3.2.7.2 Нормування та захист від іч та уф випромінювання

Захист від ультрафіолетового випромінювання. Для УФВ, в залежності від ділянки випромінювання, встановлена допустима густина потоку енергії у Вт/м², яка наведена у табл. 3.13.

Таблиця 3.13 - Допустима густина потоку енергії

Ділянка випромінювання	Довжина хвилі, нм	Допустима густина потоку енергії, Вт/м2
А	380...315	10
В	315...280	0,05
С	280...200	0,001

До заходів захисту від УФВ належать конструкторські та технологічні рішення, які або усувають генерацію УФВ, або знижують його рівень. Застосовується екранування джерел УФВ. Екрани можуть бути хімічними (хімічні речовини, які містять інгредієнти, що поглинають УФВ) і фізичними (перепони що віддзеркалюють або поглинають промені). Ефективним засобом захисту від дії УФВ є одяг, виготовлений із спеціальних тканин, що затримують УФВ (наприклад, із попліну, бавовни). Для захисту очей використовують окуляри із захисним склом. Руки захищають рукавицями.

Захист від інфрачервоного випромінювання. Нормована допустима густина потоку енергії інфрачервоного випромінювання на робочому місці залежить від ділянки випромінювання:

Для ділянки А нормована густина потоку енергії не повинна пе­ревищувати 100 Вт/м² при опроміненні 50% тіла і більше.

Для ділянки В - 120 Вт/м² при опроміненні поверхні тіла в межах 25-50%.

Для ділянки С - 150 Вт/м², якщо опромінюється не більше 25% поверхні тіла.

Нормами передбачено тривалість опромінення і перерв, які залежать від густини потоку опромінення.

Для захисту людини від інфрачервоного випромінювання використовують декілька способів.

Захист відстанню. Цей спосіб полягає в тому, що при віддаленні від джерела випромінювання густина потоку енергії зменшується пропорційно відстані до нього.

Захист часом передбачає обмеження перебування людини в зоні інфрачервоного випромінювання.

Теплоізоляція джерела випромінювання передбачає застосування конструкторських та технологічних рішень, направлених на теплоізоляцію випромінюваної поверхні матеріалами що знижують температуру поверхні випромінювання. Такими є матеріали, які володіють теплоізолюючими властивостями, наприклад, азбест, скловата, цегла та ін.

Екранування джерела випромінювання полягає у використанні непрозорих або напівпрозорих екранів, які можуть бути відбиваючими або теплопоглинаючими. Для охолодження використовують водяні завіси з водяної плівки.

Індивідуальні засоби захисту: спецвзуття, спецодяг, який витримує високі температури і захищає від інфрачервоних випромінювань, який водночас є м'яким і повітрянепроникненим (брезент, сукно). Для захисту очей використовують спеціальні окуляри зі скельцями жовто-зеленого або синього кольору, які не пропускають ІЧВ.

3.2.7.3 Лазерне випромінювання

Останні десятиріччя все більш широкого застосування в промисловості, науці і медицині знаходять оптичні квантові генератори (ОКГ) - лазери. Лазер - це генератор електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, робота якого полягає у використанні вимушених випромінювань. Принцип дії лазера базується на властивості атома (складної квантової системи) випромінювати фотони при переході із збудженого стану в основний (з меншою енергією). Лазер генерує електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон, із точки зору біологічної дії, поділяється на три ділянки (див. табл. 3.10): ультрафіолетову, видиму та ближню інфрачервону - з довжиною хвиль від 1,4 до 1000 мкм.

Головною особливістю лазерного випромінювання є його гостра направленість. У зв'язку з малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами невеликих геометричних розмірів (розміри обмежені дифракцією), завдяки чому на малій площі досягається велика густина енергії випромінювання.

Лазери використовують при дефектоскопії матеріалів, в радіоелектронній промисловості, в будівництві, при обробці твердих і надтвердих матеріалів, в медицині. За їх допомогою здійснюється багатоканальний зв'язок на великих відстанях, лазерна локація, дальнометрія, швидке опрацювання інформації.

