Вирішіть зазначені ситуації
№ 1. ВАТ «Троянда» й ТОВ «Степовець» уклали договір купів- лі-продажу автомобіля. При цьому в договорі зазначалося, що «вар- тість автомобіля становить 10 000 доларів США й покупець здійснює платіж у гривнях за курсом НБУ, що діяв на час платежу».
Назвіть нормативно-правові акти, що регулюють порядок ви- конання грошових зобов’язань. Прокоментуйте платіжне засте- реження договору.
№ 2. Боржник (ТОВ «Алма») уклав договір позики з кредитором (ВАТ «Промо»). 10 березня ТОВ «Алма» погасило позику, перерахувавши кошти на рахунок ВАТ «Промо». Цього ж дня на адресу боржника надійшов лист від підприємства «Сокіл», в якому останнє повідомляло боржника про те, що 1 березня між ВАТ «Промо» та підприємством «Сокіл» було укладено правочин про відступлення права вимоги за договором позики. Підприємство «Сокіл» просило боржника виконати свої зобов’язання й погасити позику.
Яку відповідь на лист має дати ТОВ «Алма»?
№ 3. Фірма «А» звернулася до банку з проханням надати кредит. З цією метою вона надала необхідний пакет документів, про- аналізувавши які, банк з’ясував, що у фірми «А» немає нерухомого майна.
Який вид забезпечення кредитного договору найдоцільніше обрати в такій ситуації? Обґрунтуйте свою відповідь.
№ 4. Між ТОВ «Іскра» та ТОВ «Мода» було укладено дого- вір поставки тканини на умовах попередньої оплати. 1 березня 2003 року ТОВ «Мода» перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «Іскри». У договорі не зазначався строк поставки тканини.
У який строк ТОВ «Іскра» має виконати своє договірні зобов’язання?
Які дії необхідно вжити ТОВ «Мода»?
№ 5. АТ «Вікно» та фірма «Жалюзі» 10 січня уклали договір оренди транспортного засобу. При цьому орендар (фірма «Жалюзі») передало на підставі договору застави верстат у забезпечення виконання зобов’язання за договором оренди. 15 квітня АТ «Вікно» та фірма «Жалюзі» уклали правочин про заміну договору оренди договором купівлі-продажу.
Чи діятиме договір застави?
Розкрийте поняття «господарське зобов’язання».
Дайте порівняльно-правову характеристику договірних і по- задоговірних зобов’язань.
Які зобов’язання належать до додаткових (акцесорних) і в чому полягає їх специфіка?
З якою метою застосовується забезпечення виконання господарських зобов’язань?
Що таке штраф?
Розкрийте зміст пені.
Які види пені ви знаєте?
Охарактеризуйте завдаток.
Назвіть особливості застави.
У чому полягає відмінність між гарантією та порукою?
Хто може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки?
Перелічіть підстави припинення господарських зобов’язань.
Поняття та особливості господарського договору, його правова природа. Функції та значення господарського договору. Класифікація господарських договорів. Ха- рактеристика основних видів господарських договорів. Форма господарського договору. Зміст господарського договору. Характеристика істотних і додаткових умов господарського договору. Стадії укладання господарського договору. Порядок виконання господарського договору. Порядок зміни та розірвання господарського договору. Підстави визнання господарського договору не- дійсним. Процедура визнання господарського договору недійсним. Наслідки визнання недійсним господарського договору. Тлумачення господарського договору.
Господарський договір можна визначити як майновий правочин суб’єкта господарювання з контрагентом, який встановлює, змінює та припиняє права та обов’язки сторін у сфері виробництва та реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торговельною діяльністю.
Господарський договір має ряд особливостей. Так, він укладається для обслуговування виробництва й обігу суб’єкта господарювання. Сторонами господарського договору можуть бути юридичні особи (суб’єкти господарювання та негосподарюючі суб’єк- ти) та фізичні особи — підприємці. Порядок укладення, виконання та розірвання господарського договору має певні специфічні ознаки.
Договір може бути одностороннім чи двостороннім.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до правил тлумачення правочинів, передбачених у ст. 213 Цивільного ко- дексу України.
Під функціями господарського договору розуміють передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості договору як юридичного акта, що регулює господарські відносини.
Усі функції господарського договору можна поділити на дві великі групи — загальні та специфічні.
До першої групи належать: ініціативна; програмно-координа- ційна; інформаційна; гарантійна; правозахисна функції.
Другу групу становлять такі функції, як функція правового забезпечення економічних потреб окремих споживачів; функція правового засобу реалізації державних замовлень; функція правового засобу децентралізованого планування господарської діяльності.
Господарські договори можна класифікувати за кількома критеріями.
I. За суб’єктним складом розрізняють двосторонні та багатосторонні господарські договори.
II. За способом виникнення виділяють формальні, реальні та консенсуальні господарські договори.
III. За способом оферти та визначення змісту господарського договору розрізняють:
III.1. договори приєднання;
III.2. договори, зміст яких визначається сторонами під час їх укладення.
