2. Самудая, друга благородна істина виникнення і походження дуккха.

Істина про виникнення страждань: це Трішна, танха(жадоба) разом з затьмаренням, забрудненням ведуть від народження до народження, разом з радістю і разом з бажанням, яке знаходить і тут і там свою радість: жажда буття, жажда тління. Це не лише чуттєві задоволення, богатству, владі, але й прив"язаність до ідей, ідеалів, поглядів, думок, теорій, понять, суджень. Жадоба прив"язаності до існування. "Світ потребує і жадає і підкорений "жадобі". Танха виникає з егоїстичного чуття самодостатності.

Танха і дуккха породжують карму і переродження.

Існує чотири причини, умови необхідних для існування істот:

1)звичайна їжа; 2)взаємодія наших чуттів і розуму з світом; 3)свідомість; 4)розумний намір чи воля. Останнє є волею до життя, існування, продовження, виникнення знову і знову. Це корінь існування, намір, жадоба, умний намір, карма—вони означають намір, бажання, волю, бути існувати, рости, з"являтися. Все, що виникає несе в собі початок свого припинення.

Карма означає роблення, дія. В буддизмі карма це дія з наміром, а не будь яка дія. Воно не означає наслідків карми. Будь яка карма чи намір, чи дія означає одне – силу і бажання продовжувати існування в поганому чи гарному напрямі. Це продовження існування має один намір—продовження бути чи в поганому чи в доброму розумінні—продовжувати круговорот буття. Архат(святий) хоча і діє не накоплює карму, тому що він звільнений від хибної теорії про себе, від жадоби до безперестанного існування, вільний від всіх забруднень та затьмарень. Теорія карми це теорія причини і наслідку, це природній закон, який з обов"язковістю виникає з певних вчинків, де кожна дія з наміром має свої наслідки, а не воздаяння Богом за вчинки.

Істота це не більше аніж скупчення тілесних і розумних сил та енергій. Смерть це повне припинення життя фізичного тіла. З смертю тіла не припиняється воля до життя, вона охоплює весь світ

+Будда зрозумів істину Світової Волі, яка охоплює все існуюче, рухає всіма істотами, продовжується знов і знов в нових формах. Ця надзвичайна сила Всесвіту не зникає з смертю фізичного тіла, а продовжується переходячи з тіла в тіло. Світовий потяг до життя, становлення, незупинний, вічний, постійний, надфізичний, але сам не абсолютний. Він існує поки існують тіла і життя і зникає коли вони зникнуть.

Самсара зупиняється лише коли відсікається жадоба життя мудрістю, яка бачить істину, нірвану.

3. Третя благородна істина : Ніродха, припинення дукха.

Третя істина про знищення страждання: повне звільнення від цієї Трішни, кінцева перемога над пристрастями, їх вигнання, відкидання, залишення.

Третя істина це Істина спасіння, звільнення від страждань(дуккха), що є Нібана(нірвана). Щоб знищити дуккха необхідно знищити корінь дуккха, жадобу(танху), тому необхідно загасити жадобу, втихомирити її досягаючи нірвани, яка ще називається Танхаккая "згасання жадоби". Що таке нірвана ?

Нірвана – це поняття неможливо виразити в позитивних термінах, словах. В негативних визначеннях можна розглядати її як Танхаккая—"згасання жадоби", Асамкхата--"необумовлене", "нескладове", Вірага--"відсутність бажання", Ніродха--"припинення", Нібана--"згасання", "затухання".

"Це повне припинення жадоби, відмова від неї, звільнення від неї, відокремлення від неї".

"Заспокоєння всього обумовленого, відмова від всіх затьмарень, згасання жадоби, неприв`язаність, припинення, нірвана".

"Є Вище, це згасання бажання, згасання ненависті, згасання затьмарення".

"Серед всього не прив`язаність(вірага) саме вище. Це свобода від самовпевненості, знищення жадоби, викорінення прив`язаності, припинення безперестанності, згасання жадоби..."

"Нірвана це припинення непристанності і становлення".

"Існує ненароджене, неставше, необумовлене, тому існує спасіння для народженого, виниклого, обумовленого".

В нірвані зникають всі уявлення про стихії, погляди на матеріальні властивості речей, добро і зло, ім`я та образ, немає цього світу чи іншого, ні перебування, ані смерті, ні народження".

Нірвана це повна свобода від дурного, ненависті, невідання, подвійності, відносності, часу і простору. Нірвана протилежна в усьому існуванню. Це не існування.

Якщо монах зрозуміє те, що він складається з шести стихій і, що нічого окрім них в ньому немає, він зрозуміє, не має "мого", "свого", "я". Він розуміє як виникає свідомість і відчуття. Його розум стає неприв`язаним, вільним. Неприв`язаним ні до чого, ні до яких думок чи уявлень про істину чи спасіння, про себе чи інших, про богів чи добро. Повна неприв`язаність від будь яких уявлень, лише чиста непорушна впевненість в такій неприв`язаності. Ні до чого в світі він не чіпляється, ні що не прагне, нічим не хвилюється. Він твердо знає, що всі відчуття і бажання минущі і зникнуть з зникненням тіла.

Єдина дійсність і істина це нірвана, все інше це не дійсність і хиба.

Найвища Істина в буддизмі в тому, що в світі не має нічого абсолютного, все відносно, обумовлено, непостійно, не має ніякої незмінної вічної сутності Я, Душі, Атмана. В цьому вища Істина.

Нірвану неможливо досягти в наслідок певних дій, вона не є причиною чогось, чи наслідком дій. Нірвану можна лише прозріти, схопити, але Існує шлях, що веде до осягнення нірвани. Але нірвана не є обов`язковим результатом цього шляху.

Нірвана це остаточна істина, за нею нічого більше немає. Це остаточна смерть, це сама повна смерть бо вона не приводить до нових народжень, нірвана це абсолютна смерть. Парінірвана—повне заспокоєння.

Нірвану можна досягти ще при житті. Така людина вільна від тягарів життя, вона живе лише теперішнім, нічого не відчуває, вільна від бажань, гордості, вона мирна, ласкава, співстраждає іншим.

Нірвану досягають не через розмови про неї, а постійному сер"йозному слідуванню по шляху, тоді ми можемо раптом осягнути її.