2. Категорії приміщень і будівель за пожежовибухонебезпечністю.

На розвиток пожежі у приміщеннях, будівлях та спорудах впливає їх вогнестійкість.

Вогнестійкість – період часу (у годинах або хвилинах), на протязі якого будівельні конструкцій та елементи витримують дію вогню без обвуглюванню, руйнування, деформації і тріщин. Вогнестійкість будівельних конструкцій та елементів характеризується межею вогнестійкості.

Межа вогнестійкості – інтервал часу (у годинах або хвилинах), на протязі якого будівельні конструкції витримують дію вогню до втрати ними несучої здатності.

Усі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за ДБН В.1.1-7-02 поділяють на 5 ступенів, яка визначається межею вогнестійкості та горючістю матеріалів і речовин.

Залежно від властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки приміщення і будівлі за вибухопожежною і пожежною небезпекою поділяються згідно з ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” на п’ять категорій – А, Б, В, Г, Д.

До категорії А належать приміщення, де перебувають горючі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28 ^оС, а також речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.

До категорії Б належать приміщення, у яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 28 ^оС та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пило повітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.

До категорії В належать приміщення, де перебувають горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), а також речовини і матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення і будівлі не відносять до категорії А чи Б).

До категорії Г належать приміщення, у яких є негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевого тепла, іскор та полум’я.

До категорії Г належать приміщення, у яких є негорючі речовини і матеріали у холодному стані.

3. Класифікація пожежо- та вибухонебезпечних приміщень і зон.

Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо– і пожежонебезпечних приміщеннях і виробництвах. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на пожежонебезпечні класів П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ і вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, 20, 21, 22.

Пожежонебезпечна зона – це простір, де можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.

Вибухонебезпечна зона – це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.

Клас П-І – приміщення, в яких використовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху парів вище 61 ^оС (склади мінеральних масел, насосні станції горючих рідин, лабораторії на нафтобазах тощо).

Клас П-ІІ – приміщення, в яких виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею займання понад 65 г/м³ до об’єму повітря, які не можуть утворювати вибухонебезпечні суміші (деревообробні цехи, зерносховища, зерносушилки, млини, кормодробарки тощо).

Клас П-ІІа – приміщення, в яких утворюються тверді горючі матеріали без виділення пилу і волокон (склади паперу, цехи зберігання меблів, швейні майстерні тощо).

Клас П-ІІІ – зовнішні установки, в яких використовуються горючі рідини з температурою спалаху більше 61 ^оС, або тверді горючі речовини (склади вугілля, торфу, сіна і деревини; відкриті або під навісом склади мінеральних олив тощо).

Газо–пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Ця зона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.

Вибухонебезпечна зона класу 1 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи установки.

Вибухонебезпечна зона класу 2 – простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то не часто і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів.

Вибухонебезпечна зона класу 20 – простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пило повітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 21 – простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Згідно з ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовується електрообладнання закритого типу. У вибухонебезпечних зонах і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, виготовлене згідно з ГОСТ 12. 2. 020-96 ССБП “Електрообладнання вибухозахищене”.