який неприємний або небажаний звук, який наносить шкоду здоров’ю людини, знижує її працездатність, а також може сприяти отриманню травми внаслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів.
Більшість технологічних процесів на виробництві супроводжується дією шуму на працюючих, що виникає при роботі машин, енергетичних установок, приводів тощо.
Органи слуху людини сприймають звукові хвилі як звук в діапазоні частот від 16 до 20000 Гц. Коливання з частотою менше 16 Гц називають інфразвуком, а коливання з частотою більше 20000 Гц – ультразвуком. Інфразвук та ультразвук органами слуху людини не сприймається (людина їх не чує), але вони проявляють біологічну дію на організм людини.
Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності (від нижнього порога чутності до верхнього – больового порога). Але звуки різних частот сприймаються неоднаково, найбільша чутність звуку людиною відбувається у діапазоні 800…4000 Гц, а найменша – в діапазоні 20…100 Гц.
2. Характеристика та класифікація шумів.
Звукова хвиля, яка поширюється в звуковому полі, характеризується такими величинами:
● звуковий тиск, Р, Па;
● інтенсивність звуку, І, Вт/м2;
● частота коливань,
,
Гц;
● коливальна швидкість, ν, м/с.
Звуковий тиск – це різниця між миттєвим значенням тиску в даній точці середовища при проходженні через цю точку звукових хвиль і середнім тиском, який спостерігається в цій точці при відсутності звукових хвиль.
Інтенсивність звуку – це потік енергії, яку переносить звукова хвиля в одиницю часу, віднесеній до одиниці площі поверхні, перпендикулярної напряму поширення звукової хвилі.
Частота коливань – це кількість повних коливань за одну секунду.
Коливальна швидкість - це миттєва швидкість розповсюдження звукової хвилі в повітряному середовищі.
Мінімальний звуковий тиск Ро = 2 • 10-5 Па, що сприймається людиною як звук, називають порогом чутності. Звуковий тиск величиною Рб = 2 • 102 Па і більше викликає больові відчуття і називається больовим порогом. Для інтенсивності звуку ці величини мають такі значення: Іо = 10-12 Вт/м2, Іб = 102 Вт/м2.
На практиці користуються не абсолютними значеннями І (Р), а їх логарифмічними рівнями, визначеними з відношення фактичної величини І (Р) до його порогового значення Іо (Ро). Якщо І (Р) більша від Іо (Ро) в 10 раз, тобто І/Іо =10 (Р/Ро = 10), то вважають, що рівень інтенсивності звуку (звукового тиску) дорівнює 1 Б (бел), при І/Іо = = 100 (Р/Ро = 100) – 2 Б, при І/Іо = 1000 (Р/Ро = 1000) – 3 Б і т.д.
В логарифмічних одиницях:
lg
= lg
= lg 10 = 1Б.
Рівень інтенсивності звуку, дБ (1Б = 10дБ), визначається:
LI = 10 • lg .
Рівень звукового тиску, дБ, визначається:
Lр
= 10 • lg
= 20 • lg
.
Звукова потужність звуку, дБ, визначається:
Lw
= 10 • lg
,
де W – звукова потужність, Вт;
Wo – порогова потужність, Wo = 10-12 Вт.
Як відомо, слуховий апарат людини має різну чутливість до звуків різних частот, тому для оцінки дії шуму на людину необхідно знати його частотний спектр. Залежність рівнів звукового тиску, або інтенсивності, від частоти звуку називають частотним спектром.
Інтенсивність шуму
вимірюють як у всій зоні сприйманих
частот, так і в октавних смугах
частот. Якщо діапазон частот від 16
до 20000 Гц поділити на інтервали так,
щоб у кожному з них вища частота
була більша від нижчої
в 2 рази, то такий інтервал називається
октавою.
На практиці користуються значеннями середньо геометричних частот кожної октави, які визначаються за формулою
=
.
У діапазоні частот 16…20000 Гц середньогеометричними частотами октав є: 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000, 16000 Гц.
Як оцінювальний показник шуму застосовується такий показник як рівень звуку в дБA:
LA
= 20 •
,
де Ра – середньоквадратичний звуковий тиск, Па;
Ро – пороговий середньоквадратичний звуковий тиск, Па.
Залежно від походження шуми класифікуються на такі види: механічні, аеродинамічні, гідродинамічні і електромагнітні.
За характером спектра дії шуми класифікують на широкосмугові і тональні.
● широкосмугові - мають безперервний спектр шириною більш ніж одна октава; ● тональні – у їх спектрі є кілька яскраво виражених звуків.
За спектром шуми
класифікують на суцільні, дискретні,
та змішані.
● суцільні – спектри, в яких спектральні складові розташовані за шкалою частот безперервно;
● дискретні – коли спектральні складові розділено ділянками нульової інтенсивності;
● змішані – поєднання спектрів суцільного та дискретного.
За часовими характеристиками шуми класифікують на постійні та непостійні.
● постійні шуми – це шуми, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5 дБА;
● непостійні шуми - це шуми, рівень звуку яких за 8-годинний робочий день змінюється в часі більше 5 дБА.
