- •Isbn 978-966-379-195-1
- •1 Правові та організаційні основи цивільного захисту
- •1.1 Зміст теми
- •1.2 Розвиток системи цивільного захисту
- •1.3 Завдання цивільного захисту
- •Рівні та режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.5 Сили цивільного захисту
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.1 Зміст теми
- •1.6 Фінансування заходів у сфері цивільного захисту
- •1.7 Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту
- •2.2 Класифікації надзвичайних ситуацій
- •2.2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •2.2.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабом
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •2.4 Надзвичайні ситуації техногенного характеру – аварії та катастрофи
- •2.4.1 Транспортні аварії
- •2.4.2 Радіаційно небезпечні об’єкти
- •2.4.3 Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.4.4 Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •2.4.5 Газо-, нафто-, продуктопроводи
- •2 4.6 Об’єкти комунального господарства
- •2.4.7 Гідродинамічні аварії
- •2.5 Характеристика осередків ураження
- •2.5.1 Ударна хвиля вибуху
- •2.5.2 Характеристика осередку ураження при вибуху газоповітряної суміші
- •Методика розрахунку радіусів зон і величин надлишкового тиску
- •2.5.4 Осередок ядерного ураження
- •2.5.5 Радіоактивне зараження місцевості
- •2.5 6 Аварія на чаес
- •2.6 Хімічне зараження місцевості
- •2.6.1 Осередок хімічного ураження
- •2.6.2. Вплив отруйних речовин на людей і тварин. Надання пер-шої медичної допомоги
- •2.7 Оповіщення населення про нс
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення
- •3.1 Зміст теми
- •3.2 Призначення приладів радіаційної та хімічної розвідки
- •3.3 Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •3.4 Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3.5 Класифікація дозиметричних приладів
- •3.6. Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
- •3.6.1 Вимірювачі потужності дози дп-5в, дп-5а, дп-5б
- •3.6.2 Сцинтиляційний радіометричний прилад срп 68-01
- •3.6.3 Переносний мікрорентгенметр пмр-1
- •3.6.4 Радіометр руп-1
- •3.6.5 Бета-гамма радіометр гбр-3
- •3.6.6 Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.7 Прилади контролю дози радіоактивного опромінення
- •3.7.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •3.7.2 Комплект індивідуальних дозиметрів ід-1
- •3.7.3 Комплект індивідуальних вимірювачів дози ід-11
- •3.7.4 Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •3.8 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження
- •3.8.1 Військовий прилад хімічної розвідки впхр
- •3.8.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (ппхр)
- •3.8.3 Газоаналізатор автоматичний гсп-11
- •3.8.4 Газоаналізатор уг-2
- •3.8.5 Газоаналізатори «Сирена», «Сирена-2», «Сирена-4»
- •3.8.6 Газосигналізатор «гаі-1»
- •3.8.7 Індикатор контролю загазованості приміщень хлором (ізп)
- •4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Зміст теми
- •4.2 Основи оцінки обстановки
- •4.3 Оцінка радіаційної обстановки
- •4.3.1 Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.3.2 Розв’язання типових задач з оцінки обстановки при аварії на аес
- •4.4 Оцінка хімічної обстановки
- •Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження
- •Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концен-трацією
- •4.4.3. Визначення часу підходу зараженого повітря
- •4.4.4. Визначення часу уражаючої дії сдор
- •Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •Зміст теми
- •5.2 Основні заходи і засоби захисту населення
- •5.3 Інформування та оповіщення
- •5.4 Спостереження і контроль
- •5.5 Укриття в захисних спорудах
- •5.5.1 Класифікація захисних споруд
- •5.5.2 Сховища
- •5.5.3 Об’ємно-планувальне рішення сховища
- •5.5.4 Системи життєзабезпечення сховища
- •5.5.5 Швидкоспоруджувані сховища
- •5.5.6 Протирадіаційні укриття (пру)
- •5.5.7 Найпростіші укриття
- •5.6 Евакуаційні заходи
- •5.6.1 Евакуаційні органи
- •5.6.2 Способи евакуації
- •5.6.3 Особливості евакуації в мирний час
- •5.7 Засоби індивідуального захисту
- •5.7.1 Класифікація зіз
- •5.7.2 Протигази
- •5.7.3 Респіратори
- •5.7.4 Засоби захисту шкіри
- •5.8 Медичні засоби захисту
- •5.9 Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях
- •6 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Зміст теми
- •6.2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •6.2.2 Зміст інших невідкладних робіт (інр):
- •6.2.1 Зміст рятувальних робіт:
- •6.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах
- •6.4 Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •6.5 Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •6.6 Структура і можливості рятувальної команди об'єкта
- •6.7 Життєзабезпечення населення при чс
- •7 Підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання
- •7.1 Зміст теми
- •7.2 Сутність стійкості й фактори, що на неї впливають
- •7.3 Дослідження стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •7.4 Організація та проведення досліджень щодо оцінки стійкості роботи об'єктів народного господарства
- •7.5 Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій
- •Полякоа Олександр Єлисейович юсіна Ганна Леонідівна, євграфова Наталія Іванівна
5.5.7 Найпростіші укриття
Найпростішим укриттям для захисту населення у сільській місцевос-ті є щілини і землянки, які певною мірою захищають від ударної хвилі, сві-тлового випромінювання, радіаційного ураження. Для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця.
