4. Поняття договору прокату та особливості правового регулювання.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприєм­ницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобо­в'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (ст. 787 ЦК).

Правове регулювання цього договору здійснюється спеціа­льними правилами, закріпленими в Цивільному кодексу України та правила­ми щодо прокату окремих видів майна.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний або реальний, відплатний.

Договір прокату є договором приєднання, оскільки наймо­давець може встановлювати типові умови договору прокату; крім того, належить до публічних договорів.

Сторонами договору є наймодавець і наймач.

Наймодавцем може бути як юридична, так і фізична особа, для якої на­дання речей у користування є видом підприємницької діяль­ності, а наймачем — лише повнолітня фізична особа за наяв­ності у неї паспорта. Щоб одержати автомобіль, мотоцикл, мо­торолер, моторний човен або катер, обов'язково подають до­кумент, який засвідчує право керувати цими транспортними засобами.

Предметом договору є рухома річ, яку використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Однак пред­мет договору прокату може бути використано і для виробни­чих потреб, якщо це встановлено договором.

Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.

Наймач має право відмовитися від договору прокату та по­вернути річ наймодавцеві у будь-який час. Причому плата за прокат речі, яку наймач сплатив за весь строк договору, змен­шується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.

Специфіка договору прокату полягає в тому, що:

а) най­мач не має права на укладення договору піднайму;

б) наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем;

в) капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що по­шкодження речі сталося з вини наймача.

Форма договору - усна. Організація прокату видає пись­мовий документ, наприклад, квитанцію.

Надання предметів прокату на пляжах, катках, лижних станціях, у парках та зонах відпочинку може здійснюватися під грошову заставу, розмір якої визначає наймодавець. А осо­бам, які відпочивають у санаторіях і будинках відпочинку предмети прокату надаються не більше, ніж на термін перебу­вання їх у цих закладах за пред'явленням паспорта і санаторно-курортної книжки.

Побутові машини, побутова радіоелектронна апаратура та інші предмети побутової техніки мають бути опломбовані. За збереження пломби відповідає наймач.

Тема 10. Договори про виконання робіт.

1.Поняття та загальна характеристика договору про виконання робіт.

2.Особливості договору побутового підряду.

3.Особливості договору підряду на капітальне будівництво.

4.Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи.

1.Поняття та загальна характеристика договору про виконання робіт.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сто­рони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).

Мета договору: виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Характерними рисами договору підряду є:

1) підрядник виконує роботу за завданням замовника для за­доволення його інтересів;

2) підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ре­монт речі, що вже існує;

3) річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної ро­боти замовником;

4) підрядник самостійний у виборі засобів і способів досяг­нення обумовленого договором результату;

5) підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, то­му може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату;

6) підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконан­ня окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Дня виконання складного комплексу робіт, зокрема у сфері капітального будівництва, застосовується принцип генерального підряду. Згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи ін­ших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Генеральний підрядник відпо­відає перед субпідрядником за невиконання або неналежне ви­конання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обо­в'язку. При цьому, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням дого­ворів, укладених кожним із них із генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Істотною умовою договору є умова про предмет. Зі змісту;, ст. 837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої робота), так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмета є якість.

Вимоги до якості роботи встановлено в ст. 857 ЦК:

а) робота, виконана підрядни­ком, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсу­тності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; б) виконана робота має відпо­відати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові;

в) ре­зультат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для зви­чайного використання роботи такого характеру.

У договорі підряду може бути встановлено строки вико­нання роботи або її окремих етапів. Якщо у доґоворі не вста­новлено строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний ви­конати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, об­сягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Законом або договором підряду для результату роботи мо­же бути передбачено гарантійний строк, перебіг якого почи­нається з моменту, коли виконану роботу було прийнято або мало бути прийнято замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

У договорі підряду може бути визначено ціну роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановле­но ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюєть­ся за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосову­ються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. При цьому, ціна роботи у договорі під­ряду містить відшкодування витрат підрядника та плату за ви­конану ним роботу. Крім того, в договорі підряду ціну може бути визначено в кошторисі, що складається підрядником і набирає чинності, а також стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на вико­нання робіт може бути приблизним або твердим.

Форма договору: письмова.

Зміст договору підряду становить сукупність прав і обов'яз­ків підрядника та замовника. Зокрема відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.

