5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
Якщо не вистачає споруджуваних завчасно сховищ й (або) є погроза нападу, будуються швидкоспоруджувані сховища. Необхідна документа-ція, місце готуються заздалегідь. Це місце в мирний час не може бути за-йняте спорудами або зеленими насадженнями. Планування спрощене (на 50...300 осіб), але основні вимоги ті ж, що і для сховищ, побудованих зав-часно. Аварійний запас води зберігається в бочках, фільтри піщані й мате-рчаті, повітря періодично аналізується на присутність отруйних речовин у режимі чистої вентиляції. Можуть бути використані підземні пристосовані приміщення, підземні вироблення, метрополітени.
169
5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
Протирадіаційне укриття (ПРУ) – це захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіо-активного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих отруйних ре-човин, біологічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового випромінення ядерного вибуху, наслідків урагану. ПРУ будуються в зоні можливих слабких руйнувань або в заміській зоні.
Таблиця 5.2 – Захисні властивості ПРУ
Захисні властивості |
Зона можливих слаб- |
Заміська зона |
|
ких руйнувань |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Кпосл |
100...…200 |
50...…100 |
|
|
|
|
|
Рф, кПа |
20 |
– |
|
Максимальна відстань |
1 км |
До 3 км |
|
до ПРУ |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
У ПРУ є приміщення для розміщення людей, санвузол, вентиляційне приміщення (у великих ПРУ), приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу (часто сполучається з тамбуром).
Вимоги до ПРУ спрощені:
припускається 1 вхід, якщо місткість менш 50 чіл.;
припускається одноярусне розташування нар-сидінь і висота при-
міщення 1,7...1.9 м;
вентиляція спрощена – з піщаним фільтром з ручним приводом. Під ПРУ можуть бути пристосовані різні заглиблені приміщення –
підвали, льохи, овочесховища й інші приміщення – після герметизації, пристрою вентиляції й робіт з підвищення Косл..
Захисні властивості протирадіаційних укриттів оцінюються коефіці-єнтом ослаблення, який вказує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м від землі більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.
Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у підва-льних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових
170
кам'яних (цегляних) будинках – у 40, у двоповерхових – у 100, середня ча-стина підвалу кількаповерхового кам'яного будинку – у 800–1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засо-бів, парів отруйних і сильнодіючих ядучих речовин можна використовува-ти кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі.
При виборі й підготовці укриттів для захисту від радіоактивних ре-човин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріалів та окремих конструкцій.
Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинно-го ослаблення матеріалу, тобто певною товщиною шару матеріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зме-ншується у два рази. Величина шару половинного ослаблення різних буді-вельних матеріалів наведена в таблиці 5.3.
За шаром половинного ослаблення матеріалу можна визначити кое-фіцієнт ослаблення для будь-якої товщини, знаючи, що потік радіоактив-них випромінювань буде зменшено вдвічі стільки разів, скільки шарів по-ловинного ослаблення є в товщі матеріалу:
-
h1
h2
hi
К
осл
2 d1
2 d2
...2 di
,
(5.1)
д е: Косл – коефіцієнт ослаблення;
h – товщина шару кожного будівельного матеріалу;
d – товщина шару половинного ослаблення кожного матеріалу. Наприклад укриття накрите деревом (20 сантиметрів, шар половин-
ного ослаблення d1 = 20 сантиметрів) і ґрунтом (40 сантиметрів, шар поло-винного ослаблення d2 = 8,1 сантиметрів). Тоді:
-
h1
h2
20
40
2 d1
2 d2
28,1 2 25 64 .
К
осл
2 20
Якщо додати ще шар ґрунту 25 сантиметрів, то
-
h1
h2
20
65
2 d1
2 d2
28,1 2 28 512 .
К
осл
2 20
Оцінюючи захисні властивості будинків та укриттів, слід звернути увагу на ті місця, де можливе проникнення радіоактивного пилу, небезпе-чних хімічних речовин. Такими місцями в будинках є вікна, двері, венти-ляційні отвори і продухи в цоколі будинку, пічні труби, димарі, топкові отвори. Небезпечним є потрапляння радіоактивного пилу на горища, бо це
171
збільшить дозу опромінення людей, які перебувають у будинку.
