23. Фермерське господарство. Особисте селянське господарство.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створення юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Характерні риси фермерського господарства (ФГ):

форма сімейного підприємництва (може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї);

- спеціальний вид діяльності: організація та виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація (напрями такої діяльності, її спеціалізація визначаються в статуті ФГ);

— наявність статусу юридичної особи і відповідно - власного найменування, печатки та штампу;

- спеціальний порядок створення: право на створення ФГ належить тим дієздатним громадянам України, які досягли 18-річного віку та виявили бажання створити ФГ, які пройшли конкурсний відбір на право створення ФГ; такий відбір проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою; позитивний висновок цієї комісії є підставою для надання/передання на праві власності чи оренди для ведення ФГ земельної ділянки із земель державної і комунальної власності;

загальний порядок державної реєстрації ФГ як суб'єкта підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи з деякими особливостями, державна реєстрація ФГ здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки; для такої реєстрації голова

ФГ або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: договір про створення фермерського господарства та статут фермерського господарства; реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства; копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення; документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства; державна реєстрація здійснюється протягом не більше п'яти робочих днів після отримання зазначених документів;

основний установчий документ — статут.

Членство у ФГ:

а) членами фермерського господарства можуть бути: подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення ФГ, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства; особи, які працюють у ФГ за трудовим договором;

6) головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті ФГ особа.

Майно ФГ: 1) основний правовий титул майна ФГ - право власності; 2)цілісний майновий комплекс ФГ включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання; цілісний майновий комплекс може бути предметом купівлі-продажу та інших угод/правочинів; 3)наявність у складі майна ФГ земельної ділянки, яку ФГ використовує на праві власності або договору оренди; звернення стягнення на земельні ділянки, надані у власність для ведення ФГ, допускається у випадках, коли у ФГ відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення.

Особисте селянське господарство — це особлива форма індивідуального або сімейного господарювання, що не передбачає створення юридичної особи і здійснюється з метою задоволення особистих потреб членів господарства шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалі­зації її надлишків та надання послугу сфері сільського зеленого туризму. Характерні ознаки особистого селянського господарства (ОСГ):

- наявність статусу суб'єкта непідприємницької діяльності: така діяльність є основною, а реалізація надлишків сільськогосподарської продукції і надання послуг зеленого туризму на платних засадах - допоміжною;

не потребують реєстрації, а підлягають обліку, який здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики;

- майнова основа ОСГ

- державна підтримка ОСГ: здійснюється відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.

12

24. Благодійні та інші неприбуткові організації (НО)

ЗУ: від 17.09.1997 р. «Про благодійництво та благодійні організації», від 23.04.1991 р. «Про свободу совісті та релігійні організації», від 16.06.1992 р. «Про об'єднання громадян», від 19.12.1992р. «Про адвокатуру», від 23.05.1991 р. «Про освіту», від 17.01.2002р. «Про вищу освіту», від 29.06.1995 р. «Про музеї та музейну справу», від 15.09.1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»та ін.; Благодійні організації:

• діють на підставі статуту (положення), що затверджується вищим органом благодійної або іншої неприбуткової організації;

• порядок створення та реєстрації передбачається спеціальним законом про певний вид неприбуткової організації;

• вправі здійснювати неприбуткову господарську діяльність, спрямовану на виконання статутних цілей та завдань неприбуткової організації;

• можливість чи заборона створення підприємницьких організацій та участь у таких організаціях передбачається спеціальним законом про певний вид неприбуткових організацій;

• у разі здійснення (відповідно до закону) діяльності у вигляді надання певних послуг (виконання робіт), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, допускається після такої сертифікації або ліцензування в установленому законом порядку.

