4. Етапи переходу фірм до міжнародного маркетингу

Вихід фірм на міжнародні ринки розглядається як процес поступового розвитку і перетворення. Фактори маркетингового середовища внутрішнього ринку різко відрізняються від закордонного, через що багато фірм обирають їхнє поступове подолання. Досвід провідних компаній показав, що найбільших успіхів було досягнуто тільки тоді, коли фірми йшли через експортні постачання посередників і торгові філії (рис 1.4) [26].

а б в г д

Рис. 1.4. Шляхи переходу до створення першого закордонного виробничого підприємства

Умовні позначки:

а, б – варіанти, що дають гірші результати і невдачі;

в – найбільш частий варіант;

г+д – варіанти, що дають кращі результати.

Входження до мікрогосподарських зв'язків супроводжується процесами глобалізації економіки і інтерналізації економіки країн-партнерів по бізнесу.

Глобалізація відбиває формування і розвиток конвергентних і дивергентних процесів у сфері взаємодії національних культур і їхньої інтернаціоналізації.

Еволюція філософії інструментарію міжнародної підприємницької діяльності тісно пов'язана з процесом інтернаціоналізації ринкових відносин (рис.1.5) [7].

Інтернаціоналізація економічних процесів стає в даний час самостійною силоміць, маючи яскраво виражену тенденцію до зростання. Вона підсилюється дією найбільш різних факторів, у тому числі економічних, політичних, технологічних, соціолого-демографічних, психолого-менталітетних.

В економічному смислі інтернаціоналізація виробництва веде до поглиблення поділу праці, росту його продуктивності, розширення сфери додатка капіталу, розвитку техніки і методів розрахунків. Спочатку здійснювалася переважно мультинаціональними і міжнародними підприємствами, забезпечуючи успіх одиничним великим фірмам. Для сучасної економіки стає нормою, коли середні і малі підприємства, що раніше орієнтувалися в основному на внутрішній ринок, сміливо виходять на ринки інших країн і неухильно збільшують свою частку експорту.

Рис. 1.5. Процес інтернаціоналізації ринкових відносин

Розрізняють такі фази виходу фірм на зовнішній ринок:

• пробний експорт (однобічні дії, що базуються на однобічному русі вітчизняної продукції й умінні продавати. Повторні замовлення незначні за досить високих витрат виробництва);

• екстенсивний продаж (продаж ведеться на декількох ринках, а ті що залишилися, групуються за значимістю: основні, другорядні);

• інтенсивний продаж (асортимент обмежено до рівня найбільш прийнятного для конкретного ринку й очікуваного прибутку);

• експортний маркетинг (продукція орієнтована на закордонного споживача; виділяються засоби на міжнародні комунікації, а в організаційній структурі формується відділ з зовнішньоекономічної діяльності);

• міжнародний маркетинг;

• глобальний маркетинг;

• п роникнення на зовнішній ринок припускає поетапне прийняття визначеного рішення (рис. 1.6) [26].

Рис. 1.6. Основні рішення в міжнародному маркетингу

Кожен з етапів характеризується специфічними проблемами і засобами їхнього рішення.