- •Промислово-економічний коледж нау
- •Конспект лекцій з _»Основи телебачення_та телесистеми»______________________
- •1.1 Історія розвитку телебачення
- •1.2 Принцип передачі відеозображень
- •1.3 Принципи передачі відеозображень рухомих об’єктів
- •1.4 Основні параметри вітчизняного стандарту
- •1.5 Узагальнена структурна схема телевізійної системи
- •1.6 Форма сигналів синхронізації телевізійних приймачів
- •1.8 Способи розгортки зображення
- •1.7 Вибір параметрів системи телебачення
- •1.9 Основні параметри розкладу зображення і відеосигналу
- •1.10 Види модуляції, які використовуються в телебаченні
- •Контрольні питання до розділу
- •2.1 Основні поняття елементів фотометрії
- •2.2 Закони зорового сприйняття
- •2.3 Частота кадрової розгортки і яскравість зображення
- •2.4 Сприйняття кольору
- •2.5 Елементи колориметрії
- •2.6 Основні закони змішування кольорів
- •Контрольні питання до розділу
- •3.1. Система кольорового телебачення secam
- •3.1.1. Принципи побудови системи secam
- •3.1.2. Кодування кольорорізницевих сигналів та умови вибору піднесучих частот
- •Контрольні запитання
- •Методи підвищення завадостійкості системи secam
- •3.1.3. Частотна корекція у системі secam
- •Низькочастотні передспотворення та їхня корекція
- •3.6. Ачх коректувальних нч-фільтрів
- •Фільтр нч перед спотворень
- •Фільтр корекції нч перед спотворень Високочастотні передспотворення
- •3.1.4. Кольорова синхронізація у системі secam
- •Контрольні запитання
- •3.1.5. Кодер системи secam
- •3.1.6. Декодер системи secam
- •Контрольні запитання
- •3.2. Система кольорового телебачення ntsc
- •3.2.1. Загальні принципи побудови системи ntsc
- •3.2.2. Вибір кольорорізницевих сигналів у системі ntsc
- •3.2.3. Вибір частоти піднесучої у системі ntsc
- •3.2.4. Кольорова синхронізація у системі ntsc
- •3.2.5. Кодувальний та декодувальний пристрої у системі ntsc
- •3.2.6. Переваги і недоліки системи ntsc
- •Контрольні запитання
- •3.3. Система кольорового телебачення pal
- •3.3.1. Загальні принципи побудови системи pal
- •3.3.2. Вибір кольорорізницевих сигналів та частоти піднесучої
- •3.3.4. Кольорова синхронізація у системі pal
- •3.3.5. Кодер та декодер системи pal
- •3.3.6. Експлуатаційні характеристики системи pal
- •Контрольні запитання
- •4.1 Класифікація давачів тв сигналів
- •4.2 Принцип накопичення світлової енергії
- •4.3 Потенціал ізольованої мішені
- •4.4 Зовнішній фотоефект
- •4.5 Принцип роботи іконоскопа
- •4.6 Передавальні телевізійні трубки з фотопровідним накопиченням
- •4.7 Передавальні трубки з фотодіодним шаром
- •4.8 Передавальні трубки з електронним перенесенням зображення
- •Твердотільні давачі
- •4.10 Паралельно-кадрова структура перетворювача
- •4.11 Давачі сигналу для кольорового телебачення
- •Контрольні питання до розділу
- •5.1 Класифікація відтворювальних пристроїв
- •Кінескопи чорно-білого телебачення
- •5.2.1 Електронний прожектор
- •5.2.2 Фокусування електронного променя
- •5.2.3 Модуляційна характеристика кінескопа
- •5.3 Кінескопи кольорового телебачення
- •5.3.1 Загальні відомості
- •5.3.2 Масочний кінескоп із дельтовидним розташуванням прожекторів
- •5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
- •Принцип роботи однопроменевого хроматрона
- •5.3.5 Плазмові панелі
- •5.3.6 Рідкокристалічні (lcd) панелі/матриці, tft-панелі
- •5.3.7 Проекційні телевізори і проектори
- •Контрольні питання до розділу
- •6.1 Узагальнена структурна схема чорно-білого телевізора
- •Контрольні питання до розділу
- •7.1 Загальні принципи побудови системи цифрового телебачення
- •7.2 Імпульсно-кодова модуляція
- •7.3 Оцінка швидкості передачі цифрового потоку ікм сигналу
- •Компресія цифрового тв сигналу
- •7.5 Канальне кодування
- •7.6 Типи зображень
- •7.7 Модуляція
- •7.8 Узагальнена структурна схема системи цифрового телебачення
- •7.9 Цифрова фільтрація телевізійного сигналу
- •7.10 Часові перетворення цифрових сигналів
- •Контрольні питання до розділу
- •8.1. Структурна схема телецентра
- •Література
5.3.3 Масочний кінескоп із компланарним розташуванням прожекторів
У масочному кінескопі з компланарним розташуванням прожекторів осі трьох електронних прожекторів знаходяться в одній горизонтальній площині, причому вісь одного прожектора (зеленого) збігається з віссю кінескопа, а осі двох інших прожекторів повернені до осі кінескопа під кутом 1,5° (рисунок 4.16 а). Кінескоп має лінійчату структуру люмінофорного покриття екрана (рисунок 4.16 б) і тіньову щілинну маску. Отвори в тіньовій масці виконані у вигляді вертикальних прорізів - щілин - і мають горизонтальні перемички, що збільшують її механічну міцність (рисунок 4.16 в).