Основним обов'язком підрядника є виконання за завданням замовника певної роботи і передача йому результату викона­ної роботи. Для цього підрядник зобов 'язаний:

1)організовувати роботу та керувати нею;

2)виконати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором;

3)відповідати за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткуван­ня, обтяженого правами третіх осіб;

4)відповідати за неправильне використання матеріалу замов­ника, а також за невиконання або неналежне виконання ро­боти, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовни­ком, якщо не доведе, що ці недоліки він не міг виявити за належного приймання матеріалу; надати замовникові звіт про використання його матеріалу та повернути його зали­шок;

5)вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкоджен­ня цього майна;

6)своєчасно попередити замовника про:

а) недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

б) те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; в) наявність інших обста­вин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Якщо за­мовник у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, то підряд­ник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків;

7) відмовитися від договору підряду, якщо використання не­доброякісного або непридатного матеріалу замовника чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров`ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, маючи право на відшкодування збитків;

8) передати замовникові результат роботи разом з інформацією щодо експлуатації або іншого використання предмета дого­вору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором є неможливим;

9) передати замовнику (споживачу) роботу, яка за якістю виповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, інформації про роботу;

10) забезпечити можливість використання результатів викона­ної роботи за призначенням протягом його строку служби, передбаченого нормативними документами або встановле­ного за угодою сторін, якщо таких строків немає протягом 10 років.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устатку­вання або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможли­вість виконання договору підрядником.

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Однак якщо фактичні витра­ти підрядника виявилися меншими ніж ті, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, як­що замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Крім того, сторони мо­жуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отри­маного підрядником.

Законодавець надає замовникові низку прав під час вико­нання роботи підрядником:

1) у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаю­чись у діяльність підрядника;

2) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодуван­ня збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;

3) призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника, якщо під час виконання роботи стане очевид­ним, що її не буде виконано належним чином.

Замовник зобов'язаний:

1) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в об­сязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаю­чи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Однак якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, під­рядник має право на сплату йому встановленої ціни з ура­хуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуван­ням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору;

2) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до до­говору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків не­гайно заявити про них підрядникові. Однак якщо замовник не зробить такої заяви, то він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо замовник прийняв роботу без пе­ревірки, то він позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які можна було встановити за звичайного способу її прийняття (явні недоліки). Якщо замовник протягом од­ного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження про­дати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. А якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, то вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання;

3) негайно повідомити підрядника про виявлені після при­йняття роботи відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могло бути встановлено за звичайного спо­собу її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником;

4) сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чи­ном і в погоджений строк або, за згодою замовника, — до­строково, якщо договором підряду не передбачено попе­редню оплату виконаної роботи або окремих її етапів. Крім того, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Однак якщо предмет договору підряду до здачі його замов­никові було випадково знищено або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимага­ти плати за роботу. При цьому, підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, передано­го замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб вико­нання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закін­чення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.

Одним із способів забезпечення виконання зобов'язання за договором підряду є притримування, тобто підрядник має пра­во притримати результат роботи, а також устаткування, зали­шок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з ви­конанням договору підряду.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, то замовник має право за своїм вибором вимагати:

а) безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк;

б) виправити їх за свій рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків;

в) відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Ці правила застосовують у тих випадках, якщо недоліки роботи може бути виправлено або вони є незначними за ха­рактером. Якщо ж відступи від умов договору підряду і допу­щені недоліки є істотними, замовник має право вимагати ро­зірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо роботу підрядник виконав з відступами від умов до­говору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліка­ми, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено до­говором або законом, за своїм вибором вимагати від підряд­ника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Під­рядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з від­шкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за харак­тером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки є істотними та такими, що їх не можна усунути, або не було усунено у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати від­шкодування збитків.

Законодавець встановлює правило про те, що умова дого­вору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяль­ності підрядника.

Крім того, замовник має право у будь-який час до закін­чення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкоду­вавши йому збитки, завдані розірванням договору. Лише умо­вами договору може бути передбачено випадки, коли замов­ник не має права відмовитися від виконання договору підряду.

Законодавець встановлює скорочений строк позовної дав­ності за позовом замовника до вимог щодо неналежної якості роботи в 1 рік, а щодо будівель і споруд — 3 роки від дня прийняття роботи замовником.

Якщо договором підряду або законом встановлено гаран­тійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, то перебіг позовної давності по­чинається від дня заявлення про недоліки. А якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником части­нами, то перебіг позовної давності починається від дня при­йняття роботи в цілому.