3.2.4 Шум і вібрація, їх гігієнічне нормування та вплив на організм людини.

3.2.4.1 Загальні поняття про шум і вібрацію та їх вплив на організм людини

Шум – це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Він являє собою сукупність механічних коливань різноманітної частоти (в межах слухового діапазону, тобто 16…20 000 Гц) та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружному середовищі (газоподібному, рідкому чи твердому). Джерелом шуму може бути все, що здатне викликати вібрацію (коливання): різноманітні машини, обладнання, устаткування, процеси, які відбуваються, вибухи, апаратура та, навіть, живі істоти та люди. Шум - один з видів звуку, який називають “небажаним”.

Вплив шуму на організм людини умовно поділяють на специфічний, що викликає зміни в органі слуху (тривала дія звуку при роботі в ковальсько-пресових, газогенеруючих цехах підприємств, обслуговування літаків при працюючих двигунах, прослуховування голосної музики, робота в навушниках (радіооператори, радисти, акустики і т. ін.), і неспецифічний, який призводить до змін в інших органах і системах.

Шум як стрес-фактор є загально–біологічним подразником, котрий негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху (наприклад, туговухість – практично невиліковне ураження, до якого найбільш схильні люди в дитячому віці), а також центральної нервової та серцево-судинної систем. При цьому виникає головний біль, швидка втомлюваність, дратівливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності тощо. При тривалій (на протязі понад 10 років) дії сильних шумів спостерігається також уповільнення швидкості психічних реакцій, порушення концентрації уваги, точності і координації рухів, зміни секреторної і моторної функції травного каналу, порушення обміну речовин, зміни артеріального тиску, ЕКГ, виникнення патологічних захворювань в т. ч. виразкової хвороби.

Інтенсивні звукові коливання мають і психологічне значення. Вони збуджують людину, викликають виділення великої кількості гормонів і тим самим сприяють виникненню почуття страху, невпевненості і небезпеки.

Не менше важливе значення для здоров’я і самопочуття людини має вібрація. Під цим терміном розуміють будь-які механічні коливання, що передаються у твердому середовищі та сприймаються організмом людини як струс. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією різниці немає так як вони є механічними коливаннями, але сприйняття їх людиною дещо відрізняється. Вібрація сприймається вестибулярним апаратом і органами що сприймають дотик, а шум – переважно органами слуху. Джерелом вібрації є різні машини і механізми, пневматичні та електричні інструменти ударної та обертальної дії, а також транспорт, сільськогосподарська та інша техніка.

Вібрація є небажаним чинником на виробництві вже тому, що вона сприяє інтенсифікації процесів зношення та може спричинити руйнування не тільки знарядь праці - обладнання, пристосувань та інструментів, а й виробничих споруд.

По характеру дії на організм вібрація поділяється на загальну, яка передається на все тіло, та місцеву чи локальну, яка діє на окремі органи.

Локальна вібрація малої інтенсивності може сприятливо впливати на окремі тканини і організм у цілому, поновлюючи трофічні зміни, поліпшуючи кровообіг у тканинах і прискорюючи загоєння ран. Це часто використовують в медицині. При збільшенні інтенсивності коливань і тривалості дії вібрація може викликати стійкі патологічні зміни і, навіть, захворювання. Найбільш потенційно небезпечною у відношенні патології вважається вібрація з частотою 16...250 Гц. Вібрація впливає на всі рецептори організму, роботу вегетативної та центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, викликає порушення трофіки м’язової і кісткової тканин. Особливу небезпеку становить частота, яка збігається з частотою коливань внутрішніх органів, так як в результаті резонансу відбувається переміщення і механічні ушкодження внутрішніх органів. Наприклад, резонансна частота серця, живота і грудної клітки – 5Гц, голови –20Гц, центральної нервової системи – 250Гц. Місцева вібрація (найбільш часто під її дією підпадають руки) може призвести до порушення кровообігу. Тривала дія вібрації викликає захворювання – вібраційну хворобу.