- •Вступ до дисципліни
- •Змістовні модулі та їх структура Модуль і. Основи диференційної психології
- •1. Диференційна психологія як галузь психологічної науки. Предмет і завдання диференційної психології.
- •2. Виникнення диференційної психології та основні етапи її розвитку
- •Оформлення диференційної психології в окрему науку стало можливим завдяки наступним передумовам:
- •1. Впровадження в психологію експериментального методу.
- •Протягом деякого часу як синоніми диференційної психології використовувалися наступні поняття:
- •3. Міждисциплінарні зв'язки диференційної психології з іншими галузями психологічних знань, роль у практичній психології
- •4. Методи диференційної психології
- •5. Поняття психологічної норми, типу у психології. Типологія і класифікація
- •Психогенетика, психофізіологія, нейрофізіологія індивідуальних відмінностей
- •3. Врівноваженість — неврівноваженість.
- •Типологія і класифікація. Поняття типу у психології. Прийоми і способи наукової класифікації
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Тема: Індивід, Індивідуальність, Особистість - інтегральні біопсихосоціальні характеристики людини План:
- •Література
- •Особистість, індивід, індивідуальність
- •2. Структура особистості (Асмолов):
- •3.Психологічна структура особистості (четвертий рівень узагальнення-конкретизації)
- •Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика Людини
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Лекція 3
- •План заняття
- •Література:
- •1. Базові принципи диференційної психології.
- •Традиції формального підходу.
- •2. Принципи формального підходу.
- •Формальний аналіз індивідуальності заснований на використанні наступних чотирьох базових принципів (див. Схему):
- •3. Екзофактори та ендофактори в детермінації межіндивідуальної варіативності.
- •4. Психодіагностичні виміри людських розходжень
- •Релевантність психодіагностичної процедури
- •Питання для закріплення матеріалу
- •Тема: Індивідуальні параметри відчуття та сприйняття. Типи уваги та пам’яті Диференційні характеристики здібностей, мислення та уяви План:
- •Література:
- •1. Поняття про відчуття, сприйняття, їх властивості, відмінності проявів.
- •2. Пам'ять та увага: види, типи, особливості розвитку
- •3.Диференційні характеристики відчуття, сприйняття, памяті та уваги.
- •4.Диференційні характеристики здібностей, мислення та уяви
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Тема: Самосвідомість особистості як складна багаторівнева структура. Диференційний аналіз темпераменту та характеру План
- •Література:
- •1.Самосвідомість особистості як складна багаторівнева структура
- •Психологічна характеристика основних складових самосвідомості особистості
- •2. Поняття темпераменту, конституціональні типології темпераменту
- •Структура темпераменту за в.Русаловим
- •3.Характер. Типології характеру.
- •4. Акцентуації характерів, зв'язок характеру та темпераменту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема: Етнічні аспекти і диференційна психологія. Соціоекономічний статус розвитку індивідуальності План:
- •Література:
- •Національний характер: поняття, фактори впливу, дослідження
- •2. Національні характери окремих народів світу
- •3. Національний характер українців
- •4.Соціоекономічний статус розвитку індивідуальності
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Тема: Статеві відмінності та статево рольова поведінка План
- •Література
- •1. Стать у структурі індивідуальності. Аспекти статевої ідентичності
- •2. Теорії розвитку статевої ідентичності
- •3. Аспекти статевої диференціації
- •4. Статеві відмінності в психічній діяльності і поведінці
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Загальне уявлення про стиль
- •2. Поняття життєвого стилю у психології
- •4. Поняття когнітивного стилю у психології індивідуальності
- •5. Індивідуальний стиль діяльності
- •6. Стратегії і стилі спілкування
- •7. Стилі педагогічного спілкування
- •8. Стилі лідерства або керування
- •9. Стилі і помилки батьківського виховання
- •Контрольні запитання:
- •План заняття
- •Література:
- •1. Поняття соціальної норми. Відхилення поведінки, їх види
- •2. Група ризику. Девіації: акцентуації, адиктивна поведінка, деліквентність
- •3. Аутоагресивні настанови особистості: суїцидальна поведінка.
