- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
Газосигналізатор "ГАІ-1" призначається для контролю загазованості повітря робочої зони в 1…2 точках технологічних приміщень.
Технічні характеристики прибору складають: діапазон виміру – 0…2 мг/м3; погрішність виміру – ± 20 %; час одного циклу – 1 ± 0,6 хв.; час роботи в автоматичному режимі без перезарядки реактивів – не менше 4 діб; живлення прибору – 220 Вольт і від мережі стисненого повітря тиском 1,4 кгс/см2; витрата повітря в межах від 1,2 до 2,5 літрів на хвилину; серед-нє використання потужності не більше 70 Ватт; МЕД рентгенівського і га-мма-випромінювання радіоактивного джерела на відстані 0,5 м – 1,3∙10-11 А/кг; маса прибору – 47,5 кг; газосигналізатор забезпечує роботу при змінах температури від –15 до +40 °С і виносу пульту управління на відстань не більше 2000 м.
3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
115
ІЗП призначається для контролю граничної допустимої концентрації (ГДК) хлору в повітрі виробничих приміщень хлораторних і очисних спо-руд і хлорних переливних станцій водопровідних господарств. Склад: еле-ктрохімічна комірка (62х68 мм), блок індикації і сигналізації (145х180х77 мм) , таблетка (8х6 мм).
Технічні характеристики: діапазон ГДК – 0…1 мг/м3; поріг чутливос-ті концентрації хлору в повітрі – 0,05 мг/м3; час спрацювання при концент-рації 1,6 ГДК не більше 180 с; час роботи в автоматичному режимі без проведення регламенту технічного обслуговування не більше 12 міс.; дов-жина лінії між електрохімічною коміркою і блоком сигналізації: двох-жильним кабелем складає 20 м, кабелем з екраном до 100 м; потужність не більше 10 Вт; термін використання таблетки не більше 12 місяців; витрати реагенту на рік не більше 4 г; маса індикатору не більше 3 кг.
4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
4.1 Зміст теми
Методика оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обста-новки після ядерного вибуху. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС та інших радіаційно небезпечних об’єктах.
Методика оцінки хімічної обстановки при зараженні отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами.
Оцінка пожежної обстановки. Оцінка інженерної обстановки. Визначення меж і площ осередків зараження. Визначення часу мож-
ливого входу на небезпечну територію, допустимої тривалості перебування людей на забрудненій і зараженій території, можливі ураження людей. Ви-користання табельного знаряддя, типових інструкцій для нанесення на ка-рту об’єкта межі зон зараження відповідно до їх типів та рівнів.
Вимоги інструкцій щодо ведення встановлених видів документації з радіаційного та хімічного контролю.
116
4.2 Основи оцінки обстановки
Будь-яку надзвичайну ситуацію можна розглядати як результат дії уражаючого фактору. Для прийняття рішень, що стосуються виконання за-вдань цивільного захисту необхідно знати не тільки природу уражаючого фактору, але також інтенсивність та тривалість його дії, тобто кількісне вираження ступеню небезпеки в даний момент та на наступний час. Все вищесказане і є об’єктом дій, які прийнято називати «прогнозування та оцінка обстановки в осередках ураження надзвичайної ситуації».
Вихідними даними для прогнозування і оцінки можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарсь-кої діяльності в результаті дії факторів ураження надзвичайних ситуацій є:
план (мапа) визначеної території, міста, населеного пункту, об'єкту господарської діяльності;
характеристика промислової, комунальної, побутової забудови мі-ста, населеного пункту;
кількість об'єктів господарської діяльності та їх характеристика за ступенем техногенної небезпеки;
характеристики і схеми об'єктів енерго-, газо-, тепло-, водозабез-печення і каналізації;
характеристики систем управління, оповіщення населення і зв'яз-
ку;
характеристика маршрутів, що плануються для вводу сил ЦЗ та виводу (вивозу) населення з осередків можливого ураження;
метеорологічні умови та особливості визначеної території, міста, населеного пункту та об'єктів господарської діяльності, що впливають на організацію та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
довідкові, статистичні та інші додаткові дані і документи. Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійснюється в три
етапи.
Перший етап – попередня завчасна оцінка можливої надзвичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою прогнозування можливої обста-новки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті госпо-дарської діяльності та виявлення слабких, вузьких ланок і місць, плану-вання і проведення профілактичних і попереджувальних заходів, направ-лених на зниження можливої шкоди і виключення (або зниження) втрат
117
людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт в осередках ураження.
Визначення вірогідних об'ємів рятувальних і невідкладних робіт на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності проводиться, виходячи з можливих ступенів ураження за спеці-альними методиками, розрахунковими таблицями та довідниками.
Розрахунки проводяться з урахуванням факторів ураження прямої та побічної дії факторів ураження, для найгіршого з можливих варіантів з ма-ксимальними втратами, при цьому використовуються дані паспортизації міста, населеного пункту чи об'єкта господарської діяльності.
Другий етап – це прогнозування та оцінка обстановки після отри-мання органами управління ЦЗ первинних даних о виникненні надзвичай-ної ситуації.
Оперативні розрахунки проводяться одразу після виникнення назви-чайної ситуації з метою прогнозування обстановки, що склалася, визна-чення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт та підготовки даних для прийняття рішення керівником відповідного органу управління щодо проведення дій для локалізації і ліквідації наслід-ків надзвичайної ситуації.
Третій етап – остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, проводиться з урахуванням даних розвідки осеред-ку ураження.
Результати оцінки обстановки на цьому етапі дають найбільш досто-вірну картину, що склалася на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності після виникнення надзвичайної ситуації та її наслідків.
Тривалість третього етапу і достовірність оцінки обстановки, що склалася, залежать від якості і повноти заздалегідь проведених розрахун-ків, урахування факторів прямої та побічної дії факторів ураження, від оперативності і ефективності розвідки осередків ураження.