1.3 Завдання цивільного захисту

Основними завданнями цивільного захисту є:

1 збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

2 прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзви-чайних ситуацій;

3. здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

3. розробка і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

3. розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захис-

ту;

3. створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

3. розробка та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

3. оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу ви-никнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

3. організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуа-цій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги по-терпілим;

3. проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичай-них ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

12

11. забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захи-сту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

11. надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або не-стандартних ситуацій;

11. навчання населення способам захисту в разі виникнення надзви-чайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організа-ція тренувань;

11. міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

4. Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту

Система цивільного захисту населення в Україні функціонує на чо-тирьох рівнях:

загальнодержавний (коли осередок ураження охоплює всю тери-торію країни або більшу її частину);

регіональний (коли осередок ураження охоплює територію однієї області або кількох сусідніх областей);

місцевий (коли осередок ураження охоплює територію одного на-селеного пункту або району);

об’єктовий (коли дія уражаючого фактору не виходить за межі певного об’єкту).

Більш детально критерії віднесення певної надзвичайної ситуації до того чи іншого рівня надані в Класифікаторі НС (див розділ 2.2.2) [7].

Єдина система цивільного захисту може функціонувати : у режимі повсякденного функціонування;

у режимі підвищеної готовності; у режимі надзвичайної ситуації;

у режимі надзвичайного стану; у режимі воєнного стану.

Перехід системи цивільного захисту України з режиму повсякденно-го функціонування на інші режими регламентуються постановами Кабіне-ту Міністрів.

13

Приблизна організація цивільної оборони на металургійному підпри-ємстві (на прикладі комбінату «Азовсталь»):

Начальник ЦО ОГ Штаб цивільної оборони

Зам НЦО з евакуації

Зам НЦО по

Зам НЦО (тех-

заміській зоні

нічний дирек-

тор

Евакуаційна

комісія

Технічна комі-

Комісія з ТЕБ

сія з підвищен-

і НС

ня сталості ро-

боти підприєм-

ства

Служби Цивільної

Формування загально-

Формування служб

го призначення і спе-

оборони

ціальні

Оповіщення та зв’язку

Група зв’язку

Зведені загони, ряту-

Радіаційного

і

хіміч-

Команда РіХЗ, СОП

вальні загони, коман-

ного захисту

Розвідницькі групи,

ди, групи

Розвідки

пост РХС

Зведені групи, терито-

Протипожежна

Команди відділення

ріальні

аварійно-

Енергетики та

світло-

Аварійно-технічні

технічні групи

маскування

команди

Транспортна

Автоколони COT

Медична

Санітарно-дружинні

Аварійно-технічна

пости COT

Матеріально-

Аварійно технічні ко-

технічного

постачан-

манди

ня

Пункти видачі засобів

Сховищ і укриттів

захисту

Охорони суспільного

Групи, ланки з обслу-

порядку

говування сховищ

Торгівлі і харчування

Команди, групи охо-

рони

громадського

порядку

Рухомі пункти харчу-

вання

14