Система управління охороною праці і ризиком (суопр)

Управління ризиком – це аналіз ризикових ситуацій, розробка та обґрунтування управлінських рішень (іноді у формі правових актів), що спрямовані на мінімізацію ризику.

Система управління охороною праці і ризиком (СУОПР) – це сукупність органів управління підприємством (структурним підрозділом), які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють планомірну діяльність щодо виконання завдань охорони праці, спрямованих на усунення неприпустимого ризику для здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Об’єктом СУОПР на підприємстві є діяльність структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, навчально-виховних, соціально-економічних, організаційно-технічних і санітарно-профілактичних заходів з охорони праці й усунення неприпустимих ризиків.

Мета функціонування СУОПР – здійснення державної політики щодо охорони праці, яка спрямована на усунення неприпустимого ризику для здоров’я працівників під час виробничої діяльності, запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям шляхом комплексного вирішення встановлених завдань роботи з охорони праці.

Завдання СУОПР на підприємстві випливають з усієї виробничо-господарської діяльності у відповідних підрозділах. До основних завдань СУОПР відносяться:

• навчання працівників безпечних методів праці; виховання у працівників психології безпеки, запобігання неприпустимим ризикам;

• створення нормативно-правових актів підприємства з охорони праці; створення положення про порядок ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих професійних ризиків на робочих місцях; створення карт умов праці й карт ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих ризиків на робочих місцях;

• технічна підготовка виробництва з урахуванням вимог охорони праці;

• безпека технологічних процесів, будівель і споруд, виробничого устаткування;

• нормалізація санітарно-гігієнічних умов;

• забезпечення оптимальних режимів роботи та відпочинку працівників;

• забезпечення ергономічних вимог до робочих місць;

• соціальний захист потерпілих на виробництві;

• захист природного навколишнього середовища та ін.

Управління ризиком складається з чотирьох етапів:

Перший етап пов’язаний з характеристикою ризику (проводиться порівняльний аналіз усіх існуючих ризиків та встановлюються пріоритетні).

Другий етап визначає прийнятність ризику, для чого ризик порівнюється з соціально-економічними факторами, наприклад, з втратами та вигодами від виробничої діяльності. На цьому етапі можливі три рішення, що можуть бути прийнятими:

1. ризик прийнятний повністю;

2. ризик прийнятний частково;

3. ризик неприйнятний повністю.

Третій етап визначає пропорції контролю та відповідно до можливого рішення з прийнятності ризику обирає один з "типових" заходів, що сприяють його зменшенню або усуненню.

Четвертий етап (заключний) – це прийняття регулюючих рішень, що пов’язані з реалізацією заходу, який був встановлений на попередньому етапі.

Управління ризиком, як правило, є багатокритеріальною задачею і це є природним. Задачу управління ризиком, якою є мінімізація випадкового збитку, у процесі роботи виробництва не можливо здійснити тільки за одним критерієм. Звичайно, задача управління ризиком виникає разом з якоюсь іншою задачею, наприклад, прагнення підприємства отримати максимальний прибуток супроводжується бажанням мінімізувати ризик, що є вже двухкритеріальною задачею.