- •Історія нейронних мереж.
- •Аналогія штучних нейронних мереж з мозком людини.
- •Біологічний нейрон.
- •Базовий штучний нейрон.
- •Модель штучного нейрона як «елемента обробки».
- •Штучні нейронні мережі та задачі, які вони виконують.
- •Навчання штучної нейронної мережі. Контрольоване навчання.
- •Контрольоване навчання
- •Неконтрольоване навчання
- •Оцінка ефективності та правила навчання нейромережі. Правила Хеба та Хопфілда Оцінки навчання
- •Навчання штучної нейронної мережі. Неконтрольоване навчання.
- •Правила навчання
- •Правила навчання нейромережі. Правило «дельта», градієнтного спуску та навчання методом змагання.
- •Обґрунтованість застосування нейронних мереж. Проблеми розв’язуванні в контексті нейромоделювання.
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою.
- •Розширена модель штучного нейрону.
- •Компоненти штучного нейрону. Вагові коефіцієнти та функція суматора. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Передатна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Масштабування та вихідна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Функція похибки та поширюваного назад значення, функція навчання. Компоненти штучного нейрона
- •Перцептрон Розенбалата. Перцептрон Розенбалата
- •Алгоритм навчання одношарового перцептрону. Алгоритм навчання одношарового перцептрона
- •Особливості перцептрону, недоліка та переваги. Модифікації перцептрону.
- •Нейромережа зворотного поширення похибки(Back Propagation)
- •Правила до вибору архітектури мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation).
- •Алгоритм навчання мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation). Алгоритм навчання мережі
- •Нейромережа Delta bar Delta. Недоліки та переваги
- •Нейромережа Extended Delta bar Delta.
- •Мережа скерованого випадкового пошуку (Directed Random Search).Основні компоненти, переваги та недоліки.
- •Нейромережа вищого порядку або функціонально - пов’язана нейронна мережа. Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов'язана нейронна мережа
- •Мережа Кохонена. Недоліки, переваги та модифікації мережі. Мережа Кохонена
- •Алгоритм функціонування мережі Кохонена. Алгоритм функціонування мережі Кохонена:
- •Мережа квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization).Недоліки та переваги. Квантування навчального вектора (Learning vectorquantization)
- •Мережа зустрічного поширення (сounterрropagation). Мережа зустрічного поширення (counterрropagation)
- •Навчання та функціонування мережі зустрічного поширення (сounterрropagation). Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •Імовірнісна нейронна мережа. Імовірнісна нейронна мережа
- •Мережа Хопфілда. Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі Хопфілда. Алгоритм функціонування мережі
- •Машина Больцмана (Boltzmann mashine). Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі Больцмана. Алгоритм функціонування мережі
- •Мережа Хемінга. Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга. Алгоритм функціонування мережі Хемінга
- •Мережа двоскерованої асоціативної пам’яті. Недоліки, переваги та модифікації Двоскерована асоціативна пам'ять
- •Мережа адаптивної резонансної теорії. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі адаптивної резонансної теорії. Алгоритм функціонування мережі
- •Базові концепції моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Навчання та функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Алгоритм для режиму навчання моделі "Функціонал на множині табличних функцій"(фтф).
- •Алгоритм для режиму функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Особливості формування передатних функцій в моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Представлення задач. Логічні моделі
- •Представлення задач. Мережеві моделі
- •Представлення задач. Продукційні моделі
- •Представлення задач. Сценарії
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом пошуку в просторі станів.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом редукції.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач дедуктивного вибору.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач, що використовують немонотонні логіки, імовірнісні логіки.
- •Класифікація рівнів розуміння виконавчих систем.
- •Данные и знания. Основные определения.
- •Особливості знань. Перехід від бази даних до бази знань. Особенности знаний. Переход от Базы Данных к Базе Знаний.
- •Неформальні (семантичні) моделі представлення знань. Модели представления знаний. Неформальные (семантические) модели.
- •Формальні моделі представлення знань. Формальные модели представления знаний.
- •Комплексна схема нечіткого планування задач.
- •Особливості планування цілеспрямованих дій.
- •Оцінки складності завдання планування.
- •Призначення експертних систем.
- •Структура експертних систем.
- •Етапи розробки експертних систем.
- •Представлення знань в експертних системах.
- •Методи пошуку рішень в експертних системах.
- •Підготовчий етап роботи зі знанням.
- •Основний етап роботи зі знанням.
- •Системи придбання знань від експертів.
- •Передумови виникнення систем розуміння природної мови. Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка
- •Понимание в диалоге
- •Приклади системи обробки природної мови. Примеры системы обработки естественного языка
- •Методи озвучування мови. Методы озвучивания речи
- •Система розпізнавання мовлення. Акустична модель
- •Система розпізнавання мовлення. Лінгвістична модель.
- •Класифікація систем розпізнавання мовлення. Классификация систем распознавания речи
- •Розпізнавання символів. Шаблонні системи. Распознавание символов
- •Розпізнавання символів. Структурні системи.
