1. Предмет і завдання лексикології. Словникове багатство української мови.

2. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці. Повнозначні і неповнозначні слова. Багатозначні слова. Фразеологічно пов'язані і синтаксично зумовлені значення слів.

3. Пряме і переносне значення слів. Метафора, метонімія, синекдоха.

4. Омоніми. Розмежування омонімії і багатозначності. Шляхи виникнення омонімів.

5. Види омонімів. Стилістична роль омонімів. Пароніми, їх різновиди.

6. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічний ряд.

7. Синонімія і багатозначність. Шляхи виникнення синонімів. Стилістична роль синонімів.

8. Антоніми. Типи антонімів. Антоніми і багатозначність слова. Стилі­стична роль антонімів.

9. Лексика української мови з погляду її походження і розвитку. Загальнослов'янські, спільні східнослов'янські і власне українські слова. Найважливіші фонетичні і словотворчі ознаки українських слів.

10. Іншомовні слова і шляхи їх проникнення в українську мову. Старосло­в'янізми в українській мові, їх ознаки.

11. Засвоєння із старогрецької та латинської мов в українській лексиці. Тюркізми.

12. Засвоєння з французької, німецької, англійської, італійської та інших мов.

13. Запозичення з російської, білоруської та інших слов'янських мов Українська лексика як джерело для збагачення інших мов. Лексичні кальки.

14. Фонетичне і морфологічне освоєння іншомовних слів.

15. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова: історизми й архаїзми. Неологізми. Стилістичні функції архаїзмів і неологізмів.

16. Стилістична диференціація української лексики. Загальновжи­вана, специфічно-побутова, емоційно забарвлена лексика.

17. Соціально-політична, науково-термінологічна, виробничо-профе­сійна, адміністративно-ділова лексика.

18. Просторічні слова. Жаргонізми й арготизми у складі української лексики. Стилістичне використання різних груп лексики в мові художньої літератури.

19. Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Фразеологізм і слово. Типи фразеологічних одиниць.

20. Джерела фразеології української літературної мови.

21. Стилістичне використання фразеологічних зворотів. Українсько-російські фразеологічні паралелі.

22. Українська лексикографія. Типи словників.

23. Короткі відомості з історії української лексикографії. Значення „Словаря української мови” Б.Грінченка в історії розвитку української лексико­графії. Характеристика найважливіших зібрань лексичного матеріалу української мови.

24. Словотвір як розділ мовознавчої науки. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною системою мови.

25. Структурні ознаки слів в українській мові.

26. Словотворчі засоби.

27. Поняття про похідну, непохідну і твірну основи.

28. Способи словотворення в українській мові.

29. Морфологічні способи словотворення: афіксація, безафіксний спосіб, основоскладання, абревіація.

30. Продуктивні і малопродуктивні моделі морфологічного словотворення.

31. Особливості морфологічного словотворення, його поширення в сучасній українській мові.

32. Морфемний і словотвірний аналіз слів.

33. Граматика як наука. Особливості граматичної абстракції.

34. Розділи граматики, їх структурні компоненти.

35. Морфологічна будова слова.

36. Поняття про морфему і основні типи морфем: кореневі і афіксальні морфеми, морфеми з вільним і зв’язаним значенням, омонімічні і синонімічні, позитивні і негативні (нульові) морфеми-флексії.

37. Поняття про словозміну, формотворення, їх спільні і відмінні ознаки.

38. Зміни в морфологічній будові слова (опрощення і перерозклад).

39. Граматичні значення слів української мови у співвідношенні з лексич­ним.

40. Способи та мовні засоби вираження граматичних значень в українській мові.

41. Граматична форма слова і граматична категорія.

42. Предмет і завдання морфології.

43. Загальна характеристика частин мови. Принципи виділення частин мови.

44. Основні структурно-семантичні розряди слів.

45. Перехід слів однієї частини мови в іншу.

46. Значення іменника, його основні морфологічні ознаки і синтаксичні функції.

47. Лексико-граматичні категорії іменника.

48. Іменники загальні і власні, категорія істот і неістот.

49. Іменники з конкретним і абстрактним значенням, збірні іменники.

50. Граматична категорія роду іменників і засоби її вираження. Стилістичне вживання паралельних форм роду.

51. Категорія числа, її значення і граматичне вираження. Стилістичне вживання паралельних форм числа.

52. Іменники, що вживаються у формах однини і множини. Іменники, що мають тільки одну форму однини або множини. Залишки форм двоїни в сучасній українській мові.

53. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни. Поділ іменників І та II відмін на групи.

54. Особливості відмінкових закінчень іменників II відміни.

55. Особливості відмінювання іменників III та IV відміни.

56. Правопис відмінкових закінчень іменників.

57. Іменники, що знаходяться поза відмінами.

58. Невідмінювані іменники і способи визначення їх відмінкових форм.

59. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини.

60. Відмінювання іменників прикметникової форми.