За характером генерації електромагнітних хвиль лазери діляться на імпульсні (тривалість випромінювання до 0,25 с) і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання від 0,25 с і більше).

Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випромінювання на тканину, так і вторинними явищами, які обумовлені змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше.

Вражаюча дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізико-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.

Термічна дія випромінювання лазерів безперервної дії має багато спільного із звичайним нагріванням. При помірній інтенсивності випромінювання на шкірі можуть з'явитися видимі зміни (порушення пігментації, почервоніння) з досить чіткими межами ураженої ділянки, а при інтенсивності випромінювання понад 100 Дж виникає кратероподібний отвір внаслідок руйнування та випарювання клітинних структур. Загалом, шкіряний покрив, який сприймає більшу частину енергії лазерного випромінювання, значною мірою захищає організм людини від серйозних внутрішніх ушкоджень. Але є відомості, що опромінення окремих ділянок шкіри викликає порушення у різних системах організму, особливо нервовій та серцево-судинній.

При великій інтенсивності і дуже малій тривалості імпульсів спостерігається біологічна дія лазерного випромінювання, що обумовлена процесами, які виникають внаслідок вибіркового поглинання тканинами електромагнітної енергії, а також електричними і фотоелектричними ефектами. Тому, при відносно слабких ушкодженнях шкіри, може виникати ураження внутрішніх тканин - набряки, крововиливи, змертвіння тканин, згортання крові. Результатом лазерного опромінення, навіть дуже малих доз, можуть бути такі явища, як нестійкість артеріального тиску, порушення серцевого ритму, втома, роздратування, головний біль, підвищена збудженість, порушення сну. Звичайно, такі порушення зворотні і зникають після відпочинку.

Особливо чутливі до дії лазерного випромінювання очі людини. Ураження очей виникає від влучення як прямого, так і відбитого променя лазера, навіть якщо поверхня відбиття не є дзеркальною. Характер ураження залежить від довжини хвилі. Найсерйознішу небезпеку становить випромінювання УФ діапазону, яке може призвести до зміни структури білка (коагуляція) рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту. Випромінювання видимого діапазону впливає на клітини сітківки, внаслідок чого настає тимчасова сліпота або втрата зору від опіку з наступною появою рубцевих ран. Випромінювання ІЧ діапазону, яке поглинається райдужною оболонкою, кришталиком та скловидним тілом, більш-менш безпечне, але також може спричинити сліпоту.

Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах організму можуть виникати вільні радикали, які активно взаємодіють з органічними молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Наслідком цього є загальне погіршення стану здоров'я.

Враховуючи шкідливість впливу лазерного випромінювання необхідно застосовувати сукупність організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують безпеку умов праці персоналу, який працює з лазерами.

Прийняття тих або інших заходів лазерної безпеки залежить, перш за все, від класу лазера (див. табл. 3.14). Клас небезпеки лазера встановлюється підприємством, яке його виготовляє.

Усі лазери повинні бути марковані знаком лазерної небезпеки.

Установка лазерів дозволяється тільки у спеціально обладнаних приміщеннях. На дверях приміщення, де знаходяться лазери 2,З,4 класів, повинні бути нанесені знаки лазерної небезпеки.

Лазери 4 класу повинні бути розташовані у окремих приміщеннях. Велике значення має стан приміщення всередині. Всі предмети, за винятком спеціального устаткування, не повинні мати дзеркальної поверхні.

Розташовувати устаткування потрібно так, щоб воно стояло вільно. Для лазерів 2, 3, 4 класів на лицьовій стороні пультів і панелей управління необхідно залишати вільний простір шириною 1,5 м - при однорядковому розташуванні лазерів, і шириною не менше 2 м - при дворядковому. Із задніх та бокових сторін лазерів потрібно залишати відстань не менше 1 м.

Керування лазерами 4 класу повинно бути дистанційним, а двері приміщення, де вони знаходяться, мати блокування.

