Об’єкти та суб’єкти управління охороною праці

Об'єкт управління доволі часто є складною підсистемою, яка має склад, структуру, функції.

Об’єктами управління на державному рівні є всі господарські об’єкти незалежно від регіону чи галузевої належності; на регіональному рівні – тільки в регіоні; на галузевому рівні – тільки в галузі; на місцевому – тільки в місті чи районі. Також у якості об’єкту управління на підприємстві можна розглядати цілий ряд локальних об’єктів (завдань чи заходів), які пов’язані зо всіма етапами виробничої та соціально-економічної діяльності. На підприємстві також об’єктами є робочі місця (включаючи працюючих), виробничі підрозділи та цеха підприємства, а також у якості об’єкту управління можна розглядати підприємство в цілому разом з виробничим обладнанням, технологічним процесом та будівлями.

З точки зору оцінки стану умов та охорони праці, а також ефективності відповідних систем управління, у якості об’єкта управління може бути прийнятий рівень безпеки.

Суб'єкт управління забезпечує функціонування управлінського циклу, вироблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, які становлять основне призначення цієї підсистеми.

Суб’єктами управління на державному рівні є спеціально уповноважені державні органи управління охороною праці.

З урахуванням понять об’єкту та суб’єкту управління можна визначити управління як процес впливу суб’єкта на об’єкт з метою переводу його у новий якісний стан або підтримки у встановленому режимі.

Методи управління охороною праці

Методи управління характеризуються сукупністю цілеспрямованих впливів суб’єктів управління на об’єкт управління. Вони базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей.

До методів управління охороною праці відносяться:

• організаційно-адміністративні (виконання робітниками своїх посадових обов’язків з охорони праці, виконання наказів, рішень та ін.; ефективність цих методів базується на свідомій дисципліні робітників; ці методи прямого характеру дії);

• соціально-психологічні (передбачають виховну роботу, навчання, моральне стимулювання, гуманізацію праці, тобто усунення монотонності та поширення творчих процесів, а також пропаганду з охорони праці, подання особистого прикладу керівником підрозділу у вихованні відповідальності за виконання правил та норм охорони праці, встановлення контролю та взаємоконтролю, створення здорового психологічного клімату в колективі та залучення до управління охороною праці працівників);

• економічні (передбачають матеріальне стимулювання, виплати премій за відсутність травматизму та захворювань на підприємстві, а також за високий рівень охорони праці). Економічні методи управління охороною праці визначені у законах України про охорону праці. Економічний механізм управління охороною праці повинен пропонувати систему заохочень, тому стимулювання є одним з основних методів управління охороною праці.

Вибір того чи іншого методу залежить від задачі, яку треба вирішити. Направленість працеохоронної політики передбачає перехід від організаційно-адміністративних методів управління до економічних на основі удосконаленого механізму регулювання та мотивації від державного рівня до рівня підприємств.