- •Донецький інститут туристичного бізнесу
- •Господарське право Курс лекцій
- •Тема 1. Поняття господарського права.
- •1.Поняття, предмет та принципи господарського права.
- •2. Джерела господарського права.
- •3.Поняття, принципи та види господарської діяльності.
- •4.Співвідношення господарського права з іншими галузями права.
- •Тема 2. Державне регулювання господарської діяльності в україні.
- •1.Поняття та основні напрями державного регулювання господарської діяльності в Україні.
- •2.Ліцензування і патентування господарської діяльності.
- •3.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
- •Тема 3. Суб'єкти господарської діяльності.
- •Поняття суб'єкта господарювання, його ознаки та види.
- •Характеристика правового статусу громадянина-підприємця.
- •Правовий статус юридичних осіб та їх види.
- •Поняття та види підприємств та господарських товариств.
- •5.Об`єднання підприємств, їх види та правовий статус.
- •Тема 6 правовий режим майна суб`єктів господарювання
- •1.Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання.
- •2.Поняття майна в сфері господарювання та джерела його формування.
- •3.Об`єкти права інтелектуальної власності суб’єктів господарювання.
- •4.Захист майна та майнових прав суб'єктів господарювання.
- •Тема 7. Общие положения о договоре в сфере хозяйственной деятельности.
- •1.Понятие договора. Классификация договоров в сфере хозяйствования.
- •2.Заключение, изменение и расторжение хозяйственного договора.
- •3.Выполнение договорных обязательств. Способы обеспечения выполнения договорных обязательств.
- •4.Прекращения договорных обязательств.
- •Тема 8: договоры о передаче имущества в собственность.
- •1.Храктеристика договора купли – продажи.
- •2.Договор розничной купли – продажи.
- •3.Договоры поставки и контрактации.
- •4.Договор мены и дарения.
- •Тема 9. Договори про передачу майна у користування.
- •1.Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •2.Особливості оренди державного і комунального майна.
- •3.Договір лізингу та його види.
- •4. Поняття договору прокату та особливості правового регулювання.
- •Тема 10. Договори про виконання робіт.
- •1.Поняття та загальна характеристика договору про виконання робіт.
- •2. Особливості договору побутового підряду.
- •3. Особливості договору будівельного підряду.
- •4. Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи.
- •Тема 11. Договори про надання послуг.
- •1.Загальна характеристика договору про надання послуг.
- •2.Транспортні договори.
- •3. Договір страхування.
- •4.Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин.
- •Тема 12. Зобов'язання щодо спільної діяльності.
- •1. Загальна характеристика договорів про спільну діяльність.
- •2. Договір простого товариства.
- •3. Засновницький договір.
- •Тема 13. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •1. Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності..
- •3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Правила інкотермс.
- •4.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування.
- •Тема 14. Захист прав суб'єктів господарювання.
- •1. Способи захисту прав суб'єктів господарювання.
- •2. Виконавчий напис нотаріуса.
- •3. Вирішення справ господарським судом.
- •4.Третейський суд у спорах суб'єктів господарської діяльності. Порядок виконання судових рішень.
3. Договір страхування.
Життя і здоров'я людини, як і доля належного їй майна, залежить від різноманітних за характером, часто непередбачуваних і невідворотних подій. З метою усунення або пом'якшення майнових негативних наслідків впливу таких подій запроваджено інститут страхування.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Правове регулювання страхових відносин здійснюється главою 67 ЦК, Законом України "Про страхування"' та правилами окремих видів страхування.
Юридичні ознаки договору: взаємний, реальний (набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором) та відплатний.
Форма договору: обов'язкова письмова шляхом складання одного документа, який підписують сторони, або виданням страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Сторонами договору є страховик (лише юридична особа) і страхувальник. Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи (застрахованої особи).
Істотними умовами договору є: а) предмет, б) страховий випадок, в) розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), г) розмір страхового платежу, ґ) строки сплати страхового платежу, д) строк, е) інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Предметом договору можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Страховий випадок - це передбачена законодавством або договором подія, з настанням якої виникає обов'язок страхової організації виплатити страхову суму чи страхове відшкодування страхувальникові або іншій третій особі.
Страхова сума - встановлена законодавством чи договором майнового страхування грошова сума, в межах якої страхова організація відповідно до умов страхування зобов'язана виплатити відшкодування при настанні страхового випадку.
Страховий платіж (внесок, премія) -— плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором добровільного страхування або з умовами обов'язкового страхування.
Строк дії договору встановлюється за згодою сторін, причому цей договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Законодавець встановлює можливість та порядок страхування ризиків, тобто співстрахування та перестрахування. Змістом договору є сукупність прав та обов'язків сторін. Страховик зобов'язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;
3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором;
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку, з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;
5) за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування;
6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.
Страхувальник зобов'язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) в розмірі, встановленому договором;
2) під час укладення договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику;
3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страху- вання, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застраховано, новий договір страхування є нікчемним;
4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Договором може бути встановлено й інші обов'язки страховика і страхувальника.
За майновим страхуванням і страхуванням відповідальності у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний сплатити страхові виплати, які називають страховим відшкодуванням (або забезпеченням), що обмежується страховою оцінкою та завданими прямими збитками.
З метою захисту страховика за майновим страхуванням діє правило, закріплене в ст. 993 ЦК, про перехід до страховика права страхувальника про відшкодування збитків - суброгація.
Виконання зобов'язання за особистим страхуванням полягає у здійсненні страховиком обумовленої договором страхової виплати — незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачено як відшкодування збитків.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), який складає страховик або уповноважена ним особа у формі, що встановлює страховик.
Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5)несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Крім того, договором страхування може бути передбачено також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Договір страхування припиняється за таких підстав:
• за згодою сторін;
• закінчення строку дії;
• виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
• несплата страхувальником страхових платежів протягом 10 робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, якщо інше не встановлено договором;
• ліквідація страхувальника-юридичної особи або смерть страхувальника-фізичної особи чи втрата ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених законодавством України;
• ліквідація страховика у порядку, встановленому законодавством України;
• прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
• наявність інших випадків, передбачених законодавством України.
Договір може бути достроково припинено на вимогу страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Законодавець встановлює наслідки відмови сторін від договору страхування.
Договір страхування визнається недійсним судом у випадках, встановлених ЦК, якщо:
• його укладено після настання страхового випадку;
• об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.
Залежно від форм страхування законодавець розрізняє договори обов 'язкового та добровільного страхування.
Договір обов'язкового страхування укладається незалежно від волевиявлення сторін, тобто обов'язок його укладення випливає із вказівки закону. Наприклад, у ст. 7 Закону України "Про страхування" встановлено перелік випадків обов'язкового страхування життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи.
Договір добровільного страхування укладається залежно від волевиявлення сторін. Наприклад, у ст. 6 Закону України "Про страхування" міститься орієнтовний перелік випадків добровільного страхування.
Залежно від предмету страхування розрізняють договори майнового, особистого страхування та страхування відповідальності.
