Тема 5: Аналіз фінансової стійкості підприємства

Мета заняття: закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо методики аналізу фінансової стійкості підприємства.

План заняття

1. Методика аналізу фінансової стійкості підприємства.

2. Абсолютні показники фінансової стійкості.

3. Відносні показники фінансової стійкості.

Обладнання:

• методичні вказівки до виконання практичних завдань;

• тести;

• контрольні завдання;

• калькулятори «CITIZEN».

Методичні рекомендації до практичного заняття

Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат різними видами джерел фінансування.

Вартість запасів і витрат (ЗВ) відображена в другому розділі активу балансу. Кількісне значення цього показника визначається сумуванням даних до таких балансових рядках.

ряд100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних активів (запаси і витрати) використовуються показники, які характеризують види джерел.

І. Абсолютні показники фінансової стійкості підприємства:

1. Наявність власних оборотних коштів (Квл.О.К.):

Перший спосіб.

К_вл.о.к. = Власний капітал – Необоротні активи =

= ІП – ІА = ряд.380 – ряд.080.

Другий спосіб.

(ІІА + ІІІА) – (ІІП + ІІІП + ІУП + УП) = (ряд.260 + ряд.270) –

- (ряд.430 + ряд.480 + ряд.620 + ряд.630).

2. Наявність власного капіталу і довгострокових зобов’язань для формування запасів і витрат – Квл.Дз (функціонуючий капітал):

К_вл.дз = Власний капітал + Довгострокові зобов’язання –

- Необоротні активи = ІП + ІІІП – ІА = ряд.380 + ряд.480 – ряд.080.

1. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (Кзаг):

К_заг = Власний капітал + Довгострокові зобов’язання +

+ Короткострокові кредити – Необоротні активи =

= ІП + ІІІП + ряд.500 – ІА = ряд.380 + ряд.480 + ряд.500 – ряд.080.

Цим трьом показникам наявності джерел формування запасів та витрат відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування.

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (К_вл.о.к) для формування запасів і витрат:

К_{вл.о. к} = К_вл.о.к – ЗВ,

де ЗВ – запаси і витрати (сума рядків з 100 по 140 ф.1).

2. Надлишок (+) або нестача (-) власного капіталу і довгострокових зобов’язань для формування запасів і витрат (К_вл.дз):

К_вл.дз = К_вл.дз – ЗВ,

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат ((К_заг):

К_заг = К_заг – ЗВ,

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

S(K) = 1 якщо К  0;

0, якщо К  0.

Розрахунки наведених показників дають можливість класифікувати підприємства за ступенем їхньої фінансової стійкості. Можливі чотири типи ситуацій.

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник даного типу фінансової стійкості має вигляд S = 1,1,1):

ЗВ  К_вл.о.к.

Цей тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси і витрати підприємства покриваються власними оборотними коштами і підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів, але така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більше того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво підприємства не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела фінансування для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості S = 0,1,1):

ЗВ  К_вл.дз.

У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові засоби. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним» і для підприємства – найбільш бажаним. При даній ситуації гарантується платоспроможність підприємства.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості S = 0,0,1):

ЗВ = К_заг. + Д_т.д,

де Д_т.д – тимчасово вільні джерела.

Така ситуація характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел фінансування запасів і витрат і пов’язана з порушенням його платоспроможності. Проте зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань підприємства за рахунок залучення тимчасово вільних джерел (скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, прострочену кредиторську заборгованість та ін.).

4. Кризовий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості S = 0,0,0).

У такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства, тобто маючи кредити і позики, які не погашені своєчасно, (прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси і витрати не забезпечуються джерелами їхнього формування.

ЗВ < К_заг + Д_т.д..

ІІ. Відносні показники фінансової стійкості підприємства:

1. Коефіцієнт автономії К_авт. (або коефіцієнт фінансової незалежності, або коефіцієнт концентрації власного капіталу):

Цей показник характеризує частку власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення коефіцієнта автономії, тим підприємство фінансово стійкіше, стабільніше і не залежніше від зовнішніх кредиторів та інвесторів.

2. Коефіцієнт фінансової залежності К_зал (або коефіцієнт концентрації позикового капіталу):

Коефіцієнт фінансової залежності є обертання до коефіцієнта автономії:

К_зал = 1 / К_авт.

Економісти пропонують також інший варіант розрахунку даного коефіцієнта:

2. Коефіцієнт фінансового ризику (К_ф.р) (або фінансового левериджу) показує співвідношення позикових і власних засобів:

Даний коефіцієнт має досить просту інтерпретацію: його значення, якщо воно дорівнює, наприклад 0,2, означає, що на кожну 1 грн. власних засобів, вкладених в активи підприємства, 20 к. приходиться на позикові. Чим більше значення показника, тим вищий ризик акціонерів, тому що у випадку невиконання зобов’язань зростає можливість банкрутства підприємства.

Критичне значення коефіцієнта дорівнює 1.