- •4. Причини належності до «групи ризику»
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •1. Обдарованість, креативність
- •Ознаки геніальності
- •Антиципація у структурі індивідуальних відмінностей
- •4. На межі геніальності та безумства
- •5. Мистецтво, як форма душевного самовираження
- •Контрольні запитання:
- •Тема: Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу. Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини.
- •Література:
- •1. Центральна проблема диференційної психології:
- •2. У ході онтогенезу генотип виконує дві основні функції:
- •3. Спадковість – це:
- •Середовище – це:
- •5. Згідно і.Павлова, властивості нервової системи – це:
- •10. Індивід –це:
- •11. Особистість –це:
- •12. Індивідуальність – це:
- •13. Класифікація або таксономія – це:
- •14. Психологічний тип – це:
- •15. Асмолов визначив у структурі особистості:
- •16. Платонов визначив у структурі особистості:
- •17. Вивчення проблеми індивідуальності ведеться у двох зустрічних
- •18. Базові принципи диференційної психології.
- •19. Формальний підхід у диференційній психології характеризується:
- •20. Область диференційно-психологічних досліджень розподіляється на три
- •Література:
- •Практична робота №3
- •Література:
- •Інформаційна довідка
- •Інструкція до виконання завдань:
- •Практична робота №4
- •Література:
- •Інструкція до виконання завдань:
- •Семінарське заняття № 1 Тема: Індивідуальні параметри відчуття та сприйняття. Типи уваги та пам’яті. Диференційні характеристики здібностей, мислення та уяви
- •Тема: Статеві відмінності та статево рольова поведінка
- •Література:
- •Семінарське заняття № 3 Тема: Конструктивно-творчі тенденції індивідуальності
- •Обладнання: методики психодіагностики здібностей, обдарованості, креативності, лідерських якостей Література:
- •Підібрати психодіагностичні методики дослідження рівнів розвитку здібностей, обдарованості, креативності людини;
- •Провести психологічну діагностику рівнів розвитку здібностей, обдарованості, креативності групи людей;
- •27. Індивідуальний стиль діяльності (ісд) – це:
- •29. Під девіантною (лат. Deviatio – відхилення) поведінкою слід розуміти:
- •Характерологія – це:
- •30. Яке визначення відноситься до поняття «людина»:
- •Модульний контроль знань з предмету «Диференційна психологія»
- •Ідентифікація – це...
- •Система оцінювання:
- •Список літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Словник термінів (глосарій)
4. Статеві відмінності в психічній діяльності і поведінці
Ще у 1942 р. К.Макнемар встановив і підтвердив статистично, що дівчата мають більш розвинуті естетичні смаки, у них краще розвинута мова, більш тонка координація, у той час як хлопчики мають кращі математичні і механічні здібності. У дівчат вища швидкість мови; жінки більш адаптивні, у них вище рівень соціальної бажаності, а чоловіки зате більш кмітливі, спритні, винахідливі. Усі нові види професій спочатку засвоюються чоловіками, і лише потім - жінками. Крім того, жінки надають перевагу стереотипним видам професійної діяльності, а чоловіки, навпаки, частіше піддаються нервово-психічним розладам у стереотипних видах діяльності.
Сьогодні чоловіки характеризуються ширшою сферою діяльності, гнучкістю мислення, прагненням до праці, високою швидкістю виконання операцій при здійсненні предметної діяльності. А жінки відрізняються легкістю вступу в соціальні контакти, підвищеною чутливістю до невдач на роботі й у спілкуванні, занепокоєнням, непевністю.
Сьогодні практично всі дослідження враховують фактор статі, тому € дані про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок.
А.Гезелл відзначав, що у хлопчиків у порівнянні з дівчатами краще розвита велика моторика, а в дівчат- дрібна. І.Грошев, аналізуючи праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які містять відомості про статеву диференціацію, наводить думку, за якою у чоловіків краще розвинуті рухи, які регулюються корковою руховою системою, а у жінок - підкорковою. Точність, сила рухів вища у чоловіків, а варіативність і координація - у жінок.
