- •Змістовий модуль 3. Наукові основи збалансованого розвитку агроекосистеми
- •Тема 8. Керування стабільністю агроекосистеми: структурно-енергетичний рівень
- •8.1. Загальні принципи організації збалансованої структури земельних угідь
- •Оптимально-нормативна структура посівних площ на основі ґрунтово-екологічних принципів ведення землеробства
- •8.2. Землеустрій як чинник стабільності агроекосистеми
- •8.3. Контурно-меліоративна організація території землекористувань
- •8.4.Збалансована сівозміна - структурна основа польової агроекосистеми
- •Схеми травосумішей та норми висіву трав для різних зон України, кг/га
- •8.5. Агроекологічне значення проміжних посівів
- •Питання самоконтролю:
- •Тема 9.Адаптивна стратегія систем землеробства
- •9.1. Адаптивна стратегія функціонування стабільних агроекосистем
- •9.2. Сучасні відновлювальні системи землеробства
- •Питання самоконтролю:
- •Тема 10. Збалансована система управління поживним режимом ґрунту та екологічні принципи її проектування
- •10.1. Живлення рослин та система застосування добрив
- •Взаємодія між макро-, мезо- та мікроелементами при споживанні їх рослинами
- •10.2. Прийоми та способи застосування добрив
- •10.3. Фактори проектування системи застосування добрив
- •Біологічні особливості сільськогосподарських культур.
- •Відношення різних рослин до реакції грунту
- •Відношення культур до підвищеного вмісту в грунті Al та Mn
- •2. Грунтово-кліматичні умови.
- •3. Агротехнічні умови.
- •1. Взаємодія добрив із грунтом.
- •10.4. Роль гумусу в регулюванні родючості грунту та стабілізації агроекосистеми
- •10.5. Методи регулювання балансу гумусу
- •Норми насичення ріллі органічними добривами у системах землеробства різного рівня екологізації
- •10.6. Оцінка основних видів органічних добрив як факторів стабілізації балансу гумусу
- •Коефіцієнти гуміфікації деяких органічних матеріалів
- •Величина ефективної органічної речовини, кг/га
- •10.7. Наукові принципи збалансованого застосування мінеральних добрив
- •Оптимальне співвідношення угідь в основних ґрунтово-кліматичних зонах України
- •Надходження в грунт загального та симбіотичного азоту
- •Методи визначення норм мінеральних добрив для одержання 50 ц/га зерна озимої пшениці на Поліссі
- •10.8. Хімічні меліорації грунту: види та значення
- •Вапнування ґрунтів
- •Гіпсування ґрунтів
- •10.9. Екологічна конверсія у сільському господарстві
- •Основні напрямки екологічної конверсії сільськогосподарського виробництва (Писаренко в.Н., Писаренко п.В., Писаренко в.В., 2008 )
- •Питання самоконтролю:
Методи визначення норм мінеральних добрив для одержання 50 ц/га зерна озимої пшениці на Поліссі
(О.О. Созінов та ін., 1996)
Метод розрахунку норм добрив |
Формула розрахунку |
Коефіцієнт заміщення виносу ЕЖ |
Нормативи витрат добрив на 1 ц зерна, кг |
Розрахункові норми добрив, кг/га д.р. |
||||||
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
N |
P2O5 |
K2O |
||
Прямі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- за нормативними витрат на врожай |
Н=УНК |
- |
- |
- |
3,2 |
2,8 |
2,3 |
160 |
140 |
115 |
- за нормативними витрат на приріст врожаю |
Н= |
- |
- |
- |
10,5 |
9,1 |
7,6 |
158 |
137 |
114 |
Непрямі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- за коефіцієнтами використання ЕЖ з грунту та добрив |
Н= |
- |
10 14 |
16* 33 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- за коефіцієнтом заміщення виносу |
Н=УВКв |
1,1 |
2,1 |
0,9 |
- |
- |
- |
165 |
137 |
113 |
- за приростами врожаю і коефіцієнтами використання ЕЖ з добрив |
Н= |
29,0 |
14,0 |
33,0 |
- |
- |
- |
155 |
139 |
114 |
Примітка: * - у чисельнику – коефіцієнт використання ЕЖ з грунту, у знаменнику – з добрив.
Умовні позначення у формулах:
Н – норма мінеральних добрив, кг/а; Уп – запланований врожай, ц/га; У – приріст урожаю, ц/га; Н1 і Н2 – норматив витрат мінеральних добрив на одержання одиниці врожаю і його приросту, кг/ц; К – поправочний коефіцієнт на агрохімічні властивості грунту; П – вміст рухомих форм поживних речовин у грунті, кг/га; В – винос ЕЖ урожаєм, кг/ц; Кг – коефіцієнт використання ЕЖ з грунту, %; Кд – коефіцієнт використання ЕЖ з добрив, %; Кв – коефіцієнт заміщення виносу, %.
Експериментальні методи є більш точними, але трудомісткі і затратні. Тому ця проблема вирішується введенням поправкових коефіцієнтів на рівень забезпеченості грунтів доступними формами елементів живлення до рекомендованих науково-дослідними установами експериментально встановлених зональних норм добрив.