1 - електронні прожектори; 2 - щілинна маска; 3 - екран з люмінофорним покриттям
Рисунок 5.16 - Кінескоп із компланарною оптикою і щілинною маскою
Основні переваги кінескопа з компланарним розташуванням прожекторів у порівнянні з дельта-кінескопом полягають у такому.
1. Розташування електронних прожекторів в одній площині робить аберації при відхиленні симетричними, що спрощує механізм динамічного зведення променів, тому що середній промінь (зазвичай зелений) спрямований уздовж осі кінескопа і дає симетричний щодо осей екрана растр, що не вимагає зведення. Растри, отримані від крайніх променів (червоного і синього), необхідно сполучати з центральним (зеленим) тільки в горизонтальному напрямку (рисунок 5.16 в).
2. Підвищується яскравість світіння екрана кінескопа, тому що щілинна маска має більш високу прозорість для збуджувальних люмінофорний екран електронів, ніж маска, що має круглі отвори.
3. Поліпшується чистота кольору, тому що електронний промінь на «чужу» люмінофорну смугу може потрапляти тільки в одному (горизонтальному) напрямку. Через цю причину на чистоту кольору в компланарних кінескопах значно менший вплив робить магнітне поле Землі, конкретно тільки його вертикальна складова, що зрушує промінь у горизонтальному напрямку.
4. З'являється можливість побудувати кінескопи за принципом самозведення променів і тим самим виключити складні пристрої і схеми статичного і динамічного зведення.
На початковому етапі розвитку техніки компланарних систем питання про суміщення зображень, які утворюються крайніми прожекторами, вирішувалося методами, освоєними на масочних кінескопах. У подальшому був запропонований метод самозведення. Самозведення базується на формуванні нерівномірних відхиляючих полів, які створюються наданням відповідної форми котушкам відхиляючої системи і перерозподілом щільності витків у ній. Це виявилось можливим завдяки розташуванню всіх трьох прожекторів у горизонтальній площині.
У системі із самозведенням зображення з необхідною точністю можуть бути сполучені лише за умови прецизійного виконання електронно-оптичного вузла трубки і точної повторюваності конфігурації магнітного поля відхиляючих систем. Для виконання цієї вимоги блок прожектора повинний бути виконаний у вигляді єдиного конструктивного вузла, а сам кінескоп випускається в комплекті з прикріпленою до горловини відхиляючою системою, положення якої попередньо ретельно юстирується з метою одержання оптимальних чистоти кольору і зведення променів. Регулювальним елементом, використовуваним при настроюванні комплексу кінескоп-відхиляюча система, є також магнітостатичний пристрій, що включає в себе магніти чистоти кольору і статичного зведення, установлені на горловині кінескопа за відхиляючою системою. За принципом дії ці пристрої аналогічні до подібних пристроїв, що працюють у кінескопі з трикутним розташуванням прожекторів. Однак оптимальне положення їхніх регулювальних елементів підбирається і фіксується на заводі-виготовлювачі комплексу кінескоп- відхиляюча система і надалі в процесі експлуатації не регулюється.
