- •6.030501 Економічна теорія
- •6.030601 Менеджмент
- •Тема 1 загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод
- •Значення і роль бухгалтерського обліку в Україні
- •2.1. Поняття про бухгалтерський баланс. Зміст статей балансу відповідно до п(с)бо № 2 «Баланс».
- •2.2 Складання сальдового балансу, оборотної та шахової відомостей
- •2.1 Поняття про бухгалтерський баланс. Зміст статей балансу відповідно до п(с)бо 2 «Баланс»
- •2.2 Складання сальдового балансу, оборотної та шахової відомостей
- •3.2 Схеми активного і пасивного рахунків
- •3.3 Сутність методу подвійного запису
- •3.4 Синтетичні та аналітичні рахунки
- •3.5 Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
- •Тема 4 оцінювання та калькуляція
- •Оцінювання як елемент методу бухгалтерського обліку. Оцінка окремих об’єктів обліку.
- •Калькулювання (калькуляція) як елемент методу бухгалтерського обліку. Елементи затрат калькуляції.
- •1.1 Оцінювання як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •Калькулювання (калькуляція) як елемент методу бухгалтерського обліку. Елементи затрат калькуляції.
- •5.2 Порядок проведення інвентаризації. Оформлення результатів інвентаризації
- •5.3 Журнально-ордерна та меморіально-ордерна форми бухгалтерського обліку. Зміст і правила складання журналів за кредитом відповідних рахунків і відомостей до них
- •Тема 6 облік необоротних активів
- •6.1 Облік основних засобів
- •6.2 Облік нематеріальних активів
- •6.1 Облік основних засобів
- •Визнання об’єкту основних засобів активом
- •Класифікація основних засобів
- •Оцінка вартості основних засобів
- •Документальне оформлення основних засобів
- •Зведений облік основних засобів
- •Облік надходження основних фондів
- •1.1 Безоплатне отримання об'єктів основних засобів шляхом виділення з бюджету або передача іншим підприємством – на схемі
- •1.2 Невраховані раніше, виявлені при інвентаризації основні засоби
- •2.1 Придбані за оплату, наприклад, автомобіль (як транспортний засіб) на суму 12000 грн. З урахуванням пдв
- •2.1.1 Господарські операції з придбання об'єкту основних засобів та відображення витрат з приведення об'єкту в робочий стан (оплата за фактом)
- •2.2 Створення власними силами - господарські операції при будівництві об'єктів основних засобів господарським способом
- •2.3 Облік надходження об'єкту основних засобів від засновників як внесок в статутний капітал
- •2.4 Переведення оборотних активів до основних засобів
- •2.5 Обмін основних засобів на подібні та неподібні активи Обмін подібними об’єктами основних засобів
- •Обмін неподібними об’єктами основних засобів
- •Методи амортизації
- •Нарахування амортизації у податковому обліку
- •Подальші витрати, пов’язані з експлуатацією основних засобів
- •Вибуття основних засобів
- •Переоцінка основних засобів
- •Зменшення корисності основних засобів
- •6.2 Облік нематеріальних активів
- •Переоцінка нма
- •Амортизація нма
- •Облік вибуття нма
- •Податковий облік амортизації нма
- •Тема 7. Облік запасів
- •Оцінка запасів
- •7.2 Аналітичний та синтетичний облік виробничих запасів: надходження (придбання), складський облік, вибуття
- •7.3 Оцінка запасів при вибутті
- •7.4 Облік виробничих запасів в бухгалтерії та у балансі
- •8.1 Облік грошових коштів
- •Кореспонденція рахунків по операціям з векселями
- •Облік інших грошових коштів
- •8. 2 Облік дебіторської заборгованості
- •- Безнадійну дебіторську заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, відносно до якої існує імовірність в її неповерненні боржником або позовний строк якої минув (3 роки);
- •Особливості обліку іншої дебіторської заборгованості
- •Операції до рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»
- •9.2 Класифікація фінансових інвестицій
- •9.3 Методи оцінки фінансових інвестицій
- •Відображення в обліку інвестицій за методом участі в капіталі
- •Тема 10 облік власного капіталу
- •10.2 Облік власного капіталу за його видами. Первинні документи з обліку власного капіталу
- •10.3 Розподіл та використання прибутку
- •Тема 11 облік зобов’язань
- •11.1 Визнання та класифікація зобов’язань за п(с)бо 11 «Зобов’язання»
- •11.2 Оцінка та особливості обліку зобов’язань за їх видами
- •11.1 Визнання та класифікація зобов’язань за п(с)бо 11 «Зобов’язання»
- •11.2 Облік зобов’язань за їх видами
- •Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •Облік розрахунків за отриманими авансами
- •Кореспонденція рахунків по обліку розрахунків з бюджетом
- •Облік розрахунків за векселями виданими
