128 Частина II. Розділ ііі

Конструктивний рівень знань — це знання, здобуті в результаті комбіну­вання, реконструювання знань першого рівня (за допомогою виділення головного, порівняння, узагальнення та інших прийомів мислительноі діяльності). Мислення на цьому етапі має продуктивний характер. Конструктивний рівень досягається евристичними методами навчання: проблемний виклад, виклад з логічним завдан­ням, евристична бесіда, вирішення пізнавальних задач і завдань, вправи, що пере­дбачають суттєві зміни в структурі знань.

Творчий рівень знань — це такі знання та уміння, які набуті в ході само­стійної пошукової діяльності учнів. Прийоми мислення, які забезпечують такий рівень знань, також є творчими: учні визначають тему і задачі, формулюють гіпо­тезу і план пошуку, здійснюють пошук, обґрунтовують гіпотезу, перетворюючи її у вирішення, висновок, потім перевіряють отримані дані. Знання творчого рівня до­сягаються евристичними і дослідницькими методами, які і спонукають учнів до самостійної творчої діяльності: вивчення історії рідного села чи міста, творчого шляху письменника-земляка, написання сценарію учнівського фільму, коментарів до діа- (кіно-) фільму, дикторського тексту, проведення експериментів, здійснення проектів та ін. Цей рівень досягається, як правило, в старших класах. У школах нового типу дослідницькі роботи проводяться вже в середніх класах (наприклад, в гімназії м. Миргорода Полтавської обл. — з 7 класу).

Запитання, завдання, задачі, що пропонуються учням з метою перевірки знань, повинні відповідати прийнятим критеріям, тобто — рівням знань.

Рівневі завдання дозволяють комплексно визначати результати навчання і розвитку учнів. Така методика виправдала себе не тільки у вивченні якості знань в процесі навчання, а й на екзаменах, ефективність яких перевірялась нами широ­ко і неодноразово.

Складніше піддається вимірюванню розвиваюча сторона навчання. В науці і практиці накопичено цікавий досвід, що дозволяє перевіряти і враховувати при оцінці всі сторони навчання. Більшість учнів легко засвоюють і застосовують знан­ня на репродуктивному рівні, який вимагає засвоєння "готових" знань про предме­ти, явища, способи діяльності. На цьому рівні накопичуються знання для попере­дньої діяльності. Але у ряді параметрів в знаннях, уміннях і навичках учнів є недоліки, головними з яких є неточність, неповнота, поверховість, вербалізм.

Накопичивши фонд знань, учні "роблять крок" до наступної сходинки — конструктивного рівня, коли репродуктивні і творчі дії об'єднуються. Більшість шкільних тем вимагають засвоєння саме на цьому рівні розвитку, тому в процесі навчання повинні тісно взаємодіяти репродуктивна і продуктивна мислительна ді­яльність, частіше проводитися самостійні роботи конструктивного, перетворюючо­го характеру. На цей етап засвоєння знань, його удосконалення повинні бути спрямовані основні зусилля вчителів-методистів. І головне тут — озброєння учнів методами і прийомами інтелектуальної діяльності.

Творчий рівень, що вимагає високої мислительноі активності, "відпрацюван­ня" знань на двох попередніх рівнях досягається лише частиною учнів, вищий цей показник у закладах нового типу.

Знання в структурі інтелекту

129

Тимчасові затримки в розвитку учнів спонукають розпочинати кожний новий етап навчання з репродуктивного рівня, поступово підводити учнів до вирішення завдань на конструктивному і творчому рівнях.

Оволодіння знаннями тісно пов'язано з мислительною обробкою інформації, яка пронизує всі етапи пізнавального пошуку, є центром роботи при осмисленні матеріалу. Дослідження вчених дозволяють уявити структуру процесу пізнання таким чином: мета — мотив — об'єкт — зразок — дії — результат — корек­ція. Структура пізнання визначає собою і певні етапи пізнавальної діяльності уч­нів при вивченні нового матеріалу. Це — мотивація; мислительна обробка (етап осмислення); закріплення; узагальнення; контроль і корекція.

В процесі пізнавальної діяльності учнів етап мислительної обробки інфор­мації повинен займати необхідне, закономірне місце. Його ігнорування приводить до суттєвих проблем в заняттях з учнями. Наші спостереження уроків з різних предметів в IV-XI класах показали, що правильного осмислення нового матеріалу намагалася досягти лише третина вчителів. Проте, саме на етапі осмислення мате­ріалу знання тісним чином переплітаються з мислительною діяльністю, утворюю­чи єдиний сплав.

Психолог Я.А.Пономарьов, говорячи про тісний закономірний взаємозв'язок знань і мислення, підкреслював: знання — результат мислення, його компонент, його наслідки і одна з умов. З однієї сторони, чим більше фактичних знань набуває розум і чим краще переосмислюється "сирий" матеріал, тим більш він розвинутий і сильніший, — вважав К.Д.Ушинський. А з другого боку, за висловом одного з вчених, надлишок сирих дров може згасити навіть яскравий вогонь. Психологи і педагоги постійно попереджують про небезпечність перенавантаження навчаль­ним матеріалом, тому що діти не встигають переосмислити його, "переварити". Тому тільки за наявністю в учнів суми знань ще неможна говорити про розвиток інтелекту. Отже, розвиваючим вважається те навчання, котре приводить до ново­утворень в особистості дитини, до тієї "добавки" в розвитку дитини, яка визиває-ться внутрішнім ростом всіх духовних сил і здібностей. Вченими доведено ефекти­вність триетапної моделі формування знань: 1) емоційно-змістовний; 2) процесу­альній (операційний); 3) результативно-оцінний компоненти (Н.Н.Чайченко).

Якими ж повинні бути знання учнів для того, щоб сприяти розвитку інтелек­ту? Ці знання повинні бути: необхідними і достатніми; проблемними; струк­турними; засвоюватися у відповідності до структурної мислительної діяль­ності.

Таким чином, у відповідності до прийнятого нами розуміння якості знань як багатомірного утворення, знання учнів можуть формуватися і функціонувати на 3-х рівнях: репродуктивному, конструктивному, творчому. На першому рівні мисли-тельний процес здійснюється (в основному) аналогічно думкам вчителя, учня, іншого зразка, хоча в репродуктивній діяльності завжди є елементи продуктивної. Ці лан­ки єдиної пізнавальної діяльності, як стверджують вчені, рухомі, динамічні, підда­ються цілеспрямованому формуванню.