Таблиця5.3 – Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см
|
|
Товщина шару половинного ослаблення радіації, |
|
||
|
Густи- |
|
см |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
γ випроміню- |
|
|
|
Матеріал |
на, |
γ випроміню- |
|
|
|
вання радіоак- |
Нейтронне ви- |
|
|||
|
г/см3 |
вання прони- |
|
||
|
тивного забру- |
промінювання |
|
||
|
|
каючої радіації |
|
||
|
|
днення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вода |
1,0 |
23 |
13 |
2,7 |
|
|
|
|
|
|
|
Залізо, |
7,8 |
3 |
1,8 |
11,5 |
|
сталь |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Свинець |
11,3 |
2 |
1,4 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
Скло |
1,4 |
– |
7,7 |
– |
|
|
|
|
|
|
|
Вапняк |
2,7 |
8,5 |
10 |
– |
|
|
|
|
|
|
|
Цегла зви- |
1,6 |
14,4 |
13 |
9,1 |
|
чайна |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цегляна |
1,5 |
15 |
8,7 |
10 |
|
кладка |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цегла са- |
1,5 |
– |
14 |
– |
|
манна |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Грунт |
1,6 |
14,4 |
8,1 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
Мерзлий |
1,2…1, |
– |
11 |
– |
|
грунт |
5 |
|
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Глина |
2,06 |
11 |
6,3 |
– |
|
|
|
|
|
|
|
Бетон |
2,3 |
10 |
5,6 |
12 |
|
|
|
|
|
|
|
Кладка бу- |
2,4 |
9,6 |
5,4 |
– |
|
това |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Склоплас- |
1,7 |
12 |
8 |
4 |
|
тик |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Поліетилен |
0,95 |
24 |
14 |
2,7 |
|
|
|
|
|
|
|
Лід |
0,9 |
26 |
14,5 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
Дерево |
0,7 |
33 |
20…40 |
9,7 |
|
|
|
|
|
|
|
Примітка. Для інших матеріалів, яких немає в табл., товщина шару половинного ослаблення розраховується приблизно як відношення товщини шару половинного ослаблення води до густини матеріалу.
172
селі більшість будинків придатна для захисту людей від радіоакти-вного пилу. Крім цього, у сільській місцевості є багато заглиблених у зем-лю підвалів, погребів, овочесховищ та інших споруд.
Оцінивши захисні властивості наявних приміщень і виходячи з конк-ретної обстановки та реальної потреби в кожному окремому випадку, мо-жна розраховувати і завчасно підготувати необхідну кількість укриттів, для захисту людей в умовах сильного забруднення місцевості радіоактив-ними речовинами.
Готуючи приміщення для укриття від радіоактивних речовин, треба вжити заходів проти потрапляння радіоактивного пилу в приміщення. Для запобігання проникнення радіоактивного пилу і небезпечних хімічних ре-човин в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в де-рев'яних будинках проконопачують і замазують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звернути на герметизацію дверей
вікон. Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі – всі ці місця треба зробити непроникними для радіоактивних і хімічних речовин.
Необхідно мати запас скла, фанери, толю або поліетиленової плівки для швидкого закривання вікон, дверей та інших отворів. Перекриття мож-на підсилити шаром піску, шлаку або просто землею товщиною до 20 см.
Якщо можливо, обладнати один припливний і один витяжний короби у підвалах, погребах та інших підземних спорудах. Для забезпечення тяги витяжний короб має бути встановлений на 1,5–2 м вище припливного. У будинках замість витяжного короба можна використовувати димоходи, в інших будівлях капітального типу – існуючі вентиляційні канали. У прип-ливний короб або щілину слід закласти фільтр із мішковини, солом'яної сі-чки, марлі.
Для обладнання під протирадіаційне укриття погреба необхідно по-силити його перекриття, потім на перекриття насипати шар ґрунту 60–70 см, щільно підігнати кришку люка і зробити вентиляційний короб.
разі потреби необхідно побудувати швидкоспоруджувані ПРУ з місцевих (ліс, камінь, саман, очерет) будівельних матеріалів (рис. 5.4) або промислових збірних залізобетонних елементів, цегли, прокату, труб, ар-матури (рис. 5.5).
173
Рисунок 5.4 – Протирадіаційне укриття з тонких колод або жердин
1 – вхід; 2 – витяжна шахта; 3 – перекриття; 4 – обсипка ґрунтом; 5 – припливна шахта; 6 – завіса при вході
Рисунок 5.5 – Протирадіаційне укриття з перекриттям із залізобетонних плит
Для будівництва ПРУ копають котлован, зводять стіни і перекриття. Проміжки між стінами котловану і споруди засипають ґрунтом, який через кожних 20…30 см трамбують. Потім ґрунт насипають у місці прилягання перекриття до землі по всьому периметру укриття. Над перекриттям обла-днують гідроізоляцію з руберойду, толю, поліетиленової плівки або глини товщиною 10 см. Глину зволожують, перемішують як тісто і укладають випуклим шаром. На гідроізоляцію насипають шар ґрунту 60…70 см.
Під кутом 90° до основного приміщення обладнують вхід у вигляді
174
герметичного тамбура, місця стикування рам тамбура до стін проконопа-чують ганчір'ям, клоччям або мохом. На вхід у тамбур і вихід із нього на-вішують завісу з щільного матеріалу. При вході замість завіси можуть бути щільні двері.
Внутрішнє обладнання протирадіаційного укриття, призначеного для укриття людей, аналогічне обладнанню приміщень сховища (табл. 5.4).
Таблиця 5.4 – Об'ємно-планувальні норми при будівництві ПРУ
Показник |
Норма |
|
|
Площа на одну людину, м2 |
0,5 |
|
|
Об'єм на одну людину, м3 |
1,5 |
|
|
Мінімальна висота , м |
1,7 |
|
|
Місць для сидіння (від загальної кількості місць), % |
80 |
|
|
Місць для лежання (від загальної кількості місць), % |
20 |
|
|