61. Відмінювані й невідмінювані складноскорочені назви і абревіатури.

62. Основні значення відмінків. Роль прийменників у вираженні відмінкових значень.

63. Стилістичне вживання синонімічних форм відмінювання конструкцій іменника.

64. Наголос у іменниках при відмінюванні.

65. Словотвір іменників. Продуктивні способи творення іменників. Субстан­тивація. Наголос при творенні іменників.

66. Значення прикметника, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції.

67. Семантичні розряди прикметників.

68. Якісні прикметники, їх ознаки.

69. Ступені порівняння якісних прикметників. Стилістична варіативність форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.

70. Форми суб’єктивної оцінки. Повні і короткі форми якісних прикметни­ків. Стилістичне використання повних і коротких форм прикметників.

71. Відносні прикметники.

72. Присвійні прикметники.

73. Відмінювання прикметників. Наголос при відмінюванні.

74. Творення прикметників.

75. Перехід дієприкметників у прикметники.

76. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції числівників.

77. Розряди числівників за значенням.

78. Структурні розряди числівників.

79. Граматичні ознаки кількісних і порядкових числівників.

80. Відмінювання кількісних числівників. Наголос при відмінюванні.

81. Стилістичне використання числівників.

82. Семантична, морфологічна і синтаксична своєрідність займенника як особливої частини мови.

83. Співвідносність займенників з іншими частинами мови.

84. Розряди займенників за значенням.

85. Синтаксичні функції, морфологічні особливості і відмінювання різних розрядів займенників. Наголос у займенниках.

86. Вживання інших частин мови в ролі займенників (прономіналізація).

87. Стилістичне використання займенників.

88. Значення дієслова, його морфологічні ознаки. Синтаксична роль дієслівних форм.

89. Дієвідмінювані, відмінювані і незмінні форми дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив) як початкова форма дієслова.

90. Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм.

91. Категорія виду дієслова.

92. Категорія стану дієслова. Зв'язок категорії стану із перехідністю і неперехідністю дієслів.

93. Категорія особи дієслова. Безособові дієслова.

94. Категорія часу дієслова. Зв'язок категорії часу з категоріями способу і виду. Явища дієслівної синоніміки серед часових форм.

95. Дієвідмінювання. Особові форми теперішнього і майбутнього часу І та II дієвідміни. Особові форми наказового способу. Родові і числові форми дієслів минулого часу й умовного способу.

96. Морфологічний склад і творення дієслів.

97. Система дієслівних префіксів і суфіксів, їх правопис.

98. Творення дієслів від інших дієслів.

99. Категорія способу дієслова.

100. Творення дієслів від інших частин мови. Наголос у дієсловах.

101. Дієприкметник як дієслівна форма. Дієслівні і прикметникові ознаки в дієприкметниках.

102. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, особли­вості їх творення і вживання.

103. Творення і вживання пасивних дієприкметників.

104. Відмінювання дієприкметників.

105. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Наголос у дієприкметниках.

106. Безособові форми на -но, -то, їх походження та вживання.

107. Дієприслівник як дієслівна форма, її значення та формальні ознаки. Дієслівні та прислівникові ознаки у дієприслівниках.

108. Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу і доконаного виду минулого часу, їх творення і вживання.

109. Перехід дієприслівників у прислівники. Наголос у дієприслів­никах.

110. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислів­ника.

111. Основні структурно-семантичні розряди прислівників.

112. Способи утворення прислівників.

113. Перехід інших частин мови у прислівники (адвербіалізація).

114. Перехід прислівників у службові слова. Наголос у прислівників.

115. Правопис прислівників.

116. Значення, синтаксичні функції і морфологічні особливості слів категорії стану.

117. Розряди слів категорії стану.

118. Прийменник як службова частина мови, що диференціює зна­чення відмінкових форм.

119. Основні смислові відтінки, які вносять прийменники, сполучаю­чись з відмінковою формою.

120. Поділ прийменників на групи за походженням.

121. Морфологічний склад прийменників.

122. Вживання прийменників з формами непрямих відмінків.

123. Сполучник як службова частина мови.

124. Сполучники сурядності і підрядності.

125. Морфологічний склад сполучників.

126. Правопис сполучників.

127. Сполучні слова та їх відмінність від сполучників.

128. Значення і функції часток.

129. Класифікація часток.

130. Словотворчі і формотворчі частки.

131. Правопис часток.

132. Службова функція слова бути. Вживання в ролі зв’язки так званих допоміжних дієслів (стати, зробитися, називатися, являти).

133. Модальні слова як особливий розряд слів в українській мові. Співвіднос­ність модальних слів з іншими частинами мови.

134. Розряди модальних слів за значенням та за способом творення.

135. Значення вигуків та їх функції. Інтонаційні особливості вигуків.

136. Структурно-семантичні розряди вигуків.

137. Звуконаслідувальні слова.

76