2.6.2.2. Підключення зовнішніх проводок до контролера р-130.

Блок БК має ще два гнізда штекерних розняттів (Х2 - „Група” та Х3 – „Група

Б”) для підключення до пристроїв зв’язку з об’єктом (ПЗО) БК ліній зв’язку з датчиками та виконуючими пристроями. Штекерні розняття Х2 та Х3 типу РПІ-23 мають кожне 3 насадки по 8 клем, але використовується тільки 21 клема.

Організація зовнішніх кіл блока БК показана на рис. 2.13, а приладових кіл цього блока – на рис. 2.14 з такими позначеннями: АП – приймач абонента, ПА – передавач абонента, НВВІ – навантаження виходу „відмова інтерфейсу”, НВВК – навантаження виходу „відмова контролера”.

Схему підмикання аналогових виходів (ВА) до рознімів Х” та Х№ наведено на рис. 2.11 і 2.12. ВА розраховані на сигнал 0-2 В постійного струму. Перетворення сигналів 0-5, 0(4)-20мА і 0-10 В на цей сигнал здійснюється з допомогою резисторів R=402 (0-5 мА), 100Ом /0/4/ - 20 мА/ та 21,5кОм (0-10 В), які підключають до проміжного клемника (ПК) або тих, які входять до складу з’єднувача КБС-3. причому „+” ВА підключають до непарних клем розніму (1,3,...,15), а „-” ВА – до парних клем (2,4,...,16). Схема підключення аналогових виходів (АВ), які розраховані на сигнал 0-5 або 0/4/, - 20 мА, наведена на рис. 5,6 з такими позначеннями: НАВО1 – навантаження 1-го АВ; НАВО2 – 2-го АВ. АВ є пасивними, тому для їх живлення потрібно зовнішнє не стабілізоване джерело 24 В постійного струму. Обидва АВ (у одного ПЗО контролера їх може бути максимально тільки 2) мають спільну точку, але від інших кіл контролера ці виходи гальванічно ізольовані з допомогою трансформатора.

Як видно з рис. 2.17, їх підключають до контактів 17, 18, 20, 21 рознімів Х2 і Х3.

Дискретні виходи (ВД) залежно від типу кіл вводу-виводу підключають до тих контактів рознімів Х2 чи Х3 БК, що наведені у табл. 2.7. На рис.2.18 дана схема підключення ВД для типу 7. Всі дискретні входи однієї групи мають спільну точку і є пасивними. Для живлення входів застосовують зовнішню не стабілізовану напругу 24 В постійного струму.

Дискретні виходи (ДВ) залежно від типу кіл вводу-виводу підключають до тих контактів рознімів Х2 чи Х3, що наведені у табл. 2.8.

Вихідні кола для типів 4, 5 та 6 підключають аналогічно підключенню ДВ для типу 3, але при меншій кількості ДВ. Усі ДВ однієї групи мають спільну точку. Для живлення дискретних навантажень (ДН) потрібна зовнішня не стабілізована напруга постійного струму.

Кожна пара дискретних виходів може грати роль імпульсного виходу (ІВ). Відлік номерів ДВ ведуть від менших номерів контактів до більших, а відлік ІВ – навпаки, причому більшому номеру у парі відповідає коло „менше” (м), а меншому – „більше” (б). Як дискретні, так і імпульсні виходи повинні йти підряд (чергування ДВ та ІВ неприпустиме).

Таблиця 2.7

Тип кіл вводу-виводу		Кількість дискретних входів	Номери контактів рознімів Х2 та Х3 для підключення
			Сухих контактів датчиків		Кіл живлення
4	4		1-4	17, 18
5	8		1-8	17, 18
6	12		1-12	17, 18
7	16		1-16	17, 18

Таблиця 2.8

Тип кіл вводу-виводу		Кількість дискретних виходів	Номери контактів рознімів Х2 та Х3 для підключення
			Навантаження виходів		Кіл живлення
2	4		17-20	21
3	16		1-16	19, 20
4	12		5-16	19, 20
5	8		9-16	19, 20
6	4		13-16	19, 20

Блок БП (на рис.2.19) має два штекерних розняття типу РПІ-9 (Х1 – для з’єднання з приладовим розняттям БК та Х4 – для підключення зовнішніх навантажень, що потребують живлення 24 В, а також зовнішніх мереж, якими керує дискретний сигнал „відмова”) і дві клемні колодки (Х2 – на 3 клеми для підключення мережі живлення блока та Х3 – на 4 клеми для підключення зовнішніх інтерфейс них мереж). До „Вих. 1: 24 В” підключають навантаження зі струмом до 0,3 А, а до „Вих. 2: 24 В” таке навантаження підключають тільки у разі, коли блок БП не з’єднується з блоком БК. У протилежному випадку навантаження цього виходу повинно бути не більшим за 40 мА. Вихід „відмова” має два контакти: НЗ – коло замкнуте при відсутності відмови і розімкнуте при наявності відмови або відсутності напруги живлення; НР – стан

інверсний відносно НЗ.

Блоки БУТ і БУС (рис.2.20 і 2.21) мають штекерне розняття типу РПІ-9 (Х1 – для підключення живлення 24 В постійного струму й навантаження) та клемну колодку на 6 клем (Х2 – для підключення двох термопар або термометрів опору). Для живлення цих блоків потрібне джерело постійного струму напругою 24 В і струмом 60 мА. Навантаження виходів блоків повинно бути не більшим за 1 кОм.

У блока БУМ (рис.2.22) є штекерне розняття типу РПІ-9 (Х1 – для підключення вхідних мереж) і клемна колодка на 6 клем (Х2 – для підключення чотирьох вихідних мереж, з’єднаних попарно), а у блока БПР (рис. 13) – два штекерних розняття РПІ-23 (Х1 – для підключення вхідних, та Х2 – для підключення вихідних мереж). До дискретних виходів ДВ блока БУМ можна підключати навантаження до 2 А. БУМ має чотири індивідуальні дискретні входи ВД і один груповий, сигнал на вході якого призводить до одночасного спрацьовування усіх реле незалежно від наявності сигналів на окремих індивідуальних входах. Крім того, спрацьовування реле можливе лише у разі відсутності сигналу заборони (контакт 6). Вхідні кола мають спільну точку, яку через джерело 24 В підключають до спільної точки джерел сигналів. Вихідні кола зв’язані попарно, але ізольовані від інших кіл. При зв’язку дискретних виходів БК з дискретними входами БУМ використовують не два джерела живлення 24 В, як показано на рис. 9 або 10 і 12, а тільки одне джерело, яке вмикають між спільною точкою виходів БК (-) і спільною точкою входів БУМ (+). Крім блока БУМ, до входу БК може бути також підключений блок перемикань БПР з 8 слабкострумовим реле, перехідні контакти яких використовують як дискретні виходи цього блока у схемах захисту, сигналізації, блокування тощо.

Для підключення зовнішніх проводок використовують клемно-модульні з’єднувачі типу КБС, які входять до скалу Р-130. На одному кінці КБС довжиною до 1,5 м є вилка розніму типу РПІ5, а на другому – збірка електричних клем. При використанні КБС відпадає необхідність у пайці проводів, тому що усі з’єднання організують через гвинтові клемні колодки. До складу Р-130 входять КБС трьох типів: КБС-1 або КБС-21 – на відрізок кабеля, що з’єднує вилку розніму РПІ5-9 з однорядною клемною колодкою на 8 клем розміром 132х40х77. КБС-2 або КБС-22 – це відрізок кабеля, що з’єднує вилку розніму РПІ5-23 з трирядною клемною колодкою на 24 клеми розміром132х110х77. У КБС-3 або КБС-23 такі самі характеристики, як у КБС-2 (КБС-22), але клемна колодка цих клемно-блокових з’єднувачів має розпаяні на її внутрішньому боці нормуючі резистори для підключення аналогових і аналого-дискретних входів-виходів контролера.

Ці правила і приклади виконання документації наведені у [2-5]. Докладніші відомості про технічні характеристики контролера Р-130 є у [5;7-10].

Приклади виконання схем з′єднання комплексу зв’язку ТОУ з МПК наведені на рис.2.24 та 2.25.

Рис.2.11.

Рис.2.12.

Рис. 2.13. Рис. 2.14.

Рис. 2.15. Рис. 2.16.

Рис. 2.17. Рис. 2.18.

Рис.2.19.

Рис.2.20.

Рис.2.21.

Рис.2.22.

Рис.2.23.

Рис.2.24

Рис.2.25