Щілину роблять глибиною близько 2 метра (рис. 5.6). Стіни щілини укріплюють дошками, жердинами, хмизом, очеретяними фашинами або іншим підручним матеріалом. Входи в щілини роблять східчасті, під пря-мим кутом до осі щілини, і закривають дверима. Перекриття щілини роб-лять з накату колод, потім шар глини товщиною 10…15 см, який захищає щілину від потрапляння дощових вод, і шар ґрунту 20…40 сантиметрів. 3верху все вкривають дерном. Поверхневі води відводять у бік щілини по стічних канавках. Якщо можна, щілини будують також зі збірних залізобе-тонних конструкцій.
175
240
100...120
80
40 - 20
20 |
200... |
180 |
50
Рисунок 5.6 – Перекрита щілина
Надійнішим і зручнішим укриттям є землянка, призначена для три-валого перебування людей. Будують землянку так само, як і щілину, але з підлогою, опаленням, місцями для сидіння і лежання. Ширина землянки
2…2,5 м.
5.6 Евакуаційні заходи
В умовах неповного забезпечення захисними спорудженнями в міс-тах й інших населених пунктах, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його в заміській зоні.
Евакуація – це організоване вивезення або виведення населення з ра-йонів можливого впливу наслідків НС, якщо може створитися загроза жит-тю й здоров'ю людей. Окрім людей евакуюють також матеріальні цінності, документи та архівні матеріали.
Залежно від обстановки, яка склалася внаслідок НС, може бути про-ведена повна або часткова евакуація населення тимчасового або безпово-ротного характеру. У випадку якщо евакуація провадиться на строк до 3 місяців, організуються пункти тимчасового розміщення; якщо на строк бі-льше 3 місяців – створюються пункти розселення.
Повна (загальна) евакуація в особливий період проводиться в окре-мих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення й планується на випадок:
176
небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо ви-никає безпосередня загроза життю і здоров'ю населення, що проживає в зоні ураження);
погрози катастрофічного затоплення місцевості із чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
погрози або виникнення збройного конфлікту в районі п’ятидесятикілометрової прикордонної зони.
Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення системи захисту населення й територій за рішенням Кабінету Міністрів України на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних за-собів ураження, а в мирний час – у випадку погрози або виникнення сти-хійного лиха, аварії, катастрофи. При проведенні часткової евакуації вчас-но вивозиться не зайняте у виробництві й сфері обслуговування населення: студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіоне-ри й інваліди, що утримуються в будинках для літніх осіб, разом з викла-дачами й вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх родин.
У мирний час евакуація населення планується на випадок: загальної аварії на АЕС; всіх видів аварій з викидом СДОР;
погрози катастрофічного затоплення місцевості;
більших лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших ге-офізичних і гідрометеорологічних явищ із важкими наслідками, що загро-жують населеним пунктам.
Евакуаційні заходи здійснюються за рішенням місцевих органів ви-конавчої влади, виконкомів рад, уповноважених органів з питань НС і ЦЗ відповідного рівня.
Евакуація населення здійснюється комбінованим способом, що пе-редбачає в мирний час вивезення основної частини населення з міст і небе-зпечних районів всіма видами наявного транспорту, а у воєнний час – тра-нспортом, що не передається до складу Збройних Сил України, у поєднан-ні з виведенням найбільш витривалої частини населення пішки.
У випадку воєнних дій при евакуації все населення ділиться на на-ступні категорії:
1 робітники та службовці об'єктів, діяльність яких триває у воєнний
час;
2 робітники та службовці об'єктів, діяльність яких переноситься в заміську зону;
177
робітники та службовці об'єктів, що припиняють свою діяльність на час НС;
населення, не пов'язане із трудовою діяльністю.
Райони розселення першої категорії населення вибираються так, щоб дорога на роботу й назад займала не більше 4 годин.
Планування евакуаційних заходів й їхнє здійснення проводяться за виробничо-територіальним принципом. Виробничий принцип – по главі родини. Непрацююче населення –за місцем проживання через домоуправ-ління.
Таблиця 5.5 – Строки евакуації
Чисельність населено- |
Початок евакуації |
Тривалість евакуації, го- |
|
го пункту |
через час, годин |
дин |
|
|
|
|
|
До 500 тисяч |
6 |
12 |
|
|
|
|
|
500 тисяч…1міліон |
6 |
20 |
|
|
|
|
|
Більше 1міліону |
6 |
За особливим розпоря- |
|
дженням уряду |
|
||
|
|
|
2
-
1
3
ЗЕП
ПМ
ППЕ
ПЕП
4
ЗЕП
30кПа |
АМ |
|
ПЕП |
|
|
|
|
|
|
10кП |
|
1 – зона можливих сильних руйнувань; 2 – зона можливих слабких руйну-вань; 3 – заміська зона; 4 – міська територія; ЗЕП – збірний евакопункт; ПЕП – прийомний евакопункт; ППЕ – проміжний пункт евакуації; ПМ – пішохідний маршрут; АМ – автомобільний маршрут (умовно, тому що можуть бути маршрути для будь-якого виду транспорту)
Рисунок 5.7 – Схема евакуації
178