Чутливість. У жінок порівняно з чоловіками більша чутливість до болю, смакова, нюхова, слухова, диференційна чутливість, чутливість до лоскоти. Крім того, у жінок чутливість до тактильних стимулів вища за чутливості до зорових стимулів.
У жінок краще розвинуті слухова орієнтація, а також у них немає слухової асиметрії. Чоловіки ж, зазвичай, правим вухом краще чують, ніж лівим. Жінки мають і кращий емоційний і невербальний слух. Відповідно, на функціональні стани жінок музика впливає більше, ніж на чоловіків.
У жінок кращий нічний і периферійний зір, у чоловіків - нічний і фронтальний (прямолінійний).
Швидкість сприйняття і увага до зміни деталей звичайно краще розвинуті у жінок, вони ж краще сприймають в умовах перешкод, але при цьому вони частіше помиляються в оцінці просторових відношень і відзиваються на помилкові просторові стимули. Жінки ж гірше за чоловіків засвоюють вірогіднісну структуру подій.
У жінок краще розвинене емоційно-образне сприйняття, що, очевидно сприяє, тому, що вони, на відміну від чоловіків, і кількісно, і змістовно краще відображають поведінкові і особистіші якості людей (перше враження).
Чоловіки мають перевагу швидкості і точності уваги в умовах незнайомої діяльності. За умов стереотипізації діяльності перевага спостерігається у жінок.
Цікава інформація. У процесі першого враження жінка-викладач оцінюється за фігурою, обличчям, голосом; а чоловік-викладач - за віком, рухливістю, інтересом-байдужістю до матеріалу, що він викладає.
Жінки більш оптимістично ставляться до майбутнього, хоча його образ може бути недостатньо реалістичним. Чоловіки ж дещо ідеалізують своє минуле.
Сприйняття власної хвороби у жінок об'єктивніше, ніж у чоловіків. Чоловіки часто схильні драматизувати навіть найменшу свою хворобу і важче її переживають.
За даними В.Андрєсвої, усі види та сторони пам'яті, за винятком довготривалої, вищі у чоловіків, проте жінки краще здатні розвивати свої мнемічні функції і їх пам'ять з часом погіршується менш значущо, ніж у чоловіків.
Здатність до абстрактного мислення у 13, 14 і 15 років за тестом РМА вищі у дівчат, а після 15-17 років - у чоловіків, що підтверджується даними вітчизняних психологів, отриманих за методикою Векслера. Жінки мають превагу у швидкості арифметичних операцій і вербальному інтелекті, а чоловіки - в обчисленнях. Самостійність і оригінальність мислення вища у чоловіків. Вони краще справляються і з новими нестандартними завданнями.
Фактично усі характеристики та види мовлення краще розвинуті у жінок.
Цікава інформація. С.Нартова-Бочавер наводить дані, за якими загальний показник інтелектуальності в чоловіків трохи вище - завдяки присутності у вибірці чоловіків з фемінінною статево-рольовою ідентичністю, у той час як у маскулінних чоловіків інтелект не відрізняється від інтелекту жінок.
Здібності. Технічні, математичні, зорово-просторові здібності раніше розвиваються і краще виражені в хлопчиків. Вербальні і соціа-льно-перцептивні здібності вищі у жінок. Останні, порівняно з чоловіками, володіють більшим словниковим запасом, вищою швидкістю і ясністю мови. Дівчатка швидше оволодівають читанням, а такі порушення як дислексія і дисграфія частіше відзначаються в хлопчиків.
Дівчата, як правило, раніш починають малювати й роблять це із більшим бажанням, ніж хлопчики, уміють тонше судити про мистецтво.
У структурі темпераменту також спостерігаються відмінності. Дослідження В.Русалова показало: у жінок вище показники соціальної пластичності, емоційності, соціальної емоційності, а в чоловіків -показники ергічності, пластичності й індивідуального темпу. Соціальна ергічність і соціальний індивідуальний темп зі статтю практично не пов'язані. При цьому Русалов зазначає, що можна очікувати збільшення значень пластичності й ергічності з одного боку і зменшення соціальної пластичності, пов'язаної з імпульсивністю поведінки, а також - зниження емоційної чутливості.
Іншими темпераментними особливосями жінок є менша, порівняно з чоловіками, сила збудження (за опитувальником Я.Стреляу), вищі емоційність та інтровертованість. Чоловіки мають вищі показники темпів, зокрема, швидкості і продуктивності, екстраверсії, лабільності та психотизму.
В.Багрунов відзначає, що для жінок більш характерна легкість встановлення нових соціальних контактів, ширший набір комунікативних програм, більше виражена комунікативна імпульсивність, легкість у переключенні у процесі спілкування, підвищена чутливість до невдач на роботі і спілкуванні, у них частіше спостерігається неспокій, невпевненість, тривога з приводу роботи і в ситуації взаємодії з іншими людьми.
Емоційна сфера. Жінки тривожніші за чоловіків і більше піддаються стресу. Проте вони ж частіше за чоловіків досягають відчуття щастя, а їх почуття ворожості менш інтенсивне, хоча і пов'язане з більшими стражданнями. У юнаків сильніше виражене переживання таких емоцій як презирство. У дівчат сильніше виражене переживання страху, здивування, суму. Жінки сильніше впадають у сум і важче з нього виходять, проте ці особливості значно пов'язані з проявами маскулінності і фемінніності: саме розвинена фемінність сприяє мінорним настроям. Свої емоції чоловіки воліють переживати на самоті, а жінки - переважно у діаді з подругою.
Жінки більше орієнтуються на зовнішні дані партнера, ніж чоловіки. Дівоча дружба характеризується більшою інтимністю і вибірковістю, ніж чоловіча. Кохання сприймається хлопцями переважно як позитивна емоція, тоді як дівчата частіше пов'язують його з негативними та амбівалентними переживаннями. При цьому чоловіки більше схильні до ідеалізації своїх партнерів, ніж жінки і більше страждають від невірності коханої людини. У жінок кохання минає швидше, вони частіше виступають ініціаторами розривів і легше їх переживають. У стосунках жінки більш схильні до розкриття власних почуттів. Всупереч наявним стереотипам чоловіки більш романтичні, швидше і легше закохуються. Жінки ж більш специфічні у коханні.
Цікава інформація. Здивування для юнаків часто виступає як негативна емоція, а для жінок — позитивна.
Більша сензитивність дівчат порівняно з хлопчиками, з одного боку, обумовлює відмінності неврозів у хлопчиків і дівчат, а з іншого призводить до того, що протиправна поведінка частіше відзначається серед хлопчиків, особливо починаючи з підліткового віку. Невротичні відхилення дівчат частіше полягають у появі страхів, хвилювання, шкідливих звичок аутоагресивної етіології (кусання пальців, гризіння нігтів тощо), а у хлопчиків більше поширені проблеми поведінки.
Поведінка. Жінки краще виховуються, навчаються, у них вищий рівень соціальної бажаності, коиформності і емпатії, чоловіки ж більш винахідливі, кмітливі, впевнені у собі. Чоловіки більше схильні до прямої фізичної і прямої вербальної агресії, жінки - до опосередкованої і прямої вербальної. Взагалі чоловіки агресивніші за жінок, при чому агресивність вважається вродженою якістю. Підозрілість, мстивість, непоступливість, безкомпромісність більше виражені у чоловіків, а образливість і запальність - у жінок.
Вольові якості, зокрема, наполегливість у чоловіків і жінок мають скоріше якісні, ніж кількісні відмінності і значно залежать від віку, діяльності та виховання. Зокрема, відзначено, що сенситивним періодом для розвитку вольових якостей у дівчат є молодший шкільний вік, а хлопців — старший шкільний вік.
У конфліктах чоловіки найбільше враховують експресію суперника, жінки, крім того, - одяг, зачіску, прикраси та інші деталі.
Суїцидальні спроби в цілому більш характерні для жінок, проте здійснюють самогубства переважно чоловіки. Жінок частіше за чоловіків утримують від самогубства думки про майбутнє дітей. Крім того, визначено, що чоловіки здійснюють серйозніші суїцідальні спроби, обираючи для цього більш насильницькі способи. Повторні суїцідальні спроби частіше здійснюють жінки.
