Відношення культур до підвищеного вмісту в грунті Al та Mn

(М.М. Городній, 2003)

Група культур	Аl	Мn
Дуже чутливі	Конюшина червона,	Конюшина, люцерна,
	люцерна, буряки столові,	льон, озима пшениця,
	жито, цибуля, салат,шпинат	картопля
Середньочутливі	Ячмінь, льон, морква,	Морква, буряки столові,
	помідори	капуста, помідори, яра
		пшениця, гречка, горох
Стійкі	Овес, кукурудза, щавель,	Овес, кукурудза, люпин
	картопля, тимофіївка

6. Відношення рослин до доз добрив (сільськогосподарські культури розміщують у такій послідовності за збільшенням стійкості до доз мінеральних добрив: озима пшениця, ячмінь, овес, просо, льон, горох, люпин).

2. Грунтово-кліматичні умови.

Вплив ґрунту на врожайність культур визначається запасами в ньому елементів живлення і вологи, реакцією ґрунтового розчину, вмістом гумусу, фізичними і біологічними властивостями ґрунту.

Так, на дерново-підзолистих, світло-сірих і сірих лісових ґрунтах мінеральні добрива вносять у співвідношенні N:Р₂О₅:К₂О=1,2-1,3 :1:1,2-1,3;

- на темно-сірих лісових ґрунтах, чорноземах опідзолених, вилугуваних і реградованих -1 : 1 : 1;

- на чорноземах Степу - 1 : 1-1,3 : 1 (якщо вони засолені 1 : 1-1,3 : 0).

Ці співвідношення можуть змінюватись залежно від біологічних особливостей культур.

Ефективність добрив значною мірою залежить від кліматичних умов, насамперед, від водного режиму ґрунту. Якщо вологи в ґрунті не вистачає, то ефективність добрив понижується. Тому в районах із недостатнім зволоженням важливо передбачати більшу глибину заробляння добрив та доцільність підживлення сільськогосподарських рослин. За достатнього зволоження або під час зрошення мінеральні добрива вносять у підвищених нормах, але запобігають вимиванню поживних речовин у нижчі шари ґрунту.

3. Агротехнічні умови.

1. Залежність ефективності добрив від рівня агротехніки. Внесенням порівняно невеликих норм добрив на фоні високого рівня агротехніки досягають значного ефекту, а високі норми на фоні низького рівня агротехніки дуже часто врожаєм не окуповуються.

2. Вплив попередника. Одна й та сама культура в межах однієї сівозміни на фоні однакових ґрунтово-кліматичних умов має отримувати добрива у різних кількостях і різного складу з урахуванням місця в сівозміні.

3. Тривалість дії добрив. Добрива, внесені в сівозміні, діють протягом кількох років. Особливо тривала післядія спостерігається після внесення високих норм підстилкового гною та компостів, фосфоритного борошна. У сівозмінах, де під сільськогосподарські культури систематично вносили органічні і мінеральні добрива, норми їх зменшують, а у сівозмінах, де добрива у попередні роки вносили в недостатній кількості, – збільшують. Від ротації до ротації сівозміни ефективність добрив підвищується.

Оцінка мінеральних добрив як екологічного фактору є необхідним етапом у розробці збалансованої СЗД, оскільки дозволяє зважити позитивін та негативні сторони застосування добрив, передбачити наслідки розбалансованої СЗД для функціонального стану агроекосистеми. Оцінка проводиться за такими групами факторів:

1. вплив мінеральних добрив на екологічний стан грунту (за прямими і побічними ефектами впливу);

2. вплив мінеральних добрив на якість сільськогосподарської продукції (за прямими і побічними ефектами впливу);

3. побічний вплив мінеральних добрив на стан навколишнього природного середовища у випадках їх міграції (грунтові та поверхневі води).

Порушення технології зберігання й транспортування добрив є також досить суттєвим фактором забруднення навколишнього середовища. Втрати елементів живлення у процесі транспортування та зберігання, тобто на етапі завод – поле, є досить суттєвими. За деякими даними вони сягають 10-15 % і більше. Це пояснюеться не лише невисокою якістю деяких добрив, а й поганою організацією транспортування, нестачею машин, складів тощо.

Охарактеризуємо основні фактори екологічної оцінки мінеральних добрив.