4. Статеві відмінності в психічній діяльності і поведінці

Ще у 1942 р. К.Макнемар встановив і підтвердив статистично, що дівчата мають більш розвинуті естетичні смаки, у них краще розви­нута мова, більш тонка координація, у той час як хлопчики мають кращі математичні і механічні здібності. У дівчат вища швидкість мо­ви; жінки більш адаптивні, у них вище рівень соціальної бажаності, а чоловіки зате більш кмітливі, спритні, винахідливі. Усі нові види про­фесій спочатку засвоюються чоловіками, і лише потім - жінками. Крім того, жінки надають перевагу стереотипним видам професійної діяльності, а чоловіки, навпаки, частіше піддаються нервово-психіч­ним розладам у стереотипних видах діяльності.

Сьогодні чоловіки характеризуються ширшою сферою діяльності, гнучкістю мислення, прагненням до праці, високою швидкістю вико­нання операцій при здійсненні предметної діяльності. А жінки відріз­няються легкістю вступу в соціальні контакти, підвищеною чутливіс­тю до невдач на роботі й у спілкуванні, занепокоєнням, непевністю.

Сьогодні практично всі дослідження враховують фактор статі, то­му € дані про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок.

А.Гезелл відзначав, що у хлопчиків у порівнянні з дівчатами краще розвита велика моторика, а в дівчат- дрібна. І.Грошев, аналі­зуючи праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які містять відомості про статеву диференціацію, наводить думку, за якою у чоловіків краще розвинуті рухи, які регулюються корковою руховою систе­мою, а у жінок - підкорковою. Точність, сила рухів вища у чоловіків, а варіативність і координація - у жінок.

Чутливість. У жінок порівняно з чоловіками більша чутливість до болю, смакова, нюхова, слухова, диференційна чутливість, чутли­вість до лоскоти. Крім того, у жінок чутливість до тактильних стиму­лів вища за чутливості до зорових стимулів.

У жінок краще розвинуті слухова орієнтація, а також у них немає слухової асиметрії. Чоловіки ж, зазвичай, правим вухом краще чують, ніж лівим. Жінки мають і кращий емоційний і невербальний слух. Відповідно, на функціональні стани жінок музика впливає більше, ніж на чоловіків.

У жінок кращий нічний і периферійний зір, у чоловіків - нічний і фронтальний (прямолінійний).

Швидкість сприйняття і увага до зміни деталей звичайно кра­ще розвинуті у жінок, вони ж краще сприймають в умовах перешкод, але при цьому вони частіше помиляються в оцінці просторових від­ношень і відзиваються на помилкові просторові стимули. Жінки ж гірше за чоловіків засвоюють вірогіднісну структуру подій.

У жінок краще розвинене емоційно-образне сприйняття, що, оче­видно сприяє, тому, що вони, на відміну від чоловіків, і кількісно, і змістовно краще відображають поведінкові і особистіші якості людей (перше враження).

Чоловіки мають перевагу швидкості і точності уваги в умовах не­знайомої діяльності. За умов стереотипізації діяльності перевага спос­терігається у жінок.

Цікава інформація. У процесі першого враження жінка-викладач оцінюється за фігурою, обличчям, голосом; а чоловік-викладач - за ві­ком, рухливістю, інтересом-байдужістю до матеріалу, що він викла­дає.

Жінки більш оптимістично ставляться до майбутнього, хоча його образ може бути недостатньо реалістичним. Чоловіки ж дещо ідеалі­зують своє минуле.

Сприйняття власної хвороби у жінок об'єктивніше, ніж у чолові­ків. Чоловіки часто схильні драматизувати навіть найменшу свою хво­робу і важче її переживають.

За даними В.Андрєсвої, усі види та сторони пам'яті, за винятком довготривалої, вищі у чоловіків, проте жінки краще здатні розвивати свої мнемічні функції і їх пам'ять з часом погіршується менш зна­чущо, ніж у чоловіків.

Здатність до абстрактного мислення у 13, 14 і 15 років за тестом РМА вищі у дівчат, а після 15-17 років - у чоловіків, що підтвер­джується даними вітчизняних психологів, отриманих за методикою Векслера. Жінки мають превагу у швидкості арифметичних операцій і вербальному інтелекті, а чоловіки - в обчисленнях. Самостійність і оригінальність мислення вища у чоловіків. Вони краще справляються і з новими нестандартними завданнями.

Фактично усі характеристики та види мовлення краще розвинуті у жінок.

Цікава інформація. С.Нартова-Бочавер наводить дані, за якими загальний показник інтелектуальності в чоловіків трохи вище - зав­дяки присутності у вибірці чоловіків з фемінінною статево-рольовою ідентичністю, у той час як у маскулінних чоловіків інтелект не від­різняється від інтелекту жінок.