- •Тема 12
- •Тема 13
- •13.2 Витрати на виробництво продукції згідно п(с)бо 16 та методичні рекомендації з формування собівартості продукції
- •13.3 Облік прямих витрат
- •13. 4 Облік загальновиробничих витрат
- •Відображення витрат допоміжних виробництв в бухгалтерському обліку
- •13.6 Облік браку. Облік незавершеного виробництва
- •13.7 Зведення обліку витрат на виробництво. Методи калькулювання собівартості продукції та їх характеристика
- •Методи обліку затрат і калькулювання собівартості
- •Способи калькулювання собівартості продукції
- •13.8 Облік адміністративних витрат та витрат на збут
- •13.9 Аналітичний облік витрат. Їх відображення у фінансовій звітності
- •Тема 14
- •14.2 Облік інших операційних доходів
- •Відображення в обліку інших операційних доходів та витрат
- •Відображення в обліку інших операційних витрат
- •14.3 Облік фінансових результатів
- •Тема 15 фінансова звітність
- •15.2 Форми фінансової звітності № 1 «Баланс», № 2 «Звіт про фінансові результати», № 3 «Звіт про рух грошових коштів», № 4 «Звіт про власний капітал». Огляд змісту форм
- •15.3 Вимоги до фінансової звітності
- •Список літератури
13. 4 Облік загальновиробничих витрат
Загальновиробничі витрати накопичуються на рахунку 91 «Загальновиробничі затрати» і наприкінці звітного періоду розподіляються між об’єктами обліку відповідно до визначеної наказом підприємства «Про облікову політику» бази розподілу.
Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться за місцями виникнення, центрами і видами витрат.
За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Згідно з п. 16 ПБО 16 «Витрати» підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.
Розподіл постійних та змінних загальновиробничих витрат на продукцію, роботи, послуги, що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:
змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду;
постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.
Найбільш поширені бази для розподілу загальновиробничих затрат:
основна заробітна плата виробничих робітників (на тих виробництвах, де питома вага зарплати у собівартості значна);
людино-години, відпрацьовані робітниками;
машино-години (на тих виробництвах, де висока питома вага механізованих й автоматизованих робіт);
прямі витрати( вважається, що непрямі витрати мають бути розподілені прямо пропорційно прямими затратам);
кошторисні (нормативні ставки). Ці ставки визначаються на основі попередньо розробленого кошторису для загальновиробничих затрат (для підприємства в цілому або для окремого структурного підрозділу);
ринкові ціни – вибір цієї бази обумовлений попитом на продукцію, вважається, чим більші ціни, тим більшу долю загальновиробничих затрат слід відносити на цей продукт;
обсяг виробництва продукції. На відміну від попередньої, ця база спрямована не на ринок, а на виробництво; крім того, вона може бути використана лише для видів продукції з приблизно однаковою трудомісткістю, що зменшує можливості її використання.
13. 5 Облік витрат допоміжних виробництв
Допоміжні виробництва призначені для обслуговування цехів основного виробництва. Вони виконують роботи з ремонту основних засобів, забезпечують інструментами, запасними частинами, необхідними для ремонту обладнання, а також різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. Прикладами допоміжних виробництв є: транспортні дільниці, ремонтні цехи, експериментальні дільниці, підрозділи, що постачають підприємство енергією, водою, теплом.
Послуги або продукція допоміжних виробництв споживаються не тільки основним виробництвом. Частина послуг виробляється з метою обслуговування невиробничих підрозділів підприємства: відділу збуту, адміністративно-господарського відділу, відділу постачання тощо. У такому випадку для забезпечення належної класифікації витрат та їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку, витрати допоміжних виробництв розподіляються між різними підрозділами (напрямками діяльності) з використанням певної раціональної бази розподілу.
Приклад 1. Облік витрат допоміжних виробництв
Допоміжний підрозділ підприємства – електроцех виробляє електроенергію, яка використовується як у виробничому процесі, так і для невиробничих цілей. У грудні 2010 року витрати цього підрозділу на виробництво електроенергії становили 15 600 грн. Відповідно до показників вимірювальних приладів електроенергія була спожита у такій пропорції:
70 % – виробництвом;
20% – на адміністративні цілі,
10% – відділом збуту.
Таблиця 13.5
