- •Охорона праці в галузі
- •Тема 1. Охорона праці як об'єкт управління
- •Принцип управління
- •Наукові підходи до управління
- •Системи та системний підхід
- •Система охорони праці
- •Система управління охороною праці
- •Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці
- •Методи управління охороною праці
- •Заходи з управління охороною праці
- •Тема 2. Правові основи управління охороною праці
- •Міжнародне законодавство з охорони праці
- •Цикл pdca
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності
- •Тема 3. Системи управління охороною праці
- •Державне управління охороною праці (суоп)
- •Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (рсуоп)
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
- •Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
- •Системоутворюючі функції управління Прогнозування
- •Планування
- •Організація і координація
- •Мотивація
- •Контроль
- •Тема 4. Система управління охороною праці та ризиком (суопр)
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Кількісні методи оцінки ризику
- •Напівкількісні методи оцінки ризику
- •Професійний ризик
- •Система управління охороною праці і ризиком (суопр)
Управління охороною праці на галузевому рівні (суопг)
СУОПГ є складовою частиною системи управління галуззю.
Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) – це сукупність органів управління галуззю, які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність з виконання завдань охорони праці в галузі, скерованих на усунення неприпустимих ризиків.
Загальне керівництво СУОПГ здійснює міністр, а в структурних підрозділах – керівники структурних підрозділів і функціональних служб.
Об’єктом СУОПГ є діяльність керівництва галуззю, структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів з виконання законодавства і нормативних вимог з охорони праці в галузі.
Метою СУОПГ є здійснення державної галузевої політики, тобто додержання пріоритету життя і здоров’я працівників в галузі і повної відповідальності керівництва міністерства і структурних підрозділів за створення безпечних умов праці, усунення неприпустимих ризиків.
Основними завданнями управління охороною праці в галузі є:
підвищення кваліфікації і перевірка знань з охорони праці посадових осіб керівного складу об’єднань, облуправлінь та організацій галузі;
забезпечення об’єднань, облуправлінь і організацій правилами, нормами, стандартами та іншими нормативними актами;
пропаганда охорони праці, видання галузевої нормативної і навчальної літератури з охорони праці;
створення і функціонування санітарної мобільної лабораторії для атестації робочих місць у галузі;
проведення експертизи проектів з вирішення питань з охорони праці, одержання дозволу починати роботи та ліцензії на випуск продукції;
підготовка статистичних звітів та інформації з питань охорони праці;
проведення аудиту, моніторингу, обліку та аналізу нещасних випадків, аварій, пожеж, а також шкоди від цих подій в галузі;
формування і використання коштів фонду охорони праці в галузі;
проектування підприємств та виготовлення нового обладнання, машин і механізмів відповідно до вимог чинних нормативних актів з охорони праці й одержання сертифікатів безпеки на них.
Управління охороною праці на рівні підприємства (суопп)
Для вирішення проблем в сфері охорони праці необхідне створення ефективної системи управління охороною праці не тільки на державному, регіональному та галузевому рівнях, а ще на рівні підприємств та організацій незалежно від форм власності і розмірів підприємства.
Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) – це сукупність взаємопов’язаних органів управління підприємством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці на підприємстві.
СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, яка охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності, трудові колективи структурних підрозділів, матеріальні та фінансові ресурси підприємства.
Об’єктом СУОПП є діяльність роботодавця, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій.
Метою СУОПП є реалізація конституційного права працівників і вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці, створення безпечних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму, профзахворюванням, аваріям і пожежам.
Основними завданнями управління охороною праці на підприємстві є:
запобігання виробничим травмам, профзахворюванням, аваріям і пожежам;
дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці, колективних договорів;
забезпечення участі працівників підприємства до управління і оцінки ефективності заходів з охорони праці;
розроблення обов’язків, прав і відповідальності за стан охорони праці між всіма керівниками і працівниками підприємства;
розподілення необхідних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів при забезпеченні функціонування СУОПП;
забезпечення працівникам соціальних гарантій в галузі охорони праці у колективному договорі;
постійне підвищення ефективності функціонування СУОПП.
Розподіл праці на підприємстві здійснюється за двома напрямками [8]:
поетапно, починаючи з надходженням ресурсів з навколишнього середовища та закінчуючи передачею споживачу готового товарного продукту;
розподіл робіт за рівнями ієрархії на підприємстві в цілому та його підрозділах.
У системі управління охороною праці на підприємстві можна визначити три ієрархічні рівні управління:
1) верхній (контрольно-керуючий) – рівень управління, що реалізує управлінські рішення за допомогою загальних функцій;
2) середній – рівень інженерного та організаційного забезпечення, який спрямований на виконання управлінських рішень;
3) нижній – рівень виконання, який спрямований на створення безпечних і нешкідливих умов праці безпосередньо на робочих місцях завдяки реалізації організаційних та технічних заходів.
Згідно ст. 13 Закону України „Про охорону праці” власник повинен:
1) створити відповідні служби і призначити посадових осіб (головного інженера, керівників підрозділів, майстрів, бригадирів), затвердити інструкції про їх посадові обов’язки;
2) розробити за участю сторін колективного договору і реалізувати комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення рівня охорони праці;
3) забезпечувати виконання профілактичних заходів;
4) впроваджувати прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, вимоги ергономіки;
5) забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання і устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
6) забезпечити усунення причин нещасних випадків, профзахворювань та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
7) організувати проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці і атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством;
8) розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, та встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, на робочих місцях; забезпечити безоплатно працівників нормативними актами з охорони праці;
9) здійснювати постійний контроль за додержанням працівником вимог з охорони праці;
10) організовувати пропаганду безпечних методів праці;
11) вживати термінові заходи для допомоги потерпілим від нещасних випадків і надзвичайних ситуацій.
З метою створення безпечних умов праці на підприємстві власник зобов’язаний забезпечити функціонування системи управління охороною праці послідовним здійсненням управлінського циклу: прогнозування і планування – організація і координація – мотивація – контроль.
