- •Історія нейронних мереж.
- •Аналогія штучних нейронних мереж з мозком людини.
- •Біологічний нейрон.
- •Базовий штучний нейрон.
- •Модель штучного нейрона як «елемента обробки».
- •Штучні нейронні мережі та задачі, які вони виконують.
- •Навчання штучної нейронної мережі. Контрольоване навчання.
- •Контрольоване навчання
- •Неконтрольоване навчання
- •Оцінка ефективності та правила навчання нейромережі. Правила Хеба та Хопфілда Оцінки навчання
- •Навчання штучної нейронної мережі. Неконтрольоване навчання.
- •Правила навчання
- •Правила навчання нейромережі. Правило «дельта», градієнтного спуску та навчання методом змагання.
- •Обґрунтованість застосування нейронних мереж. Проблеми розв’язуванні в контексті нейромоделювання.
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою.
- •Розширена модель штучного нейрону.
- •Компоненти штучного нейрону. Вагові коефіцієнти та функція суматора. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Передатна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Масштабування та вихідна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Функція похибки та поширюваного назад значення, функція навчання. Компоненти штучного нейрона
- •Перцептрон Розенбалата. Перцептрон Розенбалата
- •Алгоритм навчання одношарового перцептрону. Алгоритм навчання одношарового перцептрона
- •Особливості перцептрону, недоліка та переваги. Модифікації перцептрону.
- •Нейромережа зворотного поширення похибки(Back Propagation)
- •Правила до вибору архітектури мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation).
- •Алгоритм навчання мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation). Алгоритм навчання мережі
- •Нейромережа Delta bar Delta. Недоліки та переваги
- •Нейромережа Extended Delta bar Delta.
- •Мережа скерованого випадкового пошуку (Directed Random Search).Основні компоненти, переваги та недоліки.
- •Нейромережа вищого порядку або функціонально - пов’язана нейронна мережа. Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов'язана нейронна мережа
- •Мережа Кохонена. Недоліки, переваги та модифікації мережі. Мережа Кохонена
- •Алгоритм функціонування мережі Кохонена. Алгоритм функціонування мережі Кохонена:
- •Мережа квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization).Недоліки та переваги. Квантування навчального вектора (Learning vectorquantization)
- •Мережа зустрічного поширення (сounterрropagation). Мережа зустрічного поширення (counterрropagation)
- •Навчання та функціонування мережі зустрічного поширення (сounterрropagation). Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •Імовірнісна нейронна мережа. Імовірнісна нейронна мережа
- •Мережа Хопфілда. Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі Хопфілда. Алгоритм функціонування мережі
- •Машина Больцмана (Boltzmann mashine). Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі Больцмана. Алгоритм функціонування мережі
- •Мережа Хемінга. Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга. Алгоритм функціонування мережі Хемінга
- •Мережа двоскерованої асоціативної пам’яті. Недоліки, переваги та модифікації Двоскерована асоціативна пам'ять
- •Мережа адаптивної резонансної теорії. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі адаптивної резонансної теорії. Алгоритм функціонування мережі
- •Базові концепції моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Навчання та функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Алгоритм для режиму навчання моделі "Функціонал на множині табличних функцій"(фтф).
- •Алгоритм для режиму функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Особливості формування передатних функцій в моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Представлення задач. Логічні моделі
- •Представлення задач. Мережеві моделі
- •Представлення задач. Продукційні моделі
- •Представлення задач. Сценарії
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом пошуку в просторі станів.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом редукції.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач дедуктивного вибору.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач, що використовують немонотонні логіки, імовірнісні логіки.
- •Класифікація рівнів розуміння виконавчих систем.
- •Данные и знания. Основные определения.
- •Особливості знань. Перехід від бази даних до бази знань. Особенности знаний. Переход от Базы Данных к Базе Знаний.
- •Неформальні (семантичні) моделі представлення знань. Модели представления знаний. Неформальные (семантические) модели.
- •Формальні моделі представлення знань. Формальные модели представления знаний.
- •Комплексна схема нечіткого планування задач.
- •Особливості планування цілеспрямованих дій.
- •Оцінки складності завдання планування.
- •Призначення експертних систем.
- •Структура експертних систем.
- •Етапи розробки експертних систем.
- •Представлення знань в експертних системах.
- •Методи пошуку рішень в експертних системах.
- •Підготовчий етап роботи зі знанням.
- •Основний етап роботи зі знанням.
- •Системи придбання знань від експертів.
- •Передумови виникнення систем розуміння природної мови. Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка
- •Понимание в диалоге
- •Приклади системи обробки природної мови. Примеры системы обработки естественного языка
- •Методи озвучування мови. Методы озвучивания речи
- •Система розпізнавання мовлення. Акустична модель
- •Система розпізнавання мовлення. Лінгвістична модель.
- •Класифікація систем розпізнавання мовлення. Классификация систем распознавания речи
- •Розпізнавання символів. Шаблонні системи. Распознавание символов
- •Розпізнавання символів. Структурні системи.
- •Розпізнавання символів. Ознакові системи.
- •Розпізнавання рукописних текстів. Распознавание рукописных текстов
- •Архітектура експертної системи реального часу. Архитектура экспертной системы реального времени
- •Системи управління з нечіткою логікою.
- •Лінгвістичні змінні та їх використання в системах з нечіткою логікою.
- •Операції над нечіткими множинами.
- •Основна структура і принцип роботи системи нечіткої логіки.
- •Блок фаззіфікації в системі з нечіткою логікою.
- •База правил нечіткої логіки.
- •Блок виводу в системи з нечіткою логікою.
- •Блок дефаззіфікації в системи з нечіткою логікою.
- •Нейрочіпи та їх класифікація.
