5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа

Модуляцією електронного променя називають керування величи­ною струму електронного променя напругою сигналів зображення, яка прикладена між модулятором і катодом прожектора.

Зміна густини променя (струму) при зміні потенціалу модулятора відбувається внаслідок таких причин:

1) Модулятор, знаходячись під дією негативної напруги, гальмує проникнення термоелектронів до анода (аналогічно до сітки лампи) (ри­сунок 4.7).

2) Катод прожектора заглиблений в поле імерсійного об’єктива, яке зменшує діючий діаметр поверхні катода.

Модуляційна характеристика кінескопа являє собою залежність струму катода від напруги на модуляторі (рисунок 4.8).

Рисунок 5.7 - Зміна діючого діаметра катода d _к при різних потенціалах модулятора

Рисунок 5.8 - Модуляційна характеристика кінескопа

Струм електронного променя і променя, який досягає екрана кінескопа,менший струму катода I _к, оскільки частина електронів відводиться прискорювальним електродом. Проте струм променя виміряти важко, тому на практиці вважають, що залежність струму катода від напруги на мо­дуляторі I _к = f (U _м) співпадає з залежністю струму променя від напруги.

Струм променя обмежений зверху і знизу:

- обмеження знизу - визначається потенціалом запирання трубки (рі­вень чорного). В протилежному випадку видно лінії зворотного ходу;

- обмеження зверху - розфокусування електронного променя (рівень білого) і небезпека пропалення екрана.

Для чорно-білих кінескопів струм променя становить і_ч/б < 150мкА, а для кольорових і < 300мкА. Для отримання доброї контрастності модуляційна характеристика повинна мати високу крутизну.

Розрізняють контраст великих і дрібних деталей. Контраст великих деталей разом із середньою яскравістю зображення визначає максима­льну кількість градацій яскравості зображення, що розрізняються. Кон­траст дрібних деталей визначає лише чіткість зображення. Для підви­щення контрасту використовують алюмінієве покриття екранів та дим­часте скло. Алюмінієве покриття усуває підсвітку екрана від внутрішніх стекол колби, деталей електронного прожектора і сусідніх ділянок зо­браження. Димчасте скло послаблює вплив світла від зовнішніх джерел, а також суттєво зменшує явище ореола.

Ореол утворюється внаслідок того, що частина світлових променів, які розходяться, пройшовши з точки збудження люмінофора крізь товщу скла екрана трубки на межі скло-повітря, відбивається назад (якщо кут більше 42° - кут Брега). Тому точка екрана, яка світиться, виявля­ється оточеною менш яскравим кільцем - ореолом, що є причиною зни­ження контрастності.

5.3 Кінескопи кольорового телебачення

5.3.1 Загальні відомості

Для одержання кольорового зображення в більшості сучасних ко­льорових ТБ приймачів і відеоконтрольних пристроїв використовується один електровакуумний прилад - кольоровий кінескоп, у якому кольо­рові зображення формуються з трьох кольорорізнисних сигналів мето­дом просторового змішання кольорів. У більшості розроблених кіне­скопів використовується трирастрова система, при якій на екрані кі­нескопа формуються три одноколірні растри - червоний, зелений і си­ній, - сполучені з достатнім ступенем точності один з одним. Трираст­рова система припускає наявність у кінескопі трьох електронних про­жекторів і трьох люмінофорних груп, спектральне випромінювання яких відповідає червоному, зеленому і синьому кольорам. Поділ кольо­рів, тобто забезпечення правильного влучення кожного з променів на люмінофорні елементи екрана «свого» кольору, забезпечується за допо­могою тіньової маски. Такі кінескопи часто називають масочними кіне­скопами. За способом розташування прожекторів кінескопи поділяють­ся на дельта-кінескопи, прожектори яких, а також люмінофорні групи розташовані у вершинах рівностороннього трикутника, і на компланарні кінескопи з розташуванням прожекторів в одній площині і лінійчатим люмінофорними групами.