Тема 1 загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод

Питання до теми:

1.1 Значення і роль бухгалтерського обліку в Україні. Види обліку. Значення бухгалтерського обліку на сучасному етапі реформування в Україні. Поняття фінансового і управлінського обліку, їх об’єкти. Зміст Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

1.2. Принципи бухгалтерського обліку на підприємствах України.

1.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємствах.

1.4 Предмет і метод бухгалтерського обліку. Поняття про господарські засоби і джерела господарських засобів. Поняття про активи і зобов’язання.

1. Значення і роль бухгалтерського обліку в Україні

Бухгалтерський облік – система суцільного, безперервного спостереження і контролю за господарськими процесами підприємства, яка передбачає виявлення, вимірювання, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації від діяльності підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Мета ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку на підприємстві. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошового вимірника, базуються на даних цього обліку.

У бухгалтерському обліку виділяють внутрішньогосподарський і фінансовий облік.

Внутрішньогосподарський (управлінський, оперативний) облік - це система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством.

Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, що забезпечують підготовку, обнародування інформації про результати діяльності підприємства і його фінансовий стан, відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Об'єктами фінансового обліку є:

активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, виробничі і товарні запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти;

джерела власних засобів: статутний капітал, інші види капіталу, нерозподілений прибуток;

зобов'язання підприємства: довгострокові і короткострокові кредити банків, інші позикові засоби, розрахунки з кредиторами, працівниками, бюджетом;

доходи підприємства по видах і витрати підприємства по економічних елементах;

фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл.

Об'єктами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку є:

затрати підприємства по видах діяльності, групування їх по видах продукції, процесах і стадіях виробництв, по центрах відповідальності (центр витрат і центр прибутку), по сферах діяльності, по регіонах реалізації продукції;

доходи підприємства, групування доходів по видах продукції, по регіонах реалізації продукції тощо;

фінансові результати по видах продукції, сферам діяльності, по регіонах реалізації продукції тощо.

Характеристика управлінського і фінансового обліку надана у табл. 1.1

Таблиця 1.1

Характерні відмінні риси управлінського і фінансового обліку

Ознака	Фінансовий облік	Управлінський облік
1	2	3
Ціль обліку	Ведення обліку та складання форм установленої звітності	Підготовка інформації для менеджерів різних рівнів управління
Ступінь регламентації	Ведення фінансового обліку обов'язкове, регламентується законами і нормативними актами	Ведення обліку не обов'язкове й залежить від рішення адміністрації
Характеристика інформації обліку	Містить фактичну інформацію	Містить оперативну, поточну та прогнозну інформацію
Масштаби охоплення інформацією	Підприємство в цілому	Центри відповідальності, затрат, сегменти діяльності, види продукції
Методологічне забезпечення	Розробляється та затверджується законодавчими актами в загальноприйнятому порядку	Розробляється на підприємстві, затверджується керівником
Користувачі інформації	Зовнішні користувачі та менеджери підприємства	Управлінський апарат підприємства

Продовження табл. 1.1

1	2	3
Термін складання звітності	Після звітного періоду відповідно до законодавства	За вимогою: щоденно, щодекади тощо
Точність інформації	Точна інформація	Приблизні дані
Методи здійснення обліку	За допомогою прийомів подвійного запису на кореспондуючих рахунках	Існує варіантність здійснення обліку: за допомогою подвійного запису або за допомогою статистичних методів
Характеристика даних звітності	Фактичні дані	Фактичні, планові, оперативні, поточні, прогнозні дані
Структура обліку	Активи = власний капітал + обов'язки	За принципом «затрати-результат»
Ступінь відповідальності	Штрафні санкції	Дисциплінарна відповідальність
Форма звітної інформації	Передбачені законодавством форми звітності	У формі, зручній для користувачів

Правові основи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємствах визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 – XIV [1]. У даному Законі викладено загальні терміни, сфера дії Закону, мета і принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, питання державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, основні засади організації та ведення бухгалтерського обліку щодо відповідальності, форм організації бухгалтерського обліку, функцій головного бухгалтера, вимог до складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, інвентаризації активів та зобов’язань підприємства.