Здібності. Технічні, математичні, зорово-просторові здібності ра­ніше розвиваються і краще виражені в хлопчиків. Вербальні і соціа-льно-перцептивні здібності вищі у жінок. Останні, порівняно з чоло­віками, володіють більшим словниковим запасом, вищою швидкістю і ясністю мови. Дівчатка швидше оволодівають читанням, а такі пору­шення як дислексія і дисграфія частіше відзначаються в хлопчиків.

Дівчата, як правило, раніш починають малювати й роблять це із більшим бажанням, ніж хлопчики, уміють тонше судити про мисте­цтво.

У структурі темпераменту також спостерігаються відмінності. Дослідження В.Русалова показало: у жінок вище показники соціаль­ної пластичності, емоційності, соціальної емоційності, а в чоловіків -показники ергічності, пластичності й індивідуального темпу. Соціа­льна ергічність і соціальний індивідуальний темп зі статтю практично не пов'язані. При цьому Русалов зазначає, що можна очікувати збіль­шення значень пластичності й ергічності з одного боку і зменшення соціальної пластичності, пов'язаної з імпульсивністю поведінки, а та­кож - зниження емоційної чутливості.

Іншими темпераментними особливосями жінок є менша, порівня­но з чоловіками, сила збудження (за опитувальником Я.Стреляу), ви­щі емоційність та інтровертованість. Чоловіки мають вищі показники темпів, зокрема, швидкості і продуктивності, екстраверсії, лабільнос­ті та психотизму.

В.Багрунов відзначає, що для жінок більш характерна легкість встановлення нових соціальних контактів, ширший набір комуніка­тивних програм, більше виражена комунікативна імпульсивність, лег­кість у переключенні у процесі спілкування, підвищена чутливість до невдач на роботі і спілкуванні, у них частіше спостерігається неспо­кій, невпевненість, тривога з приводу роботи і в ситуації взаємодії з іншими людьми.

Емоційна сфера. Жінки тривожніші за чоловіків і більше піддаю­ться стресу. Проте вони ж частіше за чоловіків досягають відчуття щастя, а їх почуття ворожості менш інтенсивне, хоча і пов'язане з більшими стражданнями. У юнаків сильніше виражене переживання таких емоцій як презирство. У дівчат сильніше виражене переживання страху, здивування, суму. Жінки сильніше впадають у сум і важче з нього виходять, проте ці особливості значно пов'язані з проявами маскулінності і фемінніності: саме розвинена фемінність сприяє мі­норним настроям. Свої емоції чоловіки воліють переживати на само­ті, а жінки - переважно у діаді з подругою.

Жінки більше орієнтуються на зовнішні дані партнера, ніж чоло­віки. Дівоча дружба характеризується більшою інтимністю і вибірко­вістю, ніж чоловіча. Кохання сприймається хлопцями переважно як позитивна емоція, тоді як дівчата частіше пов'язують його з негатив­ними та амбівалентними переживаннями. При цьому чоловіки біль­ше схильні до ідеалізації своїх партнерів, ніж жінки і більше страж­дають від невірності коханої людини. У жінок кохання минає швидше, вони частіше виступають ініціаторами розривів і легше їх пережива­ють. У стосунках жінки більш схильні до розкриття власних почуттів. Всупереч наявним стереотипам чоловіки більш романтичні, швидше і легше закохуються. Жінки ж більш специфічні у коханні.

Цікава інформація. Здивування для юнаків часто виступає як не­гативна емоція, а для жінок — позитивна.

Більша сензитивність дівчат порівняно з хлопчиками, з одного бо­ку, обумовлює відмінності неврозів у хлопчиків і дівчат, а з іншого призводить до того, що протиправна поведінка частіше відзначається серед хлопчиків, особливо починаючи з підліткового віку. Невротич­ні відхилення дівчат частіше полягають у появі страхів, хвилювання, шкідливих звичок аутоагресивної етіології (кусання пальців, гризіння нігтів тощо), а у хлопчиків більше поширені проблеми поведінки.

Поведінка. Жінки краще виховуються, навчаються, у них вищий рівень соціальної бажаності, коиформності і емпатії, чоловіки ж більш винахідливі, кмітливі, впевнені у собі. Чоловіки більше схильні до прямої фізичної і прямої вербальної агресії, жінки - до опосередко­ваної і прямої вербальної. Взагалі чоловіки агресивніші за жінок, при чому агресивність вважається вродженою якістю. Підозрілість, мсти­вість, непоступливість, безкомпромісність більше виражені у чолові­ків, а образливість і запальність - у жінок.

