- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
У системі PAL використовуються скомпресовані кольорорізницеві сигнали з такими ж коефіцієнтами компресії, як і в системі NTSC:
Смуги частот, що займають обидва кольорові сигнали, складають 1,3 МГц по рівню -2 дБ. Фаза сигналу V від рядка до рядка змінюється на 180°. Отже, повний кольорорізницевий сигнал має такий вигляд:
Рис. 3.28. Смуги частот, що займають сигнали у системі PAL
У системі PAL умова перемежовування спектрів
не виконується через комутацію фази складової V на 180°, бо спектральна складова сигналу V буде накладатися на спектральну складову сигналу E Y і їхнє розділення буде неможливим. Умова перемежовування буде забезпечена, якщо частота піднесучої буде кратна чвертьхвильовому зсуву рядкової частоти, тобто
У системі PAL, як і в системі SECAM Z = 625; f K = 25 Гц; fп =50 Гц; f P = 15625 Гц. Перша складова у виразі характеризує чвертьхвильовий зсув, а друга – комутацію фази на 180°. Загальна структура спектра відеосигналу і сигналу звукового супроводження наведена на рис. 3.28.
3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
Як у системі NTSC, в системі PAL кольорова синхронізація порядкова і організується шляхом передавання сигналу кольорового «спалаху» у вигляді радіоімпульсу на частоті піднесучої, який розташований на задній площинці рядкового гасячого імпульсу (рис. 3.22). Але у системі PAL сигнал кольорової синхронізації має суттєві відмінності порівняно з NTSC. Справа у тому, що початкова фаза сигналу V від рядка до рядка змінюється на 180°.
У декодері фаза цього сигналу знову повинна бути відновлена. Тому крім інформації про опорну фазу, необхідно передавати інформацію про фазу квадратурної складової V (90° або 270°). Ця інформація передається сигналом кольорового «спалаху» шляхом зміни його початкової фази від рядка до рядка на 180°. Якщо сигнал V збігається з додатним напрямком осі R - Y , то фаза «спалаху» дорівнює +135°. Якщо сигнал V збігається з від’ємним напрямком R - Y , то початкова фаза «спалаху» -135°.
3.3.5. Кодер та декодер системи pal
У кодері (рис. 3.29) за допомогою ФНЧ формуються смуги частот яскравісного та кольорорізницевих сигналів. Сигнали колірності надходять до балансних модуляторів, на виході яких формуються квадратурні складові U , V . Ці складові надходять до суматора, на виході якого утворюється результуючий сигнал колірності U C . На інші входи БМ подані опорні коливання з виходу генератора піднесучої кольору. Причому на БМ подається коливання з початковою фазою φ = 0 . Зміна фази сигналу V від рядка до рядка здійснюється так. Коливання з виходу генератора піднесучої надходить до двох послідовно з’єднаних фазообертачів відповідно на 90° і 180°, які потім подаються до комутатора фази. Комутатор керується імпульсами з частотою fP/ 2 з виходу формувача комутуючих імпульсів. Таким чином, в першому рядку опорне коливання має початкову фазу 90°, а у другому – 270°.
Рис. 3.29. Структурна схема кодувального пристрою системи PAL
Формування сигналу кольорового спалаху здійснюється шляхом подавання двох різнополярних відеоімпульсів однакової амплітуди на другі входи суматора 1 і суматора 2. Їхнє положення відповідає задній площинці рядкового гасячого імпульсу. Потім ці імпульси надходять до БМ, на яких формуються дві квадратурні складові сигналу спалаху. Причому фаза складової U завжди дорівнює 180°, а фаза складової V в одному рядку дорівнює 90°, а у другому -270°. Звідси фаза результуючого вектора кольорового спалаху у першому випадку складає +135°, а в другому випадку -135°. У декодері (рис. 3.29) яскравісний та кольорорізницеві сигнали розділяються за допомогою режекторного та смугового фільтрів.
З виходу смугового фільтра виділений сигнал колірності UC подається на гребінчастий фільтр. Згадаємо, що відповідно до алгоритму роботи системи PAL, сигнали двох сусідніх рядків повинні бути суміщені у часі і над ними виконується в одному випадку операція додавання, а в іншому – операція віднімання. Для цього у декодері вводиться лінія затримки на рядок (64 мкс), з виходу якої сигнал подається на два суматори. У каналі синього (формування сигналу U ) сигнал з виходу смугового фільтра подається безпосередньо на суматор, а в каналі червоного (V ) – через інвертор.
Таким чином, на виходах суматорів, тобто на виходах гребінчастого фільтра одержимо повністю розділені квадратурні складові ще до синхронного детектування. Це означає, що перехресні завади між цими сигналами повністю усунені. Слід зазначити, що початкова фаза вектора V від рядка до рядка змінюється на 180° (тобто 90° і 270°). Але фази цих сигналів повинні бути відновлені. Це досягається за допомогою комутації фази опорного коливання, що подається до входу синхронного детектора каналу V (рис. 3.30). Причому комутатор працює таким чином, що коли фаза квадратурної складової V дорівнює φV =90° , то і опорне коливання має початкову фазу 90°, а коли φV = 270° , то і фаза опорного коливання теж 270°.
Рис. 3.30. Структурна схема декодувального пристрою системи PAL
