Порядок підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Підсумковий контроль з вивчення науки передбачається у формі письмового іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами. здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-х бальну шкалу. В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програми науки, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою та доводяться до студентів на початку семестру.

Іспит приймається у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На його складання відводиться три астрономічних години. В кожному білеті передбачається 5 питань, в тому числі дві задачі. Кожне виконане іспитове завдання оцінюється за шкалою 0, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних питань

Оцінка за 100-бальною шкалою	Рівень знань
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

Іспит приймається потоковим способом. Кожний студент самостійно витягує іспитовий квиток і сідає на те місце, яке відповідає номеру вказаного білета. Для оперативного розв’язання задач студенти повинні мати при собі калькулятори. Іспит проводить керівник курсу. Результати іспиту оприлюднюються на наступний день.

За результатами підсумкового контролю (іспиту) рівень знань студентів оцінюється за шкалою в діапазоні від 0 до 50 балів включно. Якщо відповіді студента оцінено менше, ніж у 30 балів, то він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

За результатами поточного модульного контролю і підсумкового контролю (іспиту), набрана студентом кількість балів вноситься до відомості і є основою для визначення загальної успішності студента з дисципліни.

Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. Відповідно до відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту.

Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	5 (відмінно)	А
80-89	4 (добре)	В
70-79		С
66-69	3 (задовільно)	D
60-65		Е
21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням	F

Підсумкова оцінка в 100-бальній і 4-х бальній шкалах, а також за шкалою ЕCTS виставляється в відомість обліку поточної і підсумкової успішності.

Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань оцінюється за результатами поточного контролю.

Порядок складання іспиту для студентів заочної форми навчання аналогічний порядку складання іспиту для студентів денної форми навчання