8.5. Агроекологічне значення проміжних посівів

У сучасному землеробстві ефективним і раціональним способом використання землі, агрокліматичних ресурсів, добрив, машин, зрошувальних і осушувальних систем, інших засобів виробництва у системі сівозмін є вирощування проміжних культур.

Проміжними називають сільськогосподарські культури, які вирощуються на полі у вільний від головної культури проміжок часу та служать важливим джерелом кормів.

Охарактеризуємо основні позитивні ефекти запровадження проміжних посівів.

1. За рахунок проміжних культур, зокрема в районах достатнього зволоження і зрошуваного землеробства, продуктивність 1 га ріллі зростає на 30-50 ц к. о.

2. Літні посіви проміжних культур сприяють отриманню високоякісних кормів із підвищеним вмістом протеїну та вітамінів і є важливим резервом розв'язання білкової проблеми в рослинництві.

3. Проміжні культури у сівозмінах – надійний захід боротьби із бур'янами, шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур та ерозією ґрунтів.

4.Вирощування двох урожаїв за рік забезпечує покращення структурного стану орного шару ґрунту.

5. На зрошуваних землях проміжні посіви є не тільки джерелом додаткової продукції і обов'язковим елементом сівозміни, а й ефективним заходом боротьби із вторинним засоленням ґрунтів.

Залежно від біологічних особливостей та технології вирощування проміжні культури поділяють на післяукісні, післяжнивні, озимі та підсівні.

Післяукісні проміжні культури – це культури, які вирощують після зібраних на зелений корм, силос або сіно культур у поточному році і використовують меншу частину періоду можливої вегетації.

Післяжнивні культури вирощують після збирання основних культур (здебільшого на зерно) у поточному році. Якщо вегетаційний період післяукісних культур становить до 140-150 днів, то в післяжнивних посівах він набагато коротший (70-100 днів), а умови забезпечення вологою і теплом дещо гірші.

Озимі проміжні культури висівають у рік збирання основної культури, а урожай на корм збирають навесні наступного року. Озимі є проміжними тому, що ростуть і розвиваються у проміжні осінній і ранньовесняний періоди та займають проміжне місце між двома основними культурами сівозміни. Найбільш сприятливою для вирощування проміжних посівів є зона Лісостепу України.

Теплові умови для післяукісних посівів сприятливі в усіх ппровінціях Лісостепу і сума активних температур дозволяє вирощувати більший набір кормових культур, ніж у післяжнивний період.

Осінні приморозки менше пошкоджують рослини, ніж весняні. При визначенні можливості вирощування проміжних посівів важливим показником є запас доступної вологи у ґрунті. Доведено, що мінімальний її запас, який гарантує появу сходів і нормальний ріст рослин у післяукісних і післяжнивних посівах у початковий період, повинен становити: в орному шарі не менше 20 мм, у метровому – 80 мм. Тому у східному Лісостепу сівбу післяжнивних культур проводять тільки після випадання дощів. Післяукісні культури після озимих вегетують 105-130 діб (морозостійкі – до 160 діб), після ранніх ярих – 80-130 діб, післяжнивні – 60-100 діб, підсівні – 65-140 діб.