Разом з тим, американські дослідники зазначають, що фактор статі пояснює лише 1% відмінностей у поведінці людей.
Система цінностей. Відмінності виявляються у дітей до підліткового віку і зменшуються серед дорослих. Так, дівчата більше орієнтовані на цінності особистої привабливості, сімейного благополуччя, а в професійній сфері - на набуття нового цікавого досвіду і розширення кола спілкування, у той час як хлопчики і тут в основному звертаються до взаємодії з "великим соціумом ", виражаючи прагнення до влади, незалежності, вигоді.
Для чоловіків більш характерні конструкторсько-інструментальні інтереси, для жінок - соціально-особистісні.
У жінок переважає мотивація уникнення невдач, а у чоловіків -досягнення успіхів.
Самооцінка чоловіків схильна до завищення, у жінок - до заниження. Відповідно жінки дуже обережно обирають цілі, чоловіки ж схильні обирати цілі складні.
Професійна самореалізація чоловіків і жінок. Професійна сфера має різну значимість у житті жінок і чоловіків: для жінок мірило життєвого успіху - це, в першу чергу, стосунки з іншими людьми; самітність розглядається як нещастя, а професійні невдачі засмучують не завжди. Для чоловіків же, навпаки, основні досягнення виміряються професійними успіхами, а особисте і сімейне щастя нерідко знаходяться поза фокусом основних життєвих устремлінь.
Існуюче в суспільстві явище професійної сегрегації, пов'язане з аналізом асиметричного розташування жінок у професійній структурі і викликаної цим нерівності в оплаті праці та інших професійних характеристик, наочно відображає дію стереотипів про пріоритетність професійної діяльності для чоловіків, а не для жінок.
Професії з "жіночим обличчям " вважаються менш престижними, ніж з "чоловічим ", проте, якщо престиж "жіночої" професії збільшується, вона одразу перестає бути "жіночою " (наприклад, у нас професія лікаря має переважно "жіноче обличчя ", оскільки є малооплачуваною, а на заході ця професія, як високооплачувана і престижна, переважно представлена чоловіками.
Якщо ж жінка професійно розвивається, то вона натрапляє на те, що її компетентність відіграє негативну роль: ані чоловіки, ані жінки не прихильні до висококомпетентних жінок, оскільки вони порушують усталені стереотипи. У світовій культурі є неписана норма, за якою "справжній чоловік завжди перевершує жінку і завжди має її обійти ".
Професор психології Джил Моравкі пише: "Статева асиметрія сучасного суспільства виражається зокрема у маргінальному становищі жінок-учених, які постійно переживають ситуацію вибору: наукова самостійність або особисті прив'язаності, кар'єра або сім'я, престиж або наукова істина і ін. Становище маргінала (як у науці, так і в суспільстві) позбавляє жінку наукової сміливості у формулюванні гіпотез і створенні наукових шкіл".
Цікава інформація. Наукові, художні та інші праці чоловіків оцінюються вище, ніж: жіночі самими ж жінками.
Дослідження показують значний зв'язок показника маскулінності-фемінінності, з одного боку, освіти і професії- з іншої. Так, чоловічі і жіночі групи сильно розрізняються за своєю професійною приналежністю; крім того, виявлено, що високоінтелектуальні і добре освічені жінки мають більш маскулінні показники порівняно зі статевими нормами. А чоловіки, у яких розвинуті побічні інтереси культурного або художнього змісту, демонструють більш фемінінні порівняно з іншими чоловіками показники.
Що стосується рівня професійних досягнень, то тут стійко простежується перевага обдарованості в чоловіків. Багато хто відзначають, що масштаб досягнень, що принесли популярність жінкам, чоловікам не дозволив би грати таку ж роль. У дослідженні найбільш обдарованих людей Британії, початому Х.Еллісом, у загальну групу з 1030 чоловік входило лише 55 жінок. Ці дані цілком можуть бути пояснені культурно-історичними традиціями, що заохочували професійні досягнення переважно в чоловіків. Вони також погодяться і з еволюційною теорією статі, розробленої В.Геодакяном, відповідно до якої чоловічі особи здійснюють у філогенезі функцію мінливості, першими відкривають для свого виду нові можливості і досягають найбільших успіхів у порівнянні з жіночими особинами.
