Норми насичення ріллі органічними добривами у системах землеробства різного рівня екологізації

(М.К. Шикула та ін. ,2000 )

Рівень екологізації землеробства	Індекс екологізації, Іе	Зональні норми насичення ріллі органічними добривами, т/(га рік)
		Сухий Степ	Посуш. Степ	Степ	Лів.бер. Степ	Прав.бер. Степ	Зх. Полісся
Органічне (біологічне) землеробство
Найвищий	0	14	18	22	26	30	34
Екологічне землеробство
Інтенсивний	4-1	14	18	22	26	30	34
Наростаючий	15-5	8-13	10-27	11-21	13-25	16-29	18-33
Промислове (техногенно-хімічне) землеробство
Спадаючий	16-25	5-7	6-9	7-10	8-12	9-15	10-17
Низький	>25	4	5	6	7	8	9

Згідно із даними Інституту землеробства УААН, вміст гумусу в дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся України можна довести до 2,5%, а у глинисто-піщаних – до 1,9-2,0 %. Такий вміст гумусу досягнуто в ґрунтах індивідуальних присадибних ділянок, де протягом багатьох років вносять високі норми гною та інших органічних добрив.

10.6. Оцінка основних видів органічних добрив як факторів стабілізації балансу гумусу

Органічна система удобрення є найбільш екологічною, але через обмеженість видів органічних добрив таку систему застосування добрив важко збалансувати. Недолік органічних добрив у тому, що кожен вид органічного добрива має відносно стабільний склад біогенів. Перевага – широкий спектр біогенів – від макро- до мікроелементів та наявність біологічно активних речовин і відповідної мікрофлори, що позитивно впливають на біологічну активність грунту, а відтак – оптимізують живлення рослин.

Органічні добрива є прямим постачальником грунту органічною речовиною, яка поступово трансформується: мінералізується та гуміфікується. Ці два процеси мало вивчені, але, за свідченнями вчених, є взаємозалежними та взаємопов’язаними. Мінералізація органіки ґрунтовою біотою вивільняє необхідні рослинам біогени у іонній формі. Гуміфікація – забезпечує поповнення запасів динамічного комплексу гумусових сполук. Відомо, що найбільш динамічна енергія АЕС зосереджена саме у органічній речовині грунту та рослин. Енергія є формою руху матерії, тому оптимізація речовинних потоків у агроекосистемі без оптимізації енергетичних – досить сумнівний захід її стабілізації.

До органічних добрив належать: підстилковий і безпідстилковий гній, гноївка, сеча, фекалії; торф; різні компости (торфо-гноєві, торфо-земляні, гноє-земляні, торфо-гноє-земляні, компости на основі органічних відходів та різних видів органічних добрив); пташиний послід; зелене добриво (сидерати); мул; сапропелі; сажа та органічні відходи сільськогосподарського виробництва, промисловості, міські відходи; осади стічних вод.

Особливістю позитивного впливу органічних добрив на процеси гумусоутворення та підвищення врожайності сільськогосподарських культур є наступні їхні характеристики:

1) органічні добрива є безпосереднім джерелом органічної речовини, при гуміфікації якої утворюється гумус, що характеризується коефіцієнтами гуміфікації добрив (див. табл.10.6.);

Таблиця 10.6.