3.2.2 Вплив хімічних факторів

3.2.2.1 Класифікація хімічних речовин

Вже зараз за Міжнародним реєстром у світі використовується у різних галузях промислового виробництва, сільського господарства та в побуті понад 6 млн. різних речовин, біля 1,5 тисячі з яких є токсичними. Понад 60 тисяч речовин виробляються промисловими підприємствами у величезних кількостях. Ці речовини є вихідним, проміжним, кінцевим чи побічним продуктом виробництва, виробничими відходами, або використовуються в різних сферах людської діяльності. Величезна кількість цих речовин транспортується різними видами транспорту. Кожен рік синтезують все нові й нові речовина, розробляють нові види матеріалів. Тільки у 2007 році в промисловому комплексі України функціонувало близько 1,5 тис. об'єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 300 тис. т небезпечних хімічних речовин, у тому числі: більше 8 тис. т хлору, 218 тис. т аміаку та близько 90 тис. т інших небезпечних хімічних речовин.

Токсичні речовини взаємодіють з організмом людини, викликаючи різноманітні відхилення стану здоров'я людини, а нетоксичні переважно справляють подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів, очей та на шкіру працівників. Хімічні речовини можуть при контакті з організмом людини при порушенні вимог безпеки викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення стану здоров'я, як в процесі роботи так й в подальші терміни життя чи впливати на здоров’я наступних поколінь (ССБП 12.0.003-87).

Найбільш поширеними шляхами потрапляння хімічних речовин в організм працівників є:

• органи дихання (при вдиханні речовин в газоподібному чи пароподібному стані, а також у вигляді аерозолів і пилу);

• через шлунково-кишковий тракт (з їжею чи водою);

• при безпосередньому контакті з поверхнею тіла (через шкіру).

• через кров (при пораненнях або подряпинах).

Найбільш небезпечним є потрапляння хімічних речовин у повітря тому, що повітряними потоками гази, пари та пил шкідливих речовин розповсюджуються у повітрі на великі відстані і можуть забруднювати зони приміщень, що не контролюються як робочі. Це може привести до неочікуваного отруєння людей. Крім того газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху, що ускладнює їх виявлення. Деякі досить поширені у виробничому процесі гази мають питому вагу більшу за питому вагу повітря і тому накопичуються у понижених ділянках приміщень (підвалах, шахтах, підземних галереях та ін.), досягаючи значних концентрацій. Все це може привести не тільки до отруєння працюючих, а й якщо це горючий або вибухонебезпечний газ – до вибуху або пожежі.

Дія шкідливих речовин на підприємствах ускладнюється різними супутніми факторами зовнішнього середовища (високою температурою повітря, шумом, вібрацією тощо).

Отруйні речовини можуть мати різний агрегатний стан: газоподібний (газ або пара), рідкий чи твердий (у вигляді пилу та аерозолів).

В залежності від характеру дії на організм людини отруйні речовини поділяють на кілька груп:

• Токсичні (загально отруйні) речовини викликають отруєння усього організму людини, або впливають на окремі системи людського організму. Вони можуть викликати паталогічні зміни органів, наприклад, шлунка, нирок, печінки, легенів. До таких речовин належать: чадний газ (СО), бензол, синильна кислота, хлор, хлорціан, селітра, концентровані розчини кислот та лугів, гідриди миш’яку і фосфору.

• Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (аміак, хлор, пари кислот та лугів, сірководень, сірчистий ангідрид).

• Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, викликають зміни спадкової інформації, що призводить до народження дітей з вадами фізичного та розумового розвитку. До них відноситься свинець, талій та інші важки метали, хлоровані вуглеводи, ртуть і її з’єднання, етіленамін, а також радіоактивні речовини.

• Канцерогенні речовини викликають розвиток новоутворень, переважно злоякісних (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром, бензопірен, кам’яновугільна смола).

• Задушливі речовини призводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту, хлор, сполуки фтору, трихлористий фосфор, фосген).

• Сенсибілізуючі речовини діють як алергени, або сприяють алергійній дії інших речовин, тобто виконують роль каталізаторів, що підвищують чутливість організму до дії інших речовин, викликають алергійні захворювання, особливо у виробничих умовах. До них відносяться формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук, а також деякі розчинники.

• Речовини, які впливають на репродуктивну функцію та викликають виникнення природжених вад розвитку і відхилень від нормальної структури у наступного покоління, тобто впливають на розвиток плоду і післяродовий розвиток та здоров’я нащадків (ртуть, свинець, радіоактивні ізотопи, борна кислота, аміак).

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

• нервові, які викликають порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкоголь, наркотичні речовини, снодійне, сірчаний водень, кофеїн деякі заспокійливі ліки);

• серцеві, що мають кардіотоксичну дію (ліки, солі барію, калію, кадмію, кобальту, рослинні отрути);

• печінкові - хлоровані вуглеводні, альдегіди, фенол, спирти, дихлоретан;

• ниркові - сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;

• кров’яні - нітрити, анілін та його похідні;

• легеневі - оксиди азоту, озон, фосген.

Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, фізико-хімічних характеристик, концентрації, тривалості та вибірковості дії, стійкості тощо.

За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи (див. табл. 3.3):

1-й - надзвичайно небезпечні;

2-й - високонебезпечні;

3-й - помірно небезпечні;

4-й - малонебезпечні.

Таблиця 3.3 - Класи небезпеки шкідливих речовин

№ п/п	Показник	Норма для шкідливих речовин
		1	2	3	4
1	ГДК шкідливої речовини в повітрі робочої зони, мг/м3	< 0,1	0,1...1,0	1,1...10,0	>10,0
2	Середня смертельна доза при введенні у шлунок мг/м3	< 15	15...150	151...5000	> 5000
3	Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/м3	< 100	100...500	501...2500	> 2500
4	Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м3	< 500	500...5000	5001...50000	> 50000