Мають місце і відмінності у здійсненні керівництва чоловіками і жінками. У більшості випадків, президентом є чоловік, жінка найчастіше займає позицію одного з віце-президентів. Жінок на вищій і середній менеджерській позиціях менше ніж чоловіків. При інших рівних умовах, при призначенні на керівні посади, перевагу в переважній більшості випадків віддається чоловіку.
Чоловік більш "ефективний ", ніж жінка при постановці цілей організації і за параметрами лідерських якостей. А жінка "ефективніша" у сфері мотивації персоналу, комунікації і при прийнятті рішень -вона з більшою ефективністю використовує знання і потенціал співробітників для аналізу альтернатив.
Що стосується контролю, то чоловіки і жінки реалізують його однаково успішно.
Цікава інформація. У дослідженні К.Кастл, присвяченому видатним жінкам, показано, що в групі з 868 відомих, жінок, які представляють 42 нації, починаючи із VII cm. до н. є. і закінчуючи XIX cm., найбільше число жінок (38%) досягло популярності в літературі, але найвищий ступінь знаменитості, вимірюваний кількістю згадувань у біографічних довідниках, була отримана жінкаии-монархами, політичними лідерами, а також: матерями або коханками видатних людей. Неінтелектуальними шляхами досягнення слави жінками були заміжжя, релігія, добродійність, трагічна доля, краса і безсмертя, отримане завдяки життю в літературі (подібно Лаурі, Ф.Петрарки).
Не відзначено суттєвих або однозначних відмінностей у свободі висловлювання власної думки, перецептивній чутливості, сприйнятті часу, багатьох властивостей уваги, у сфері музичних і розумових здібностей, інтелекті, особливостях прояву сорому і сором'язливості та багатьох інших параметрах.
Взагалі, щодо психологічної подібності, то на сьогодні можна представити дві протилежні думки. Так, Жанет С. Хайд, узагальнює дані 46 метааналізів, які здійснювались протягом 20 років і які не виявили істотних відмінностей ані у спілкуванні, ні в розпізнавальних можливостях або лідерстві обох статей, тобто, чоловіки і жінки мають більше спільного, ніж відмінного. А російський дослідник І.Грошев, провівши узагальнення останніх наукових досліджень у галузі психології, медицини та педагогіки, свідчить, що відмінності усе ж таки є. Хоча значна кількість цих відмінностей обумовлена більше соціальними, ніж уродженими факторами.
Цікава інформація. У даний час більше відомо про психоаналіз чоловіків. Маскулінізація відзначає й основні напрямки еволюційного процесу. Реабілітуючи культурний і психологічний статус жінки, відомий містик Д.Андрєєв позитивно визначив історичну місію жінок, що полягає у тому, щоб "запліднювати " собою творчий геній чоловіків, бути музою-натхненнщею, подібно тому як у плані фізіологічному жінку запліднює чоловік. Таким чином, жінці належить основна продуктивна роль у духовному розвитку людства.
Підсумовуючи тему лекції цілком варто відзначити наступне:
© Жінка - стабільна модель. У жінок більш широка норма реакцій, що забезпечує їм підвищену адаптивність, що на поведінковому рівні визначається як висока сприйнятливість до навчання і виховання. Енергія жінок спрямована усередину, і психологічне призначення жінки полягає у збереженні і розвитку внутрішнього світу, підтримці емоційних взаємин з людьми.
© Чоловік - експериментальна, мінлива модель. У чоловіків вища індивідуальна варіативність, а їх енергія спрямована назовні -чоловіки покликані завойовувати й охороняти зовнішній простір життя своєї сім'ї.
© Багато статевих відмінності детерміновані не біологічно, а пов'язані з прийнятими особливостями виховання, культурними традиціями, соціальними очікуваннями і уявленнями щодо "чоловічого" і "жіночого ", явною та прихованою дискримінацією жінок.