Вольові якості, зокрема, наполегливість у чоловіків і жінок мають скоріше якісні, ніж кількісні відмінності і значно залежать від віку, діяльності та виховання. Зокрема, відзначено, що сенситивним періо­дом для розвитку вольових якостей у дівчат є молодший шкільний вік, а хлопців — старший шкільний вік.

У конфліктах чоловіки найбільше враховують експресію супер­ника, жінки, крім того, - одяг, зачіску, прикраси та інші деталі.

Суїцидальні спроби в цілому більш характерні для жінок, проте здійснюють самогубства переважно чоловіки. Жінок частіше за чоло­віків утримують від самогубства думки про майбутнє дітей. Крім того, визначено, що чоловіки здійснюють серйозніші суїцідальні спроби, оби­раючи для цього більш насильницькі способи. Повторні суїцідальні спроби частіше здійснюють жінки.

Разом з тим, американські дослідники зазначають, що фактор ста­ті пояснює лише 1% відмінностей у поведінці людей.

Система цінностей. Відмінності виявляються у дітей до підліт­кового віку і зменшуються серед дорослих. Так, дівчата більше орієн­товані на цінності особистої привабливості, сімейного благополуччя, а в професійній сфері - на набуття нового цікавого досвіду і розши­рення кола спілкування, у той час як хлопчики і тут в основному звер­таються до взаємодії з "великим соціумом ", виражаючи прагнення до влади, незалежності, вигоді.

Для чоловіків більш характерні конструкторсько-інструментальні інтереси, для жінок - соціально-особистісні.

У жінок переважає мотивація уникнення невдач, а у чоловіків -досягнення успіхів.

Самооцінка чоловіків схильна до завищення, у жінок - до зани­ження. Відповідно жінки дуже обережно обирають цілі, чоловіки ж схильні обирати цілі складні.

Професійна самореалізація чоловіків і жінок. Професійна сфера має різну значимість у житті жінок і чоловіків: для жінок мірило жи­ттєвого успіху - це, в першу чергу, стосунки з іншими людьми; саміт­ність розглядається як нещастя, а професійні невдачі засмучують не завжди. Для чоловіків же, навпаки, основні досягнення виміряються професійними успіхами, а особисте і сімейне щастя нерідко знаходя­ться поза фокусом основних життєвих устремлінь.

Існуюче в суспільстві явище професійної сегрегації, пов'язане з аналізом асиметричного розташування жінок у професійній структурі і викликаної цим нерівності в оплаті праці та інших професійних характеристик, наочно відображає дію стереотипів про пріоритетність професійної діяльності для чоловіків, а не для жінок.

Професії з "жіночим обличчям " вважаються менш престижними, ніж з "чоловічим ", проте, якщо престиж "жіночої" професії збільшу­ється, вона одразу перестає бути "жіночою " (наприклад, у нас профе­сія лікаря має переважно "жіноче обличчя ", оскільки є малооплачуваною, а на заході ця професія, як високооплачувана і престижна, переважно представлена чоловіками.

Якщо ж жінка професійно розвивається, то вона натрапляє на те, що її компетентність відіграє негативну роль: ані чоловіки, ані жінки не прихильні до висококомпетентних жінок, оскільки вони порушу­ють усталені стереотипи. У світовій культурі є неписана норма, за якою "справжній чоловік завжди перевершує жінку і завжди має її обійти ".

Професор психології Джил Моравкі пише: "Статева асиметрія су­часного суспільства виражається зокрема у маргінальному становищі жінок-учених, які постійно переживають ситуацію вибору: наукова самостійність або особисті прив'язаності, кар'єра або сім'я, престиж або наукова істина і ін. Становище маргінала (як у науці, так і в сус­пільстві) позбавляє жінку наукової сміливості у формулюванні гіпо­тез і створенні наукових шкіл".

Цікава інформація. Наукові, художні та інші праці чоловіків оці­нюються вище, ніж: жіночі самими ж жінками.

Дослідження показують значний зв'язок показника маскулінності-фемінінності, з одного боку, освіти і професії- з іншої. Так, чоловічі і жіночі групи сильно розрізняються за своєю професійною приналеж­ністю; крім того, виявлено, що високоінтелектуальні і добре освічені жінки мають більш маскулінні показники порівняно зі статевими нор­мами. А чоловіки, у яких розвинуті побічні інтереси культурного або художнього змісту, демонструють більш фемінінні порівняно з ін­шими чоловіками показники.