Порядок організації і ведення обліку регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 на виконання Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [2, 3, 4].

1.2. Принципи бухгалтерського обліку на підприємствах України

Принцип бухгалтерського обліку - це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці і реєстрації господарських операцій і при віддзеркаленні їх результатів у фінансовій звітності.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік має ґрунтуватися на наступних принципах:

• обачність – вживані в бухгалтерському обліку методи оцінки повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищення оцінки активів і доходів підприємства;

• повне освітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинне відображатися у фінансовій звітності підприємства;

• послідовність - постійне, з року в рік, застосування підприємством вибраної облікової політики;

• безперервність - оцінка активів і зобов'язань підприємств здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься надалі;

• принцип нарахування і відповідності доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому витрати і доходи відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

• превалювання єства над формою;

• історичної (фактичної) собівартості. Пріоритет віддається оцінці активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

• єдиний грошовий вимірник.

• періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності. Звітними періодами є: місяць, квартал, рік [1].

1.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємствах

Бухгалтерський облік ведеться на підприємстві безперервно, з дня його реєстрації і до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, власник або уповноважений орган (посадовець), яке здійснює керівництво підприємством.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації. Форми організації бухгалтерського обліку наступні:

1. введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2. користування послугами фахівця по бухгалтерському обліку, зареєстрованого як підприємець, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3. ведення на договірних заставах бухгалтерського обліку аудиторською фірмою;

4. самостійне ведення бухгалтерського обліку керівником підприємства

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства.

1.4 Предмет і метод бухгалтерського обліку. Поняття про господарські засоби і джерела господарських засобів. Поняття про активи і зобов’язання

Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, яка складається з окремих господарських операцій, що змінюють майно (господарські засоби) та його джерела, або стан і використовування майна підприємства.

Сутність предмету бухгалтерського обліку розкривається через його об'єкти. Об'єктом бухгалтерського обліку є господарські засоби, джерела господарських засобів і господарські процеси.

Усі об'єкти обліку розглядають в двох площинах:

1. Об'єкти, що забезпечують господарську діяльність - господарські засоби (рис. 1.1) та їх джерела (рис. 1.2.)

2. О б’єкти, що становлять суть господарської діяльності - господарські процеси і їх результати.

Д жерела господарських засобів (пасиви) поділяють на власні і позикові. Власні джерела представлені статутним капіталом та іншими видами капіталу (резервним, пайовим, додатковим), нерозподіленим прибутком. Статутний капітал підприємств державної форми власності складає мінімум основних оборотних і необоротних активів, якими держава наділяє підприємство для його нормального функціонування. Статутний капітал підприємства з недержавною формою власності, як правило, це сума внесків його засновників. Позикові джерела господарських засобів – це короткострокові і довгострокові кредити банків і позики; зобов'язання перед кредиторами: постачальниками, працівниками по оплаті праці, перед фондами соціального страхування, перед бюджетом по податках і зборах.

Господарські процеси - це сукупність схожих за економічним змістом господарських операцій.

Основні види господарських процесів:

1. Придбання виробничих запасів.

2. Виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт.

3. Продаж (реалізація) продукції, товарів, послуг, робіт.

Визначення активів та зобов’язань надано у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс».

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використовування яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому. Активи відображаються у балансі як вартість майна і боргових прав, якими підприємство розташовує і які контролює.

Критерій визнання активу: актив відображається у Балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена та очікується отримання у майбутньому економічних вигод, що пов’язані з його використанням.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використовуванні, а також інші активи, призначені для реалізації і споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності підприємства та отриманням грошових коштів від реалізації виготовленої продукції, товарів, послуг.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Критерій визнання зобов’язань: зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує вірогідність зменшення економічних вигод у майбутньому у результаті його погашення.

Власний капітал – частина а активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів, що забезпечують отримання, обробку і видачу облікової інформації для віддзеркалення об'єктів обліку по якісно однорідних ознаках.

Методи, вживані у бухгалтерському обліку, наступні: документація, інвентаризація, рахунок, подвійний запис, калькуляція, оцінка, звітність, баланс.

ТЕМА 2

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

Питання до теми: