- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
У кодері після фільтра низькочастотних
передспотворень ставиться ще один ФНЧ,
який обмежує спектр сигналів DR
і DB до 1,5 МГц. У
декодері відбувається корекція НЧ
передспотворень за рахунок коректувальної
ланки, АЧХ якої має обернену залежність,
тобто
Отже, інтенсивність спектральних складових корисних сигналів залишається незмінною, але потужність шумів знижується. Застосування НЧ передспотворень з їхньою подальшою корекцією дає змогу підвищити відношення сигнал/шум на виході ЧД до 9 дБ. Технічна реалізація цих ланок наведена на рис. 3.7 і 3.8.
Рис. 3.7. Пропорційно-диференціювальна ланка.
Фільтр нч перед спотворень
Рис. 3.8. Пропорційно-інтегрувальна ланка
Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
Виявилося, що уведення НЧ корекції недостатньо, щоб система SECAM була конкурентоспроможною по завадостійкості системі NTSC. Тому в системі SECAM, окрім НЧ корекції була уведена також і високочастотна корекція, яка виконується над частотно-модульованим коливанням. Ідея ВЧ перед спотворень збігається з НЧ передспотвореннями і зводиться до підвищення амплітуди ЧМ коливань кольороворізницевих сигналів у міру збільшення частоти девіації.
Таким чином, кольорорізницеві сигнали при кодуванні піддаються не тільки частотній, але й амплітудній модуляції. З цією метою частотно-модульоване коливання сигналами DR і DB проходить через чотириполюсник (рис. 3.8), АЧХ якого описується таким виразом:
Рис. 3.9. АЧХ фільтра високочастотних передспотворень
Корекція ВЧ передспотворень у декодері відбувається за рахунок проходження ЧМ коливання через чотириполюсник, АЧХ якого обернена АЧХ фільтра ВЧ передспотворень,
тобто
.
На рис. 3.10 і 3.11 наведені приклади ланок перед спотворення і корекції. Вони являють собою частотно-залежні дільники, одним з плечей яких є послідовний або паралельний контур з резонансною частотою f0 =4, 286 МГц.
Добротність контурів Q = 16 .
Рис. 3.10. Фільтр ВЧ передспотворень
Рис. 3.11. Коректор ВЧ перед спотворень
Застосування ВЧ корекції дало змогу додатково підвищити відношення сигнал/шум ще на 8дБ. Завдяки застосуванню НЧ і ВЧ корекції система SECAM по завадостійкості стала порівняльною з NTSC, але вільною від диференційно-фазових спотворень.
3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
У системі SECAM почергова передача сигналів DR та DB потребує узгодженої роботи електронних комутаторів кодувального та декодувального пристроїв (рис. 3.7). Ці комутатори повинні перемикатися синхронно та синфазно. Фазування комутатора у декодувальному пристрої будується на розпізнаванні колірності (DR або DB ) за допомогою сигналу кольорової синхронізації. Він формується з серії дев’яти імпульсів d R , d B , що мають трапецієвидну форму, і замішуються в кодері в сигнали DR та DB з 7-го по 15-й рядок одного поля і з 320-го по 328-й рядки другого (рис. 3.12).
Початок і кінець кожного імпульсу збігається відповідно з початком та кінцем активної частини рядка. Амплітуда імпульсів дорівнює рівням обмеження кольороворізницевих сигналів після НЧ передспотворень, тобто +1,25 для сигналу DR і –1,52 для сигналу DB . Таким чином, після проходження через частотний модулятор вони займуть весь діапазон девіації частоти. У рядках DR частота зміститься вгору до 4,756 МГц (тобто на +350 кГц), а у рядках DB – униз до 3,9 МГц (на –350 кГц). Відмінність у полярності сигналів d R і d B , тобто в частотах заповнення імпульсів, є ознакою тієї або іншої колірності, яка використовується для розпізнавання сигналів у приймачі. Тому що сигнал колірної синхронізації передається в інтервалах імпульсів гасіння полів, то він не утворює завад у зображенні.
Рис. 3.12. Формування сигналу кольорової синхронізації: а– формуючі сигнали dR і dB
б– сигнал кольорової синхронізації після частотного модулятора