Таблиця 3.14 Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу

Клас лазера	Небезпека вихідного випромінювання лазера
1	Не є небезпечним для очей та шкіри
2	Становить небезпеку при опроміненні очей прямим або віддзеркаленим випромінюванням
3	Становить небезпеку при опроміненні очей прямим, віддзеркаленим, а також дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно віддзеркалюючої поверхні та при опроміненні шкіри прямим або віддзеркаленим випромінюванням
4	Становить небезпеку при опроміненні шкіри дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від цієї поверхні

При використанні лазерів 2 та 3 класів необхідно запобігати попаданню випромінювання на робочі місця. Повинні бути передбачені огородження лазернонебезпечної зони, або екранування пучка випромінювання. Для екранів та огорож потрібно вибирати вогнестійкі матеріали, які мають найменший коефіцієнт відбиття на довжину хвилі генерації лазера. Ці матеріали не повинні виділяти токсичні речовини при дії на них лазерного випромінювання.

При експлуатації лазерів 2,3,4 класів треба здійснювати періодичний дозиметричний контроль (не менше одного разу на рік), а також додатково в наступних випадках: при надходженні в експлуатацію нових лазерів 2-4 класів, при зміні конструкції засобів захисту, при організації нових робочих місць.

Питання для самоперевірки:

1. Що являє собою виробниче середовище?

2. В чому полягають основні особливості виробничого середовища?

3. Наведіть класифікацію негативних факторів виробничого середовища

4. В чому полягає головна відміна між небезпечними і шкідливими виробничими факторами?

5. Охарактеризуйте теплообмін людини з навколишнім середовищем

6. За якими показниками визначаються норми мікроклімату?

7. В чому полягають головні відміни між оптимальними та допустимими параметрами мікроклімату?

8. Які заходи використовуються для нормалізації параметрів мікроклімату?

9. Що являє собою світло та яку роль воно відіграє у виробничій діяльності?

10. Укажіть основні вимоги до виробничого освітлення.

11. Як класифікується виробниче освітлення?

12. Що враховується при нормуванні виробничого освітлення?

13. Що таке звук, шум та вібрація? наведіть їх коротку характеристику.

14. Якими показниками характеризується шум?

15. Гігієнічне нормування шуму.

16. Які прилади використовуються для визначення шуму у виробничих приміщеннях?.

17. Що таке вібрація?

18. Чим вібрація небезпечна для людини?

19. Охарактеризуйте вплив вібрації на організм людини.

20. Дайте загальний огляд заходів захисту від шуму та вібрації.

21. Ультразвук, його характеристика та шкідливість для людини, методи захисту.

22. Інфразвук, його характеристика, небезпека для людини та методи захисту.

23. Охарактеризуйте види іонізуючого випромінювання та надайте їх характеристику.

24. В чому полягає небезпека іонізуючого випромінювання?

25. Охарактеризуйте наслідки впливу іонізуючого випромінювання.

26. Які засоби та заходи використовуються для захисту від іонізуючого випромінювання?

27. Укажіть номенклатура діапазонів частот електромагнітних випромінювань.

28. В чому полягає небезпека впливу ЕМП на організм людини?

29. Від чого залежить ступінь впливу ЕМП та випромінювань на організм людини?

30. Які заходи і засоби використовують для захисту від електромагнітних випромінювань?

31. Які стандарти регламентують безпечні для організму людини рівні випромінювань ПК?

32. Охарактеризуйте основні шляхи потрапляння хімічних речовин до організму людини?

33. Як класифікуються хімічні речовини?

34. Що таке ГДК шкідливої речовини?

35. Як визначається ступінь небезпеки при одночасному знаходженні у повітрі робочої зони декількох речовин односпрямованої дії?

36. В чому полягають особливості газового та парового забруднення повітря робочої зони?

37. Охарактеризуйте пил та укажіть особливості пилового забруднення повітря.

38. Охарактеризуйте основні методи боротьби із забрудненням повітря.

34