- •1.1 Класифікація цифрових систем автоматичного керування по методу використання цифрової обчислювальної машини цом ( мікропроцесорів мп, мікроконтролерів мк ) для цілії керування.
- •1.2 Класифікація систем керування за принципом організації
- •1.2.1 Принцип розімкненого керування.
- •1.2.2 Принцип замкнутого керування.
- •1.3 Класифікація систем автоматичного керування за ціллю керування.
- •1.4 Класифікація систем автоматичного керування за математичним описом оператора системи.
- •1.4.1 Лінійні системи автоматичного керування.
- •1.4.2 Нелінійні системи автоматичного керування.
- •1.6 Класифікація за характером зміни оператора системи у часі.
- •1.5 Класифікація систем автоматичного керування за характером похибки у сталому режиму.
- •1.7 Класифікація систем керування за характером перетворення
- •1.7.1 Дискретні системи автоматичного керування.
- •1.7.2 Функції цифрового керування
- •1.7.3 Безпосереднє цифрове керування
- •1.8 Перетворення та обробка сигналів
- •1.8.1 Цифрові сигнали та кодування
- •1.8.3 Похибки, які визиваються квантуванням за рівнем
- •1.9 Коректування впливу похибки перетворення аналогового сигналу у дискретний.
- •1.10 Перетворення та методи представлення сигналів
- •1.10.1 Перетворення Лапласа
- •1.10.2 Властивості перетворення Лапласа.
- •1.10.3 Перетворення Фур’є .
- •1.10.4 Властивості перетворення Фур’є
- •1.10.5 Дискретне перетворення Лапласа.
- •Для вiдносного часу використовується символьна форма зображення
- •1.10.7 Дискретне перетворення Фур’є
- •1.10.8 Z – перетворення
- •1.10.9 Основнi властивостi -перетворення
- •Вiдповiдно теорiї зсуву
- •Хай дискретне рiвняння має вигляд
- •1.10.10 Процеси мiж моментами квантування (Метод модифікованого - перетворення).
- •1.10.11 W-перетворення
- •1.11 Дискретні сигнали.
- •2.2 Дискретні рівняння систем керування та методи їх розв’язання.
- •2.1.1 Складання дискретних рівнянь лінійних систем
- •2.3 Вагова (імпульсна) перехідна функція дискретної системи.
- •2.5 Передаточні функції дискретних систем керування.
- •2.5.1 Властивостi w(z)
- •2.5.2 Передаточка функція умовно розімкнутої дискретної системи
- •Очевидно, що
- •2.5.3 Передаточнi функцiї замкнених дискретних систем
- •2.6 Умови стійкості дискретних систем керування.
- •Тому що рiшення дискретного рiвняння вiдшукується у виглядi , де вiльна складова, яка є рiшенням однорiдного рівняння
- •2.6.1 Алгебраїчні критерії стійкості дискретних систем. Критерій гурвіця.
- •2.6.2 Критерій Шур-Кона.
- •2.5.3 Критерій Джурі.
- •2.7 Оцінка точностi роботи дискретних систем у сталих режимах
- •2.7.1 Дослiдження швидкодiї та коливальностi дискретних систем управлiння
- •2.8 Частотнi характеристики дискретних систем
- •2.9.2 Критерій Михайлова.
- •2.9.4 Визначення стійкості по логарифмічним характеристикам.
- •Типові ланки та їх характеристики
- •Якщо покласти , , то
- •2.11.1.1 Метод розкладу на елементарнi дробi.
- •2.11.1.2 Метод нормальних змiнних стану. Нехай система описується дискретним рiвнянням
- •2.11.2 Складання вмм дискретної системи
- •Тому що то суттєву роль у визначенні змiнних стану грає вираз який називають матрицею переходу або матричною експонентою.
- •Тодi рiшення рiвнянь стану записується у виглядi
- •Так, якщо задано цифрову систему керування , а матриця визначена як
- •Тому що
- •2.11.4 Визначення передаточної функції дискретної системи
- •2.11.5 Визначення умов стійкості
- •Тому що рiшення цього рiвняння добувається у виглядi
- •2.11.6 Цифрове моделювання неперервних систем керування.
- •При цьому
- •Визначається перехідний процес
1.8.3 Похибки, які визиваються квантуванням за рівнем
У цифрових сисемах керування в наслідок квантуванню за рівнем у АЦП, а іноді і у ЦАП, виникають спеціфічні похибки, звязані з дискретним процесом перетворення аналогового сигналу у двоїчний код, обмежаностю кількості розрядів АЦП та ЦАП, обеженостю розрядною сіткою мікроконтролера. Шаг квантування А задається розрядністю перетворювача N та дроівнює
А=Xmax/(2N-1), (21)
де Xmax-максимальне значення сигналу, що перетворю\ться.
На виході АЦП формується цифровий код, який дорівнює цілому числу m числу кроків квантування А, яке утримується у неперервної величині x(t), що подається на його вхід: x0=mА, m=1,2,…,2N-1. Отже, остача x<А, що виникає, повинна або округлятися снизу чи зверху до найближчого цілого числа x, або усікатися. Якщо остача округляється, то похибка квантування знаходиться у межах -0.5<(x/А)<0.5; якщо усікається — то 0<(x/А)<1. Таким чином на оцифрований сигнал буде накладатияс завада—шум квантування, математичне очикування якого буде дорівнювати нулю аба А/2.
Дисперсія шуму квантування дорінює А/12 (22) . Наявність таких відхилень може викликати в системі керування або статичні похибки, або появу періодичних процесів, тобто автоколивань з відповідною амплітудою та частотою.
1.9 Коректування впливу похибки перетворення аналогового сигналу у дискретний.
Похибки між ідеальними номінальними та вимірюваними дійсними значеннями виникають дій деяких допущень перетворення та обмежень:
1)принципу вимірювання;
2)визначення розташування давачів у процесі;
3)методів виключення впливу завад.
Коректування представляю собою виключення впливу завад на відображення вимірюваної величини.
Визначають:
1)статичне коректування вимірюваних значень (компенсація);
2)динамічне коректування вимірюваних значень (фільтрацію, згладжування).
Коректування за рахунок виключення впливу завад можливе лише в тому випадку, якщо завади можна вимірювати.
Найпростішим методом збільшення оцінки вимірюваних значень є формування середніх. Цей метод використовується головним чином, у тих випадках, коли дані процесу служать для його контролю.
Середні значення формуються на основі значень АЦП по 4 циклам зчитуванням
(22)
У випадках швидкодіючих процесів метод формування середніх значень із-за відносно великих затрат часу стає недоцільним. Тому треба виконувати динамічне коректування за допомогою цифрової фільтрації.
Найпростішим фільтром низьких частот
1-го порядку з часовою константою
є
або у різницевому представленні
(23)
або
(24)
яке у формі алгоритму роботи ЕОМ можна перетворити у рекурсивну форму
,
(25)
де
-
фактор згладжування,
-
час опиту.
1.10 Перетворення та методи представлення сигналів
1.10.1 Перетворення Лапласа
У багатьох випадках при дослідженні неперервних сигналів доцільно використовувати їх зображення у операційному численні. Такі зображення звуться операторними сигналами. Їх здобувають шляхом різноманітних перетворень.
Відомо,
що зображення по Лапласу сигналу
звуть величину
.
(26)
Ця формула визначає однобічне перетворення Лапласа. Сигнали, для яких інтеграл збігається, звуться оригіналами.
Знайдемо
зображення сигналу
Отже,
.
Вираз
має
сенс на усій площині комплексної
змінної
,
проміж
точки
,
у
який
має
полюс, тобто
