Тема 3. Системи управління охороною праці

Спираючись на поняття "охорона праці" та "управління" можна визначити, що управління охороною праці пов’язане з підготовкою, прийняттям та реалізацією правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Метою Концепції управління охороною праці є реалізація конституційного права працюючих на безпечні та здорові умови праці шляхом, у першу чергу, створення та забезпечення функціонування державної, галузевої, регіональної систем управління охороною праці та систем управління охороною праці підприємств та розмежування підприємств за сферами управління між регіональними та галузевими органами управління охороною праці.

Державне управління охороною праці (суоп)

Державне управління охороною праці здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об’єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів, що спрямовані на забезпечення безпечних і здорових умов праці, виховання у працівників свідомого ставлення до безпеки.

Управління охороною праці залежно від рівня здійснюють:

на загальнодержавному рівні:

- Кабінет Міністрів України;

- центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

на регіональному рівні:

- Рада міністрів Автономної республіки Крим;

- місцеві державні адміністрації;

- органи місцевого самоврядування;

на галузевому рівні:

- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

на рівні підприємства (виробничому рівні)

- роботодавець чи уповноважена ним особа;

- служба охорони праці підприємства;

- керівники відповідних структурних підрозділів і служб підприємства.

Основним завданнями управління охороною праці є:

1. опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях;

2. підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці;

3. організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;

4. стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;

5. впровадження позитивного досвіду у сфері охорони праці.

Основні функції управління охороною праці:

- планування і фінансування робот з охорони праці;

- організація, координація робот в області охорони праці;

- облік, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;

- контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці

З метою забезпечення виконання вимог законів і нормативно-правових актів із охорони праці та виявлення порушень, згідно Закону України "Про охорону праці", створена система державного нагляду за станом охорони праці.

Державний нагляд - це діяльність відповідних уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів, державних санітарних лікарів та ін.), що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб’єктами господарювання та працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів із охорони праці.

Державний нагляд з охорони праці здійснюють:

• центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України);

• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Державна інспекція ядерного регулювання України);

• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Державна санітарно-епідеміологічна служба України);

• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки) - урядовий орган державного нагляду у сфері пожежної безпеки, що діє у складі МНС).

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій й органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і непідконтрольні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Свою роботу по нагляду за охороною праці спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці проводить через територіальні (обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці, експертно-технічні центри.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа, що діє відповідно до типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.