- •Історія нейронних мереж.
- •Аналогія штучних нейронних мереж з мозком людини.
- •Біологічний нейрон.
- •Базовий штучний нейрон.
- •Модель штучного нейрона як «елемента обробки».
- •Штучні нейронні мережі та задачі, які вони виконують.
- •Навчання штучної нейронної мережі. Контрольоване навчання.
- •Контрольоване навчання
- •Неконтрольоване навчання
- •Оцінка ефективності та правила навчання нейромережі. Правила Хеба та Хопфілда Оцінки навчання
- •Навчання штучної нейронної мережі. Неконтрольоване навчання.
- •Правила навчання
- •Правила навчання нейромережі. Правило «дельта», градієнтного спуску та навчання методом змагання.
- •Обґрунтованість застосування нейронних мереж. Проблеми розв’язуванні в контексті нейромоделювання.
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою.
- •Розширена модель штучного нейрону.
- •Компоненти штучного нейрону. Вагові коефіцієнти та функція суматора. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Передатна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Масштабування та вихідна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Функція похибки та поширюваного назад значення, функція навчання. Компоненти штучного нейрона
- •Перцептрон Розенбалата. Перцептрон Розенбалата
- •Алгоритм навчання одношарового перцептрону. Алгоритм навчання одношарового перцептрона
- •Особливості перцептрону, недоліка та переваги. Модифікації перцептрону.
- •Нейромережа зворотного поширення похибки(Back Propagation)
- •Правила до вибору архітектури мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation).
- •Алгоритм навчання мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation). Алгоритм навчання мережі
- •Нейромережа Delta bar Delta. Недоліки та переваги
- •Нейромережа Extended Delta bar Delta.
- •Мережа скерованого випадкового пошуку (Directed Random Search).Основні компоненти, переваги та недоліки.
- •Нейромережа вищого порядку або функціонально - пов’язана нейронна мережа. Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов'язана нейронна мережа
- •Мережа Кохонена. Недоліки, переваги та модифікації мережі. Мережа Кохонена
- •Алгоритм функціонування мережі Кохонена. Алгоритм функціонування мережі Кохонена:
- •Мережа квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization).Недоліки та переваги. Квантування навчального вектора (Learning vectorquantization)
- •Мережа зустрічного поширення (сounterрropagation). Мережа зустрічного поширення (counterрropagation)
- •Навчання та функціонування мережі зустрічного поширення (сounterрropagation). Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •Імовірнісна нейронна мережа. Імовірнісна нейронна мережа
- •Мережа Хопфілда. Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі Хопфілда. Алгоритм функціонування мережі
- •Машина Больцмана (Boltzmann mashine). Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі Больцмана. Алгоритм функціонування мережі
- •Мережа Хемінга. Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга. Алгоритм функціонування мережі Хемінга
- •Мережа двоскерованої асоціативної пам’яті. Недоліки, переваги та модифікації Двоскерована асоціативна пам'ять
- •Мережа адаптивної резонансної теорії. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі адаптивної резонансної теорії. Алгоритм функціонування мережі
- •Базові концепції моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Навчання та функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Алгоритм для режиму навчання моделі "Функціонал на множині табличних функцій"(фтф).
- •Алгоритм для режиму функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Особливості формування передатних функцій в моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Представлення задач. Логічні моделі
- •Представлення задач. Мережеві моделі
- •Представлення задач. Продукційні моделі
- •Представлення задач. Сценарії
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом пошуку в просторі станів.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом редукції.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач дедуктивного вибору.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач, що використовують немонотонні логіки, імовірнісні логіки.
- •Класифікація рівнів розуміння виконавчих систем.
- •Данные и знания. Основные определения.
- •Особливості знань. Перехід від бази даних до бази знань. Особенности знаний. Переход от Базы Данных к Базе Знаний.
- •Неформальні (семантичні) моделі представлення знань. Модели представления знаний. Неформальные (семантические) модели.
- •Формальні моделі представлення знань. Формальные модели представления знаний.
- •Комплексна схема нечіткого планування задач.
- •Особливості планування цілеспрямованих дій.
- •Оцінки складності завдання планування.
- •Призначення експертних систем.
- •Структура експертних систем.
- •Етапи розробки експертних систем.
- •Представлення знань в експертних системах.
- •Методи пошуку рішень в експертних системах.
- •Підготовчий етап роботи зі знанням.
