- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
1.5 Сили цивільного захисту
До сил цивільного захисту належать: оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
спеціальні
(воєнізовані) і спеціалізовані
аварійно-рятувальні фор-мування та їх
підрозділи;
аварійно-відновлювані формування, спеціальні служби централь-них та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивіль-ного захисту;
формування особливого періоду;
авіаційні та піротехнічні підрозділи; технічні служби та їх підрозділи;
підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.
Основу сил складає оперативно-рятувальна служба, (далі – Служ-
ба) яка створена Указом Президента України №1467/2003 від 19.12.2003 р. Вона сформована з військ цивільної оборони і державної пожежної охоро-ни. Головне завдання оперативно-рятувальної служби – спасіння людей в будь-яких ситуаціях.
Згідно з Указом №1467/2003 від 19.12.2003 р в кожному районі, об-ласті, містах Києві та Севастополі для виконання аварійно-рятувальних робіт самостійно або у взаємодії з іншими аварійно-рятувальними форму-ваннями, що входять до складу сил МНС України, та силами інших центральних органів виконавчої влади, створені такі органи і підрозділи оперативно-рятувальної служби:
орган управління;
чотири аварійно-рятувальні загони (м. Київ, м. Мелітополь, м. Дрогобич, с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим) та спеціальний аварійно-рятувальний загін і (м. Ромни) з основними завданнями:
проведення рятувальних операцій;
проведення спеціальних робіт у складних умовах;
участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відновлю-вальних роботах регіонального і загальнодержавного рівня;
організація і проведення мобілізаційного розгортання форму-вань, призначених для роботи в особливий період, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру;
15
3) двадцять сім гарнізонів Служби, дислокованих в Автономній Рес-публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, з такими головними завданнями:
проведення рятувальних операцій;
запобігання пожежам та проведення першочергових робіт під час загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;
пожежно-рятувальні підрозділи, дислоковані в адміністративних районах, для гасіння пожеж, рятування людей та подання необхідної допо-моги під час ліквідації пожеж, наслідків надзвичайних ситуацій техноген-ного та природного характеру;
спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин);
спеціальний морський загін (м. Керч);
навчальний центр (м. Мерефа);
два вузли зв'язку (м. Київ, м. Переяслав-Хмельницький);
підрозділи забезпечення.
Загальна чисельність особового складу та працівників органів і під-розділів Служби становить орієнтовно 72418 осіб, у тому числі осіб рядо-вого та начальницького складу – 55765 осіб.
Друга за значенням та чисельністю персоналу є аварійно-рятувальна служба. Аварійно-рятувальна служба – сукупність організа-ційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для ви-рішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій те-хногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небе-зпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного ха-рактеру. Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній ос-нові. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими). Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, уста-нов, організацій (об'єктові аварійно-рятувальні служби).
16
На службу до органів і підрозділів цивільного захисту приймаються відповідно на конкурсній та контрактній основі громадяни України, які до-сягли 18-річного віку та спроможні за своїми особистими, діловими і мо-ральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я вико-нувати відповідні службові обов'язки.
Не можуть бути прийняті на службу особи, які підлягають призову на строкову військову службу до Збройних Сил України та інших утворе-них відповідно до законів України військових формувань, а також особи, які раніше засуджувались за вчинення умисного злочину, якщо ця суди-мість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Особи, які приймаються на посади рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, проходять первинну професійну підготовку в навчальних закладах спеціально уповноваженого центрально-го органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
