8.4. Конкурентна та антимонопольна політика

Система державних заходів правового, еко-номічного, фінансового, податкового, психо-логічного характеру, що перешкоджають проявам антиконкурентної поведінки як діяльності держави, так і недержавних підприємств та організацій у формуванні кон-курентних ринкових структур

Складова антимонопольної політики, оскільки вона спрямована на запобігання підриву або викривлення конкуренції з боку фірм, що мають ринкову владу, тобто можуть використовувати економічну ситуацію у своїх інтересах без урахування інтересів інших

Усунути можливість зловживань своїм монопольним становищем на ринку, захистити конкуренцію як важливий механізм існування економіки; попередити створення монополій і перешкодити використанню монопольної влади

• припинення: зловживань монопольним становищем; неправомірних угод; дискримінації підприємців органами влади і управління; недобросовісної конкуренції;

• контроль за дотриманням: антимонопольних вимог у процесі перетворення державної власності; антимонопольних вимог у процесі антимоно­польного регулювання, при прийнятті рішень органами влади і управління;

• контроль за економічною концентрацією

Розділ ііі. Мікроекономіка

Тема 9. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин

9.1. Домогосподарство як економічний суб’єкт. Соціально-економічні функції домогосподарств

Домогосподарство – це економічна одиниця, що складається з однієї чи більше осіб, об’єднаних спільним бюджетом та місцем проживання, яка є власником ресурсів,

забезпечує ними економіку та використовує отримані за них гроші для купівлі товарів та послуг

У ринковій економіці домогосподарства діють раціонально. Вони купують максимально корисні товари на основі найкращого співвідношення ціни та якості та прагнуть якомога вигідніше продати на ринку праці свій людський капітал, вибираючи між альтернативними варіантами

зайнятості, веденням домашнього господарства та вільним часом

Домогосподарство – не пасивний споживач, а активний виробник споживчих благ. Домогосподарство – маленька фабрика, яка за допомогою «виробничих факторів» (ринкових товарів та часу) випускає «кінцеву продукцію» (споживчі блага), тобто в домогосподарстві відбувається поєднання виробництва із споживанням

Домогосподарства не можуть діяти раціонально через складність інформації та невизначеність, а тому у своїй поведінці вони керуються іншими принципами (орієнтація на думку більшості, звички, традиції, звичаї). Конкретні цілі певного домогосподарства перебувають під впливом соціального та інституціонального середовища