- •Основний етап роботи зі знанням.
- •Системи придбання знань від експертів.
- •Передумови виникнення систем розуміння природної мови. Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка
- •Понимание в диалоге
- •Приклади системи обробки природної мови. Примеры системы обработки естественного языка
- •Методи озвучування мови. Методы озвучивания речи
- •Система розпізнавання мовлення. Акустична модель
- •Система розпізнавання мовлення. Лінгвістична модель.
- •Класифікація систем розпізнавання мовлення. Классификация систем распознавания речи
- •Розпізнавання символів. Шаблонні системи. Распознавание символов
- •Розпізнавання символів. Структурні системи.
- •Розпізнавання символів. Ознакові системи.
- •Розпізнавання рукописних текстів. Распознавание рукописных текстов
- •Архітектура експертної системи реального часу. Архитектура экспертной системы реального времени
- •Системи управління з нечіткою логікою.
- •Лінгвістичні змінні та їх використання в системах з нечіткою логікою.
- •Операції над нечіткими множинами.
- •Основна структура і принцип роботи системи нечіткої логіки.
- •Блок фаззіфікації в системі з нечіткою логікою.
- •База правил нечіткої логіки.
- •Блок виводу в системи з нечіткою логікою.
- •Блок дефаззіфікації в системи з нечіткою логікою.
- •Нейрочіпи та їх класифікація.
Алгоритм функціонування мережі Хемінга. Алгоритм функціонування мережі Хемінга
На стадії ініціалізації ваговим коефіцієнтам першого прошарку і порогу передатної функції присвоюються такі значення:
Wik=xik/2, i=0...n-1, k=0...m-1
Bk = n / 2, k = 0...m-1
Тут xik - i-ий елемент k-ого зразка.
Вагові коефіцієнти гальмуючих синапсів у другому прошарку беруть рівними деякій величині 0 < v < 1/m. Синапс нейрона, пов'язаний із його ж виходом має вагу +1.
На входи мережі подається невідомий вектор x1, xi, xn ...Розраховуються стани нейронів першого прошарку (верхній індекс у скобках указує номер прошарку):
,
j=0...m-1
Після цього отримання значення ініціалізують значення виходів другого прошарку:
Yj(2) = yj(1), j = 0...m-1
Обчислюються нові стани нейронів другого прошарку:
І значення їх виходів:
Передатна функція f має вид порога, причому величина b повинна бути достатньо великою, щоб будь-які можливі значення аргументу не призводили до насичення.
Перевіряється, чи змінилися виходи нейронів другого прошарку за останню ітерацію. Якщо так - перейти до кроку 3. Інакше - кінець.
Роль першого прошарку є умовною: скориставшись один раз на першому кроці 1 значеннями його вагових коефіцієнтів, мережа більше не вертається до нього, тому перший прошарок може бути взагалі виключений із мережі.
Мережа Хемінга має ряд переваг над мережею Хопфілда. Вона реалізує оптимальний класифікатор мінімуму похибки, якщо похибки вхідних бітів є випадковими та незалежними. Для функціонування мережі Хемінга потрібна менша кількість нейронів, оскільки середній прошарок вимагає лише один нейрон на клас, замість нейрону на кожен вхідний вузол. І, нарешті, мережа Хемінга не страждає від неправильних класифікацій, які можуть трапитись у мережі Хопфілда. В цілому, мережа Хемінга є як швидшою, так і точнішою за мережу Хопфілда.
Мережа двоскерованої асоціативної пам’яті. Недоліки, переваги та модифікації Двоскерована асоціативна пам'ять
Ця мережна модель була розроблена Бартом Козко (Bart Kosko) і розширює модель Хопфілда. Множина парних образів навчається за образами, що представлені як біполярні вектори. Подібно до мережі Хопфілда, коли представляється зашумлена версія одного образу, визначається найближчий образ, асоційований з ним.
На рис. 12 показаний приклад двоскерованої асоціативної пам'яті. Вона має стільки входів, скільки є вихідних нейронів. Два приховані прошарки містяться на двох окремих асоціативних елементах пам'яті і представляють подвоєний розмір вхідних векторів. Середні прошарки повністю з'єднуються один з одним. Вхідний та вихідний прошарки потрібні для реалізації засобів введення та відновлення інформації з мережі.
