Тема 13. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяль­ності (ЗЕД).

2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Правила ІНКОТЕРМС.

4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування.

1. Поняття і правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (зед)

Здобуття незалежності Україною породило процеси ринкових реформ і її інтеграцію у світовий економічний простір. Поступово розширюється сфера зовнішньоекономічних відносин, як у сфері імпорту товарів і послуг іноземного походження на територію України, так і в сфері експорту вітчизняної продукції на іноземні ринки.

В юридичній літературі зовнішньоекономічна діяльність розгляда­ється як діяльність щодо розвитку співробітництва з іншими державами у галузі торгівлі, економіки, техніки, культури, туризму. Узагальнюючи погляди спеціалістів, які висловлюють свою думку про характеристику зовнішньоекономічної діяльності, можливо говорити про те, що зовнішньоекономічна діяльність - це особлива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між окремими державами, між державами і міжнародними організа­ціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного еконо­мічного співробітництва, яка є предметом вивчення міжнародного еко­номічного права як самостійної галузі міжнародного публічного права.

Офіційне поняття зовнішньоекономічної діяльності надане в ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяль­ність» де, зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів госпо­дарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяль­ності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Істотним доповненням визначен­ня поняття зовнішньоекономічної діяльності є вказівка ч. 1 ст. 377 ГК на таку її ознаку, як перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою.

Оскільки мова йде про діяльність суб'єктів господарської діяльнос­ті, то цілком логічним є висновок про те, що зовнішньоекономічна ді­яльність є одним з видів господарської діяльності, під якою Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном мате­ріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Відтак і законодавство про зовнішньоекономічну діяльність є одним з інститутів господарського законодавства України.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює зовнішньое­кономічну діяльність, є Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовніш­ньоекономічну діяльність», який визначає принципи зовнішньоеконо­мічної діяльності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньо­економічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної ді­яльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоеко­номічної діяльності та захисту їх прав і інтересів.

Порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б че­рез один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон Украї­ни від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право».

Важливе значення для регулювання окремих видів зовнішньо­економічної діяльності мають також Цивільний кодекс України; Зако­ни України «Про міжнародний комерційний ар­бітраж», «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо­мічних відносинах», «Про режим іноземного ін­вестування», «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»; Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютно­го регулювання і валютного контролю»; Укази Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпрета­ції комерційних термінів», «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні»; постано­ви Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України) «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних дого­ворів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньо­економічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іно­земній валюті», «Про затвердження Порядку ве­дення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльнос­ті», а також нормативно-правові акти Міністерства економіки України.