- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
Електронне зображення з фотокатода за допомогою системи електродів, що утворюють прискорювальне поле, і довгої фокусувальної котушки переноситься на мішень, що містить прозору для електронів підкладку 2 з окису алюмінію, на яку нанесена прозора для електронів сигнальна пластина 3, а поверх неї - пористий шар діелектрика 4, у якому фотоелектрони цілком втрачають свою енергію. Сітка 5 служить для добору вторинних електронів. Інші елементи секона такі ж, як у звичайному відіконі.
Рисунок 4.15 - Будова секона
Завдяки позитивному потенціалові сигнальної пластини, вторинної електронної провідності і вторинної емісії на простріл у шарі 4 на ньому утворюється позитивний потенційний рельєф, що при зчитуванні пучком повільних електронів утворює на навантажувальному резисторі, ввімкненому в ланцюг сигнальної пластини, відеосигнал.
Переваги секона: незначна фотоелектрична і комутаційна інерційність, висока розрізнювальна здатність (до 1000-1200 рядків у трубок з великим розміром мішені), високий динамічний діапазон, висока чутливість (мінімальна освітленість на фотокатоді » 5 • 10-3 Лк), можливість роботи в режимі тривалого накопичення і збереження (протягом доби) світлових зображень на мішені трубки.
Недолік трубки полягає в утворенні на зображенні чорних і білих плям, смуг, зумовлених неоднорідністю структури мішені.
Дисектор
Дисектор - передавальна телевізійна трубка миттєвої дії (тобто без накопичення заряду), яка працює на використання зовнішнього фотоефекту. На відміну від інших передавальних трубок, в дисекторі відсутній електронний прожектор, тому розгортка здійснюється відхиленням електронного зображення, а не променя.
В дисекторі розрізняють три секції (рисунок 4.16):
1) утворення сфокусованого електронного зображення;
2) відхилення електронного зображення;
3) вторинно-електронного множення (ВЕМ).
В першій секції перетворення оптичного зображення в електронне здійснюється напівпрозорим фотокатодом 1, який нанесений на внутрішню поверхню планшайби трубки, а фокусування - магнітним полем фокусувальної котушки 7. Прискорювальною електричною напругою, яка прикладена до електрода 2, електронне зображення переноситься в площину діафрагми 3 з отвором, що є розгортальною апертурою.
Рис.4.16.Будова дисектора
В секції відхилення за допомогою системи котушок 6 здійснюється відхилення електронного зображення перед отвором діафрагми 3.
В секції ВЕМ здійснюється підсилення миттєвих значень фотоструму, який проходить через отвір. Ця секція складається з 14 діодів 4 і колектора 5, в коло якого ввімкнений резистор навантаження RH. Коефіцієнт підсилення ВЕМ досягає 10 , що при його малих внутрішніх завадах забезпечує значне перевищення рівня вихідного сигналу дисектора над завадами попереднього підсилювача.
Дисектори забезпечують добре відтворення градацій яскравості, мають високу розрізнювальну здатність, відрізняються миттєвою готовністю до роботи після ввімкнення напруг живлення (в них відсутній інерційний термокатод).