Середні прошарки розроблені для збереження асоційованих пар векторів. Коли зашумлений вектор образу вважається вхідним, середні прошарки коливаються до досягнення стабільного стану рівноваги, який відповідає найближчій навченій асоціації і буде генерувати початковий навчальний образ на виході. Подібно до мережі Хопфілда, двоскерована асоціативна пам'ять є схильною до неправильного відшукування навченого образу, якщо надходить невідомий вхідний вектор, який не був у складі навчальної множини.
Двоскерована асоціативна пам'ять відноситься до гетероасоціативної пам'яті. Вхідний вектор надходить на один набір нейронів, а відповідний вихідний вектор продукується на іншому наборі нейронів. Вхідні образи асоціюються з вихідними.
Для порівняння: мережа Хопфилда є автоасоціативною. Вхідний образ може бути відновлений чи виправлений мережею, але не може бути асоційований з іншим образом. У мережі Хопфілда використовується одношарова структура асоціативної пам'яті, у якій вихідний вектор з'являється на виході тих же нейронів, на які надходить вхідний вектор.
Двоскерована асоціативна пам'ять, як і мережа Хопфілда, здатна до узагальнення, виробляючи правильні вихідні сигнали, незважаючи на спотворені входи.
Р
озглянемо
схему двоскерованої асоціативної
пам'яті. Вхідний вектор A
обробляється матрицею ваг W
мережі, у результаті чого продукується
вектор вихідних сигналів мережі B.
Вектор B
обробляється транспонованою матрицею
WT
ваг мережі, яка продукує сигнали, що
представляють новий вхідний вектор A.
Цей процес повторюється доти, поки
мережа не досягне стабільного стану, у
якому ні вектор A,
ні вектор B
не змінюються.
Рис. 12. Двоскерована асоціативна пам'ять
Нейрони в прошарках 1 і 2 функціонують, як і в інших парадигмах, обчислюючи суму зважених входів і значення передатної функції F:
Або у векторній формі:
B=F(AW)
Де B - вектор вихідних сигналів нейронів прошарку 2, A - вектор вихідних сигналів нейронів прошарку 1, W - матриця ваг зв'язків між прошарками 1 і 2, F - передатна функція.
Аналогічно A=F(BWT), де WT є транспозицією матриці W.
В якості передатної функції використовується експонентна сигмоїда.
Прошарок 0 не робить обчислень і не має пам'яті. Він є лише засобом розподілу вихідних сигналів прошарку 2 до елементів матриці WT.
Формула для обчислення значень синаптичних ваг:
Де Aj і Bj - вхідні і вихідні сигнали навчальної вибірки.
Вагова матриця обчислюється як сума добутків всіх векторних пар навчальної вибірки.
Системи зі зворотним зв'язком мають тенденцію до коливань. Вони можуть переходити від стану до стану, ніколи не досягаючи стабільності. Доведено, що двоскерована асоціативна пам'ять безумовно стабільна при будь-яких значеннях ваг мережі.
Області застосування. Асоціативна пам'ять, розпізнавання образів.
Недоліки. Ємність двоскерованої асоціативної пам'яті жорстко обмежена. Якщо n - кількість нейронів у вхідному прошарку, то число векторів, що можуть бути запам'ятовані в мережі не перевищує L=n/2log2n. Так, якщо n=1024, то мережа здатна запам'ятати не більш 25 образів.
Двоскерована асоціативна пам'ять має деяку непередбачуваність у процесі функціонування, можливі помилкові відповіді.
Переваги:
У порівнянні з автоасоціативною пам'яттю (наприклад, мережею Хопфилда), двоскерована асоціативна пам'ять дає можливість будувати асоціації між векторами A і B, що у загальному випадку мають різні розмірності. За рахунок таких можливостей гетероасоціативна пам'ять має більш широкий клас застосувань, ніж автоасоціативна пам'ять.
Двоскерована асоціативна пам'ять - проста мережа, що може бути реалізована у виді окремої СБИС чи оптоелектронним способом.
Процес формування синаптичних ваг простий і швидкий. Мережа швидко збігається в процесі функціонування.
Модифікації:
Сигнали в мережі можуть бути як дискретними, так і аналоговими. Для обох випадків доведена стабільність мережі.
Були запропоновані моделі двоскерованої асоціативної пам'яті з навчанням без вчителя (адаптивна двоскерована асоціативна пам'ять).
Введення латеральних зв'язків всередині прошарку дає можливість реалізувати конкуруючу двоскеровану асоціативну пам'ять.