Що стосується рівня професійних досягнень, то тут стійко просте­жується перевага обдарованості в чоловіків. Багато хто відзначають, що масштаб досягнень, що принесли популярність жінкам, чоловікам не дозволив би грати таку ж роль. У дослідженні найбільш обдаро­ваних людей Британії, початому Х.Еллісом, у загальну групу з 1030 чоловік входило лише 55 жінок. Ці дані цілком можуть бути пояснені культурно-історичними традиціями, що заохочували професійні до­сягнення переважно в чоловіків. Вони також погодяться і з еволю­ційною теорією статі, розробленої В.Геодакяном, відповідно до якої чоловічі особи здійснюють у філогенезі функцію мінливості, перши­ми відкривають для свого виду нові можливості і досягають найбіль­ших успіхів у порівнянні з жіночими особинами.

Мають місце і відмінності у здійсненні керівництва чоловіками і жінками. У більшості випадків, президентом є чоловік, жінка найчас­тіше займає позицію одного з віце-президентів. Жінок на вищій і середній менеджерській позиціях менше ніж чоловіків. При інших рівних умовах, при призначенні на керівні посади, перевагу в пере­важній більшості випадків віддається чоловіку.

Чоловік більш "ефективний ", ніж жінка при постановці цілей ор­ганізації і за параметрами лідерських якостей. А жінка "ефективніша" у сфері мотивації персоналу, комунікації і при прийнятті рішень -вона з більшою ефективністю використовує знання і потенціал спів­робітників для аналізу альтернатив.

Що стосується контролю, то чоловіки і жінки реалізують його од­наково успішно.

Цікава інформація. У дослідженні К.Кастл, присвяченому видат­ним жінкам, показано, що в групі з 868 відомих, жінок, які представ­ляють 42 нації, починаючи із VII cm. до н. є. і закінчуючи XIX cm., найбільше число жінок (38%) досягло популярності в літературі, але найвищий ступінь знаменитості, вимірюваний кількістю згадувань у біографічних довідниках, була отримана жінкаии-монархами, політич­ними лідерами, а також: матерями або коханками видатних людей. Неінтелектуальними шляхами досягнення слави жінками були заміж­жя, релігія, добродійність, трагічна доля, краса і безсмертя, отри­мане завдяки життю в літературі (подібно Лаурі, Ф.Петрарки).

Не відзначено суттєвих або однозначних відмінностей у свободі висловлювання власної думки, перецептивній чутливості, сприйнятті часу, багатьох властивостей уваги, у сфері музичних і розумових здіб­ностей, інтелекті, особливостях прояву сорому і сором'язливості та ба­гатьох інших параметрах.

Взагалі, щодо психологічної подібності, то на сьогодні можна представити дві протилежні думки. Так, Жанет С. Хайд, узагальнює дані 46 метааналізів, які здійснювались протягом 20 років і які не виявили істотних відмінностей ані у спілкуванні, ні в розпізнавальних можливостях або лідерстві обох статей, тобто, чоловіки і жінки мають більше спільного, ніж відмінного. А російський дослідник І.Грошев, провівши узагальнення останніх наукових досліджень у галузі психо­логії, медицини та педагогіки, свідчить, що відмінності усе ж таки є. Хоча значна кількість цих відмінностей обумовлена більше соціа­льними, ніж уродженими факторами.

Цікава інформація. У даний час більше відомо про психоаналіз чоловіків. Маскулінізація відзначає й основні напрямки еволюційного процесу. Реабілітуючи культурний і психологічний статус жінки, ві­домий містик Д.Андрєєв позитивно визначив історичну місію жінок, що полягає у тому, щоб "запліднювати " собою творчий геній чоло­віків, бути музою-натхненнщею, подібно тому як у плані фізіологіч­ному жінку запліднює чоловік. Таким чином, жінці належить основна продуктивна роль у духовному розвитку людства.

Підсумовуючи тему лекції цілком варто відзначити нас­тупне:

© Жінка - стабільна модель. У жінок більш широка норма реак­цій, що забезпечує їм підвищену адаптивність, що на поведінковому рівні визначається як висока сприйнятливість до навчання і вихован­ня. Енергія жінок спрямована усередину, і психологічне призначення жінки полягає у збереженні і розвитку внутрішнього світу, підтримці емоційних взаємин з людьми.

© Чоловік - експериментальна, мінлива модель. У чоловіків ви­ща індивідуальна варіативність, а їх енергія спрямована назовні -чоловіки покликані завойовувати й охороняти зовнішній простір жит­тя своєї сім'ї.

© Багато статевих відмінності детерміновані не біологічно, а по­в'язані з прийнятими особливостями виховання, культурними тради­ціями, соціальними очікуваннями і уявленнями щодо "чоловічого" і "жіночого ", явною та прихованою дискримінацією жінок.