IV. За змістом істотних умов господарські договори поділяють на прості й складні. Прості господарські договори містять елемен- ти лише одного виду договору, у той час як складні поєднують елементи двох або більше договорів.
V. За регулятивними функціями виділяють:
V.1. попередні та основні господарські договори;
V.2. генеральні та поточні господарські договори.
VI. Інші види господарських договорів.
Згідно із загальним правилом, господарський договір укладається в письмовій формі та підписується вповноваженими представниками сторін договору. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Сторони господарського договору за власним бажанням можуть обрати одну з форм.
1. Повну письмову форму.
2. Скорочену письмову форму.
3. Усну форму, у випадках, коли укладається угода, яка виконується під час її укладення.
4. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення.
Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, установлених законом.
Зміст господарського договору, як і будь-якого іншого договору, можна визначити як сукупність умов, на яких укладена угода сторін.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до ст. 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Під час вивчення цієї теми необхідно з’ясувати природу істотних умов та їх склад.
Укладання суб’єктами господарської діяльності договору передбачає досягнення ними згоди щодо істотних умов договору. Погодження сторонами умов договору проходить зазвичай дві стадії.
I. Оферта — пропозиція однієї сторони укласти договір, адресована одній чи кільком особам, містить вказівку на істотні умови договору й виражає намір оферента вважати себе зобов’яза- ним договором у разі прийняття пропозиції;
II. Прийняття пропозиції іншою стороною — акцепт. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прий- няття (акцепт) повинна бути повною й безумовною. Якщо акцептант у своїй відповіді на оферту пропонує інші умови, таку відповідь необхідно розглядати як контроферту.
У теорії розрізняють такі види оферти:
усна оферта;
письмова;
строкова, тобто в такій оферті встановлено строк, упродовж якого акцептант може прийняти пропозицію;
безстрокова.
відзивна;
безвідзивна.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до чинного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному по- свідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності й нотаріального посвідчення, й державної реєстрації — з моменту державної реєстрації.
Під час укладання господарського договору можна виділити також ще одну стадію —переддоговірного спору, коли сторони складають протокол розбіжностей і погоджують істотні умови договору. У разі недосягнення ними згоди, переддоговірний спір може бути передано на вирішення у господарський суд.
Специфічні стадії виділяють під час укладення біржових угод, угод за конкурсом і на аукціоні.
У разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов гос- подарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Чинне законодавство передбачає, що в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої (кредитора) певну дію, а саме: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має пра- во вимагати від боржника виконання його обов’язку. Переважна більшість зобов’язань виникає з договору.
Цивільний кодекс України передбачає загальні умови виконання зобов’язань, засоби забезпечення виконання зобов’язань, відповідальність за порушення зобов’язань, положення про строк і місце виконання зобов’язань тощо.
Особливість виконання господарських договорів полягає в тому, що виконання зобов’язань, які витікають з них, деталізується законодавством про окремі види договорів.
Виконання господарського зобов’язання ґрунтується на зазначених нижче принципах.
I. Належного виконання.
II. Реального виконання.
На практиці часто виникає необхідність змінити або доповнити укладений договір. Чинне законодавство України забороняє зміну умов господарського договору в односторонньому порядку. Сторони повинні досягти згоди з нових умов договору.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Поняття та особливості господарського договору, його правова природа.
Функції та значення господарського договору.
Класифікація господарських договорів.
Характеристика основних видів господарських договорів.
Форма господарського договору.
Зміст господарського договору.
Характеристика істотних і додаткових умов господарського договору.
Стадії укладання господарського договору.
Порядок виконання господарського договору.
Порядок зміни та розірвання господарського договору.
Підстави визнання господарського договору недійсним.
Процедура визнання господарського договору недійсним.
Наслідки визнання недійсним господарського договору.
Тлумачення господарського договору.
Зобов’язальне право: теорія і практика / За ред. О. В. Дзери. — К., 2000.
Комерційне право Підручник. — К.: Правові джерела, 1997.
Підприємницьке право України: Підручник / Ред. Р. Б. Шишка. — Х.: Еспада, 2000.
Хозяйственное право: Учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знамен- ский, К. С. Хахулин и др.; Под ред. В. К. Мамутова. — К.: Юринком Интер, 2002.
Щербина В. С. Господарське право: Підручник / В. С. Щербина. — К.: Юрінком Інтер, 2003.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР.
Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квіт- ня 1991 року № 959-XII.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII.
Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.
Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 року № 493/95-ВP.
Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР.
господарський договір; форма господарського договору; зміст господарського договору; істотні умови; оферта; акцепт; принципи виконання господарського договору; недійсність господарського договору; реституція; тлумачення господарського договору.
Наведіть положення чинного законодавства, які визначають зміст одно- та двосторонніх договорів.
Складіть перелік договорів, які обов’язково мають посвідчуватися нотаріально.
Розкрийте зміст державної реєстрації господарського договору.
Порівняйте поняття «зміст господарського договору» та «зміст господарського зобов’язання».
Складіть проект оферти про продаж.
Наведіть істотні умови договору поставки.
Які дії свідчать про неналежне виконання договору оренди?
Розробіть схему «Процедура визнання господарського договору недійсним».