- •1. Історія становлення та розвитку правового регулювання господарської сфери суспільного життя
- •2. Поняття, ознаки, види господарської діяльності та принципи її здійснення
- •3. Види господарської діяльності.
- •4 Поняття та значення організаційно-управлінських засад у сфері господарювання. Рівні та форми регулювання господарської діяльності
- •5. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею.
- •6. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •7. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
- •8. Методи правового регулювання господарських відносин
- •10. Система господарського законодавства
- •9. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •11. Господарсько-правові норми: поняття та види.
- •12. Питання вдосконалення господарського законодавства
- •13. Господарське право як галузь права
- •14. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)
- •15. Поняття підприємства та його основні ознаки
- •16. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •17. Особливості правового становища окремих видів підприємств
- •3. Підприємства колективної форми власності. Виробничі кооперативи
- •18. Поняття та характерні риси господарських товариств
- •19. Класифікація господарських товариств
- •20. Форми господарських товариств
- •21. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права
- •22. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •23. Фермерське господарство. Особисте селянське господарство.
- •27. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •29. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.
- •2. Право комунальної власності на засоби виробництва та правові форми його реалізації
- •3. Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •5. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання
- •7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності
- •33. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •34. Види господарських зобов'язань
- •35. Виконання господарських зобов'язань
- •36. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •39. Функції господарського договору
- •40. Класифікація господарських договорів
- •41. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •42. Зміст господарського договору. Форма господарського договору
- •43. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •44. Договори на реалізацію майна
- •45. Підрядні договори.
- •46. Договори на користування чужим майном
- •47. Транспортні договори
- •48 . Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності
- •51. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •52. Поняття банкрутства. Сторони у справі про банкрутство. Стадії провадження у справі про банкрутство.
- •53. Поняття судових процедур, шо застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •54. Поняття, ознаки та види бірж
- •55. Правове становище товарної біржі
- •56. Особливості правового становища фондової біржі
- •57. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності
- •59. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.
- •60. Договір комерційної концесії за українським законодавством
7. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
До таких відносин ст. 4 ГК, зокрема, відносить:
• майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;
• земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;
• трудові відносини - Кодексом законів про працю та іншими актами трудового законодавства;
• фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів:
• адміністративні та інші відносини управління за участю суб' єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевою самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання
Елементи господарських відносин мають місце (або можуть мати місце) в діяльності особистих селянських господарств: останні виробляють сільськогосподарську продукцію переважно для задоволення особистих потреб членів такого господарства (членів сім'ї), проте у разі реалізації надлишків такої продукції та надання послуг зеленого туризму селянське господарство виступає як суб'єкт господарювання зі специфічним правовим статусом, що визначається спеціальним Законом - «Про особисте селянське господарство», від 15.05.2003 р.
Суміжними з господарюванням є народні промисли, яким також притаманні риси цієї діяльності — виробництво з метою реалізації за плату третім особам предметів художніх промислів, хоча і з відмінними рисами: творчим характером такої діяльності; додатковою метою, особливістю матеріальних благ, що виробляються при цьому, - художні вироби декоративно-вжиткового призначення. Особливість господарської діяльності, пов'язаної з народними промислами, визначається Законом України від 21.06.2001 р. «Про народні художні промисли».
8. Методи правового регулювання господарських відносин
Методи правового регулювання господарських відносин — це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридичне значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення і способи юридичного захисту прав та законних інтересів сторін.
Розрізняють чотири основних методи правового регулювання господарських відносин. До них належать:
Метод приписів, що передбачає право прийняття юридичне значущих рішень органом господарського керівництва (власником майна) щодо підпорядкованого йому суб'єкта. Застосування цього методу законодавцем відбувається у формі імперативних норм Метод владних приписів передбачає насамперед врахування публічних інтересів власника майна щодо створеного ним підприємства (у формі статуту, що визначає межі використання підприємством майна власника та обов'язки щодо власника).
Метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридичне значущі рішення, і обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень (наприклад, ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік).
Метод координації забезпечує прийняття юридичне значущих рішень за згодою сторін, кожна із яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається на основі компромісу (укладення господарського договору).
Метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами адресованих суб'єктам господарювання пропозицій (рекомендацій) щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) у сфері господарювання. Це - примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій, у т. ч. відкритих акціонерних товариств.