- •Історія нейронних мереж.
- •Аналогія штучних нейронних мереж з мозком людини.
- •Біологічний нейрон.
- •Базовий штучний нейрон.
- •Модель штучного нейрона як «елемента обробки».
- •Штучні нейронні мережі та задачі, які вони виконують.
- •Навчання штучної нейронної мережі. Контрольоване навчання.
- •Контрольоване навчання
- •Неконтрольоване навчання
- •Оцінка ефективності та правила навчання нейромережі. Правила Хеба та Хопфілда Оцінки навчання
- •Навчання штучної нейронної мережі. Неконтрольоване навчання.
- •Правила навчання
- •Правила навчання нейромережі. Правило «дельта», градієнтного спуску та навчання методом змагання.
- •Обґрунтованість застосування нейронних мереж. Проблеми розв’язуванні в контексті нейромоделювання.
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою.
- •Розширена модель штучного нейрону.
- •Компоненти штучного нейрону. Вагові коефіцієнти та функція суматора. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Передатна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Масштабування та вихідна функція. Компоненти штучного нейрона
- •Компоненти штучного нейрону. Функція похибки та поширюваного назад значення, функція навчання. Компоненти штучного нейрона
- •Перцептрон Розенбалата. Перцептрон Розенбалата
- •Алгоритм навчання одношарового перцептрону. Алгоритм навчання одношарового перцептрона
- •Особливості перцептрону, недоліка та переваги. Модифікації перцептрону.
- •Нейромережа зворотного поширення похибки(Back Propagation)
- •Правила до вибору архітектури мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation).
- •Алгоритм навчання мережі зворотного поширення похибки (Back Propagation). Алгоритм навчання мережі
- •Нейромережа Delta bar Delta. Недоліки та переваги
- •Нейромережа Extended Delta bar Delta.
- •Мережа скерованого випадкового пошуку (Directed Random Search).Основні компоненти, переваги та недоліки.
- •Нейромережа вищого порядку або функціонально - пов’язана нейронна мережа. Нейронна мережа вищого порядку або функціонально-пов'язана нейронна мережа
- •Мережа Кохонена. Недоліки, переваги та модифікації мережі. Мережа Кохонена
- •Алгоритм функціонування мережі Кохонена. Алгоритм функціонування мережі Кохонена:
- •Мережа квантування навчального вектора (Learning Vector Quantization).Недоліки та переваги. Квантування навчального вектора (Learning vectorquantization)
- •Мережа зустрічного поширення (сounterрropagation). Мережа зустрічного поширення (counterрropagation)
- •Навчання та функціонування мережі зустрічного поширення (сounterрropagation). Навчання мережі
- •Функціонування мережі
- •Імовірнісна нейронна мережа. Імовірнісна нейронна мережа
- •Мережа Хопфілда. Мережа Хопфілда
- •Алгоритм функціонування мережі Хопфілда. Алгоритм функціонування мережі
- •Машина Больцмана (Boltzmann mashine). Машина Больцмана
- •Алгоритм функціонування мережі Больцмана. Алгоритм функціонування мережі
- •Мережа Хемінга. Мережа Хемінга
- •Алгоритм функціонування мережі Хемінга. Алгоритм функціонування мережі Хемінга
- •Мережа двоскерованої асоціативної пам’яті. Недоліки, переваги та модифікації Двоскерована асоціативна пам'ять
- •Мережа адаптивної резонансної теорії. Мережа адаптивної резонансної теорії
- •Алгоритм функціонування мережі адаптивної резонансної теорії. Алгоритм функціонування мережі
- •Базові концепції моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Навчання та функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Алгоритм для режиму навчання моделі "Функціонал на множині табличних функцій"(фтф).
- •Алгоритм для режиму функціонування моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Особливості формування передатних функцій в моделі "Функціонал на множині табличних функцій" (фтф).
- •Представлення задач. Логічні моделі
- •Представлення задач. Мережеві моделі
- •Представлення задач. Продукційні моделі
- •Представлення задач. Сценарії
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом пошуку в просторі станів.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач методом редукції.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач дедуктивного вибору.
- •Методи вирішення задач. Рішення задач, що використовують немонотонні логіки, імовірнісні логіки.
- •Класифікація рівнів розуміння виконавчих систем.
- •Данные и знания. Основные определения.
- •Особливості знань. Перехід від бази даних до бази знань. Особенности знаний. Переход от Базы Данных к Базе Знаний.
- •Неформальні (семантичні) моделі представлення знань. Модели представления знаний. Неформальные (семантические) модели.
- •Формальні моделі представлення знань. Формальные модели представления знаний.
- •Комплексна схема нечіткого планування задач.
- •Особливості планування цілеспрямованих дій.
- •Оцінки складності завдання планування.
- •Призначення експертних систем.
- •Структура експертних систем.
- •Етапи розробки експертних систем.
- •Представлення знань в експертних системах.
- •Методи пошуку рішень в експертних системах.