Мережа адаптивної резонансної теорії. Мережа адаптивної резонансної теорії
Розроблена Стівеном Гросбергом та Карпентером у середині 80-х рр. Парадигма використовує функцію неконтрольованого навчання і аналізує значні вхідні дані, виявляє можливі ознаки та класифікує образи у вхідному векторі.
Мережа адаптивної резонансної теорії складається з двох взаємопов'язаних прошарків нейронів, розташованих між вхідним та вихідним прошарками. Кожен вхідний образ нижчого прошарку резонансу стимулювати очікуваний образ на вищому прошарку, який пересилається знов до нижчого прошарку, щоб впливати на наступний вхід. Це створює "резонанс" між нижчим та вищим прошарками для полегшення мережної адаптації образів.
Мережа переважно використовується у біологічному моделюванні, проте існують деякі технічні застосування. Головним обмеженням мережної архітектури є її шумова чутливість. Навіть мала кількість шуму на вхідному векторі плутає узагальнюючі можливості навченої мережі.
Мережа ART-1 навчається без учителя і реалізує алгоритм кластеризації, дуже схожий на алгоритм "послідовного лідера". Відповідно до цього алгоритму перший вхідний сигнал вважається зразком першого кластера. Наступний вхідний сигнал порівнюється зі зразком першого кластера. Говорять, що вхідний сигнал "прямує за лідером" і належить першому кластеру, якщо відстань до зразка першого кластера менше порога. У противному випадку другий вхідний сигнал - зразок другого кластера. Цей процес повторюється для всіх наступних вхідних сигналів. Таким чином, число кластерів росте з часом і залежить як від значення порога, так і від метрики відстані, що використовується для порівняння вхідних сигналів і зразків класів.
Основна частина мережі ART-1 схожа з мережею Хемінга. За допомогою послідовних зв'язків обчислюється відповідність вхідних сигналів і зразків кластерів. Максимальне значення відповідності підсилюється за допомогою латеральних зв'язків вихідних нейронів.
Мережа ART-1 відрізняється від мережі Хемінга зворотними зв'язками від вихідних нейронів до вхідних, крім того є можливість виключати вихідний нейрон з максимальним значенням відповідності і проводити тестування відповідності вхідного сигналу і зразків кластерів, як того вимагає алгоритм "послідовного лідера".
Рис. 13. Основні компоненти класифікатора Карпентер/Гросберга
Алгоритм функціонування мережі адаптивної резонансної теорії. Алгоритм функціонування мережі
Ініціалізація мережі:
Vij(0)=1;Wij(0)=1/(1+N)
0 i N-1; 0 j M-1; 0 b 1;
Де wij(t) - синаптична вага зв'язку від i-го нейрона першого прошарку до j-го нейрона другого прошарку в момент часу t, vij(t) - синаптична вага зв'язку від i-го нейрона другого прошарку до j-го нейрона першого прошарку в момент часу t, b - значення порога.
Ваги vij(t) і wij(t) визначають зразок, що відповідає нейрону j.
Поріг b показує, наскільки повинен вхідний сигнал збігатися з одним із запам'ятованих зразків, щоб вони вважалися схожими. Близьке до одиниці значення порога вимагає майже повного збігу.
При малих значеннях порога вхідний сигнал і зразок, навіть якщо вони сильно розрізняються вважаються приналежними одному кластеру.
Пред'явлення мережі нового бінарного вхідного сигналу:
Вхідні сигнали пред'являються вихідному прошарку нейронів аналогічно тому, як це робиться в мережі Хемінга.
Обчислення значень відповідності:
Значення відповідності обчислюються паралельно для всіх зразків, запам'ятованих у мережі, аналогічно мережі Хемінга.
Вибір зразка з найбільшою відповідністю:
Yj=max(yj)
Ця операція виконується за допомогою латерального гальмування.
Порівняння з порогом:
;
Якщо
перехід
до кроку 7, інакше до кроку 6.
На цьому кроці обчислюється відношення скалярного добутку вхідного сигналу і зразка з найбільшим значенням відповідності до числа одиничних біт вхідного сигналу. Значення відношення порівнюється з порогом, введеному на першому кроці.
Якщо значення відношення більше порога, то вхідний сигнал вважається схожим на зразок з найбільшим значенням відповідності. У цьому випадку зразок модифікується шляхом виконання операції AND (логічне "I"). Новий зразок є зразок на попередньому кроці + вхідний сигнал.
Якщо значення відношення менше порога, то вважається, що вхідний сигнал відрізняється від всіх зразків і він розглядається як новий зразок. У мережу вводиться нейрон, що відповідає новому зразку, і обчислюються значення синаптичних ваг.
Виключення приклада з найбільшим значенням відповідності:
Вихід нейрона з найбільшим значенням відповідності тимчасово встановлюється рівним нулю і більш не приймає участь у кроці 4.
Адаптація приклада з найбільшим значенням відповідності:
Vij(t+1)=vij(t)xj
Включення всіх виключених на кроці 6 зразків. Повернення до кроку 2.
Вхідні сигнали в цій моделі бінарні.
Розмірності входу і виходу обмежені при програмній реалізації тільки можливостями обчислювальної системи, на якій моделюється нейронна мережа, при апаратній реалізації - технологічними можливостями.
Ємність мережі збігається з числом нейронів другого прошарку і може збільшуватися в процесі функціонування мережі.
Області застосування. Розпізнавання образів, кластерний аналіз.
Недоліки. Необмежене збільшення числа нейронів у процесі функціонування мережі. У присутності шуму виникають значні проблеми, зв'язані з неконтрольованим ростом числа зразків.
Переваги. Навчання без учителя.
Модифікації. Існує модель ART-2 з аналоговими значеннями вхідними сигналами.