- •Розпізнавання символів. Ознакові системи.
- •Розпізнавання рукописних текстів. Распознавание рукописных текстов
- •Архітектура експертної системи реального часу. Архитектура экспертной системы реального времени
- •Системи управління з нечіткою логікою.
- •Лінгвістичні змінні та їх використання в системах з нечіткою логікою.
- •Операції над нечіткими множинами.
- •Основна структура і принцип роботи системи нечіткої логіки.
- •Блок фаззіфікації в системі з нечіткою логікою.
- •База правил нечіткої логіки.
- •Блок виводу в системи з нечіткою логікою.
- •Блок дефаззіфікації в системи з нечіткою логікою.
- •Нейрочіпи та їх класифікація.
Мережа квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization).Недоліки та переваги. Квантування навчального вектора (Learning vectorquantization)
Мережа запропонована Тойво Кохоненом у середині 80-х рр., набагато пізніше за його початкову роботу по самоорганізованим картам. Мережа базується на прошарку Кохонена, який здатний до сортування прикладів у відповідні кластери і використовується як для проблем класифікації, так і для кластеризації зображень.
Мережа містить вхідний прошарок, самоорганізовану карту Кохонена та вихідний прошарок. Приклад мережі зображений на рис. 6. Вихідний прошарок має стільки нейронів, скільки є відмінних категорій або класів. Карта Кохонена має ряд нейронів, згрупованих для кожного з цих класів. Кількість елементів обробки на один клас залежить від складності відношення "вхід-вихід". Звичайно, кожен клас буде мати однакову кількість елементів по всьому прошарку. Прошарок Кохонена навчається класифікації за допомогою навчальної множини. Мережа використовує правила контрольованого навчання. Вхідний прошарок повинен містити лише один нейрон для кожного окремого вхідного параметра.
Квантування навчального вектора класифікує вхідні дані у визначені групування, тобто відображає n-вимірний простір у m-вимірний простір (бере n входів і створює m виходів). Карти зберігають відношення між близькими сусідами у навчальній множині так, що вхідні образи, які не були попередньо вивчені, будуть розподілені за категоріями їх найближчих сусідів у навчальних даних.
Рис. 6. Приклад мережі з квантуванням навчального вектора.
У режимі навчання, контрольована мережа використовує прошарок Кохонена, де обчислюється відстань від навчального вектора до кожного нейрону і найближчий нейрон оголошується переможцем. Існує лише один переможець на весь прошарок. Переможцю дозволено збуджувати лише один вихідний нейрон, оголошуючи клас або кластер до якого належить вхідний вектор. Якщо нейрон-переможець знаходиться у очікуваному класі навчального вектора, його ваги підсилюються у напрямку навчального вектора. Якщо нейрон-переможець не є у класі навчального вектора, ваги з'єднань зменшуються. Ця остання операція згадується як відштовхування (repulsion). Під час навчання окремі нейрони, що приписані до часткового класу мігрують до області, пов'язаної з їх специфічним класом.
Під час режиму функціонування, обчислюється відстань від вхідного вектора до кожного нейрону і знову найближчий нейрон оголошується переможцем. Це в свою чергу генерує один вихід, визначаючи частковий клас, знайдений мережею.
Недоліки. Для складних проблем класифікації з подібними вхідними прикладами, мережа вимагає великої карти Кохонена з багатьма нейронами на клас. Це вибірково може бути подолано вибором доцільних навчальних прикладів або розширенням вхідного прошарку.
Мережа квантування навчального вектора страждає від дефекту, що деякі нейрони мають тенденцію до перемоги занадто часто, тобто налаштовують свої ваги дуже швидко, а інші постійно залишаються незадіяними. Це часто трапляється, коли їх ваги мають значення далекі від навчальних прикладів. Щоб пом'якшити цю проблему, нейрон, який перемагає занадто часто штрафується, тобто зменшуються ваги його зв'язків з кожним вхідним нейроном. Це зменшення ваг є пропорційним до різниці між частотою перемог нейрону та частотою перемог середнього нейрону.
Переваги. Алгоритм граничної корекції використовується для вдосконалення рішення навіть коли було знайдено відносно добре рішення. Алгоритм спроможний діяти, коли нейрон-переможець знаходиться у неправильному класі, а другий найкращий нейрон у правильному класі. Навчальний вектор повинен бути близько від середньої точки простору, що з'єднує ці два нейрони. Неправильний нейрон-переможець зміщується з навчального вектора, а нейрон з іншого місця посувається до навчального вектора. Ця процедура робить чіткішою межу між областями, де можлива невірна класифікація.
На початку навчання бажано відключити відштовхування. Нейрон-переможець пересувається до навчального вектора лише тоді, коли навчальний вектор та нейрон-переможець знаходяться в одному класі. Це право вибору доцільне, коли нейрон повинен оминати область, яка має відмінний клас для досягнення необхідної області.