- •Підготовчий етап роботи зі знанням.
- •Основний етап роботи зі знанням.
- •Системи придбання знань від експертів.
- •Передумови виникнення систем розуміння природної мови. Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка
- •Понимание в диалоге
- •Приклади системи обробки природної мови. Примеры системы обработки естественного языка
- •Методи озвучування мови. Методы озвучивания речи
- •Система розпізнавання мовлення. Акустична модель
- •Система розпізнавання мовлення. Лінгвістична модель.
- •Класифікація систем розпізнавання мовлення. Классификация систем распознавания речи
- •Розпізнавання символів. Шаблонні системи. Распознавание символов
- •Розпізнавання символів. Структурні системи.
- •Розпізнавання символів. Ознакові системи.
- •Розпізнавання рукописних текстів. Распознавание рукописных текстов
- •Архітектура експертної системи реального часу. Архитектура экспертной системы реального времени
- •Системи управління з нечіткою логікою.
- •Лінгвістичні змінні та їх використання в системах з нечіткою логікою.
- •Операції над нечіткими множинами.
- •Основна структура і принцип роботи системи нечіткої логіки.
- •Блок фаззіфікації в системі з нечіткою логікою.
- •База правил нечіткої логіки.
- •Блок виводу в системи з нечіткою логікою.
- •Блок дефаззіфікації в системи з нечіткою логікою.
- •Нейрочіпи та їх класифікація.
Класифікація рівнів розуміння виконавчих систем.
В настоящее время в исследованиях по искусственному интеллекту (ИИ) выделились шесть направлений:
Представление знаний.
Манипулирование знаниями.
Общение.
Восприятие.
Обучение.
Поведение.
В рамках направления "Представление знаний" решаются задачи, связанные с формализацией и представлением знаний в памяти интеллектуальной системы (ИС). Для этого разрабатываются специальные модели представления знаний и языки для описания знаний, выделяются различные типы знаний. Изучаются источники, из которых ИС может черпать знания, и создаются процедуры и приемы, с помощью которых возможно приобретение знаний для ИС. Проблема представления знаний для ИС чрезвычайно актуальна, т.к. ИС - это система, функционирование которой опирается на знания о проблемной области, которые хранятся в ее памяти.
Данные и знания. Основные определения.
Информация, с которой имеют дело ЭВМ, разделяется на процедурную и декларативную. Процедурная информация овеществлена в программах, которые выполняются в процессе решения задач, декларативная информация - в данных, с которыми эти программы работают. Стандартной формой представления информации в ЭВМ является машинное слово, состоящее из определенного для данного типа ЭВМ числа двоичных разрядов - битов. Машинное слово для представления данных и машинное слово для представления команд, образующих программу, могут иметь одинаковое или разное число разрядов. В последнее время для представления данных и команд используются одинаковые по числу разрядов машинные слова. Однако в ряде случаев машинные слова разбиваются на группы по восемь двоичных разрядов, которые называются байтами.
Одинаковое число разрядов в машинных словах для команд и данных позволяет рассматривать их в ЭВМ в качестве одинаковых информационных единиц и выполнять операции над командами, как над данными. Содержимое памяти образует информационную базу.
В большинстве существующих ЭВМ возможно извлечение информации из любого подмножества разрядов машинного слова вплоть до одного бита. Во многих ЭВМ можно соединять два или более машинного слова в слово с большей длиной. Однако машинное слово является основной характеристикой информационной базы, т.к. Его длина такова, что каждое машинное слово хранится в одной стандартной ячейке памяти, снабженной индивидуальным именем - адресом ячейки. По этому имени происходит извлечение информационных единиц из памяти ЭВМ и записи их в нее.
Параллельно с развитием структуры ЭВМ происходило развитие информационных структур для представления данных. Появились способы описания данных в виде векторов и матриц, возникли списочные структуры, иерархические структуры. В настоящее время в языках программирования высокого уровня используются абстрактные типы данных, структура которых задается программистом. Появление баз данных (БД) знаменовало собой еще один шаг на пути организации работы с декларативной информацией. В базах данных могут одновременно храниться большие объемы информации, а специальные средства, образующие систему управления базами данных (СУБД), позволяют эффективно манипулировать с данными, при необходимости извлекать их из базы данных и записывать их в нужном порядке в базу.
По мере развития исследований в области ИС возникла концепция знаний, которые объединили в себе многие черты процедурной и декларативной информации.
В ЭВМ знания так же, как и данные, отображаются в знаковой форме - в виде формул, текста, файлов, информационных массивов и т.п. Поэтому можно сказать, что знания - это особым образом организованные данные. Но это было бы слишком узкое понимание. А между тем, в системах ИИ знания являются основным объектом формирования, обработки и исследования. База знаний, наравне с базой данных, - необходимая составляющая программного комплекса ИИ. Машины, реализующие алгоритмы ИИ, называются машинами, основанными на знаниях, а подраздел теории ИИ, связанный с построением экспертных систем, - инженерией знаний.