25. Відокремлений підрозділ господарської організації (ВП)

Відокремлений підрозділ (філія, представництво, структурна одиниця) господарських організацій (ВП) - це суб'єкт господарювання без прав юридичної особи, що створюється за рішенням організації, до структури якої входить, і діє в мезках повноважень, закріплених у положенні, затвердженому організацією-засновником.. Особливістю правового становища є:

• спеціальне регулювання: ч. 5 ст. 55, статті 138 і 132 ГК України; ст. 95 ЦК України; закони: «Про господарські товариства» (ст. 9), «Про банки і банківську діяльність» (статті 23-25) та ін.;

наявність у ВП статусу суб'єкта господарювання без прав юридичної особи і залежного від організації, до структури якої входить і за рішенням якої створюється; разом з тим господарська організація, що створює ВП, повинна мати права юридичної особи; територіальна відокремленість ВП від господарської організації, до структури якої він входить;

діє на підставі положення, що затверджується організацією, складовою якої є і за рішенням якої створюється ВП;

- правовий титул майна - право господарського використання, зміст якого визначається в положенні про ВП; відтак, господарська організація, що створює ВП, визначає його повноваження і кошролює його діяльність;

- здійснення господарської діяльності ВП від імені господарської організації, до структури якої він входить;

- відповідальність за зобов'язаннями ВП несе зазвичай господарська організація, до структури якої входить ВП;

- ліквідація ВП здійснюється за рішенням господарської організації, до структури якої він входить.

26.1 осподарсі.кі об'єднання: поняття, види, особливості правового становища. Промислово-фінансові групи як особливий різновид господарського об'єднання

Господарське об'єднання (ГО) - це організаційно оформлена група підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки різних форм власності, яка створюється з метою координації діяльності своїх учасників, об 'єднання їхніх зусиль для вирішення соціальних та економічних завдань.

Основні риси ГО:

• господарські організації корпоративного типу;

• належність до організацій, які здійснюють управління діяльністю їх учасників (у т. ч. координацію їх діяльності) і є вторинними структурами:

• вимоги до учасників ГО - наявність статусу юридичної особи;

• основна мета діяльності - координація діяльності учасників і об'єднання їхніх зусиль для вирішення спільних соціальних та економічних завдань (досягнення спільних соціальних та економічних результатів);

• відсутність спрямованості (мети) на отримання прибутку;

• тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність отримання згоди Антимонопольного комітету на створення ГО та здійснення цим органом контролю за дотриманням ГО вимог антимонопольно-конкурентного законодавства;

• реєстрація в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку;

• добровільність виходу учасників з ГО з внесенням відповідних змін до установчих документів і відомостей державної реєстрації та збереженням за учасниками, які вийшли з ГО, їхніх зобов'язань за укладеними договорами.

Види ГО:

за ознакою засад створення - добровільні і державні;

за ознакою ступеня централізації управлінських повноважень - асоціації,, корпорації, концерни',

за ознакою обов'язкового установчого документа — договірні (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи) та спга/яу»ш/(концерни та консорціуми); за галузевою ознакою - галузеві, тобто господарські об'єднання підприємств певної галузі; за територіальною ознакою - республіканські, обласні, міські тощо;

за ознакою терміну діяльності - створені на визначений термін та без визначення строку діяльності (асоціації, корпорації, концерни);

за ознакою наявності чи відсутності у об'єднання статусу юридичної особи - господарські об'єднання, які мають статус юридичної особи асоціації, корпорації, концерни, консорціуми і господарські об'єднання, які не мають такого статусу.

Промислово-фінансова група (ПФГ) - це таке господарське об'єднання, яке створюється Урядом України на визначений строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки для забезпечення виробництва кінцевої продукції. (Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»).

Характерні риси ПФГ як особливого виду ГО:

- заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;

- створюються за ініціативою підприємств та інших організацій низової ланки економіки за рішенням Уряду України; :

- відсутність у ПФГ статусу юридичної особи;

- мета створення - реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки, а також виробництво кінцевої продукції;

- тимчасовість діяльності ПФГ (створення ПФГ на певний обов'язкова участь у ПФГ банку (банків) і підприємств; крім них до ПФГ можуть входити наукові, проектні та інші організації (установи) будь-яких форм власності;

Порядок створення ПФГ:

- укладення між майбутніми учасниками ПФГ Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;

подання уповноваженою особою ініціаторів створення ПФГ Міністерству економіки передбаченого законом пакету документів і узгодження питання щодо доцільності і обгрунтованості створення ПФГ з певними державними органами;

- відсутність спеціально створеного органу управління, функції якого, в т. ч. представлення інтересів ПФГ в Україні та за її межа ми. покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги;

особливий порядок реєстрації для ПФГ, яка здійснюється Міністерством економіки та з питань економічної інтеграції; - ПФГ діють на підставі Генеральної угоди про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції;

- Вихід (виключення) головного підприємства або іншого учасника ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України і обов'язково тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію в Мінекономіки.

15