4. Четверта благородна істина: Магга (шлях), який веде до припинення дуккха.

Серединний шлях бо вільний від крайнощів пошуку щастя в чуттєвих задоволеннях і крайнощів пошуку істини через аскетику, самоумертвіння. Серединний шлях це Благородний Восьмеричний Шлях:

1. Вірне розуміння(самма діттхі) вільне від марновірства і помилок; розуміння речей як вони є за чотирма благородними істинами.

2. Вірна думка(самма санкаппа) піднесена і та, що належить мудрецю; думки неприв"язаності, любові, ненасилля.

3. Вірна мова(самма вача) доброжелательна, відверта, правдива; стриманість від брехні, наклепу, зломовності, та мови, що викликає ненависть, розлад; від різкої, грубої, злобної, образливої мови; від пустобрехні і наговорів.

4. Вірна дія (самма камманта) мирні, чесні, чисті дії; утриманість від вбивства, крадіжок, перелюбів.

5. Вірний спосіб життя(самма аджива) не заподіювати страждань іншим ніяким чином; утримуватися від добування засобів до існування через заняття, що наносять шкоду іншим. Забеспечення свого проживання чесним шляхом.

6. Вірне зусилля(самма ваяма) самовиховання, самовлодання; це енергійна воля попередити виникнення та позбутися некорисних станів розуму; викликати виникнення та посилювати благі, корисні стани розуму.

7. Вірна увага(самма саті) активна пильність свідомості; усвідомлювати і бути уважним по відношенню до тіла, відчуттям і чуттям, діям розуму, ідеям, думкам, поняттям, речам. Це концентрація на диханні. Необхідно чітко усвідомлювати як виникають і зникають в глибині відчуття. Необхідно чітко усвідомлювати і слідкувати за всіма рухами розуму. Необхідно знати природу ідей, понять, речей як вони виникають, розвиваються зникають.

8. Вірна концентрація(самма самадхі) глибока медитація над сутністю життя. Проходить по 4-м етапах(дхьяна), що ведуть до трансу чи заспокоєння. 1) відкидаються страсні бажання і погані думки-похоть, злоба, лінь, неспокій, стурбованість і скептичність і навпаки підтримуються чуття радості, щастя з певною розумовою роботою. 2) подавляється россудкова діяльність, розвинений спокій і "однонаправленість" розуму і сберігіються відчуття радості і щастя. 3) відчуття радості зникає, хоча залишається щасливе положення духу в доповнення до уважної непорушності. 4) зникають всі чуття(радості, щастя) залишається лише чиста незворушність і усвідомлення.

Головне повне звільнення від пристрастей, бажань, заохочень, повний і постійний спокій почуттів, вільність від гордості, спокійна думка, слово і діяння. Ніщо не може вивести його з рівноваги, всюди йому добре.

Ці вісім складових грунтуються на трьох основах:

а) Моральна поведінка(сила)--будується на понятті про загальну любов та співчуття(жалість) до всих живих створінь. Це любов, милосердя, милість, доброта, терпимість. Вона включає в себе три положення восьмиступінчатого шляху: вірну мову, вірну дію, вірний спосіб життя. М.п. основа духовних здобутків, націлена на счасливе та мирне життя.

б) Підкорення Розуму(самадхі) –включає вірне зусилля, увага та концентрація.;

в) Мудрість(пання) --складає вірна думка та вірне розуміння.

Висновок: Весь буддийський шлях означає самовиховання в тілі, слові і розумі, саморозвитком і самоочищенням. Цей шлях не має справи з молитвою, вірою чи поклонінням, обрядом. Т.б. він не релігійний в звичайному розумінні. Це шлях який веде до досягнення Кінцевої Дійсності, повної свободи, щастю, спокою за допомогою морального, духовного та розумового вдосконалення.

Вперше монах-аскет іде проповідувати мирянам істину.

Заповіді в буддизмі:

1. Не вбивай;

2. Не кради;

3. Не прелюбодій;

4. Не бреши;

5. Не вживай спиртних напоїв;

6. Не їж після полудня;

чернечі заповіді

1. Не танцюй, не співай, не дивися ганебного(видовищ);

2. Не носи дорогих вбрань та прикрас;

3. Не спи на м’якому, не сиди на високому сидінні;

В монахи беруть з 20 років тільки якщо не хворий, вільний від шлюбу, обов"язків, не має боргів, згода батьків, має чашу для милостині, має відповідну одіж.

Питання на які не можливо дати логічно чіткої відповіді:

1. Чи вічний світ ?

2. Чи конечний світ ?

3. Чи тотожна душа з тілом ?

4. Чи безсмертний той хто пізнав істину ?

5. Чи можна його назвати безсмертним чи смертним ?

Іноді відповідаючи на ці питання Будда мовчав.

Медитація внутрішнє зосередження свідомості на певній ідеї з можливістю зовнішнього споглядання речі, що веде до заспокоєння, внутрішньої гармонії і прорив на новий рівень розуміння сутності буття.

В 1-5ст. буддизм оформився в напрямах:

Течії в буддизмі:

Хінаяна –(вузький шлях) чернечий. 24 будди передували Шак`ямуні, який є найвищим буддою Майтреєю (будда світового порядку).

Махаяна(широкий шлях) для мирян і монахів. Багато будд, але головних 5 будд споглядання та 5 будд земних. В кінці 1-го тисяч. до них добавилися Аді-будда та Ваджр

асатва.

Віджраяна

Ламаїзм

Тантризм

Бзен--буддизм--(япон.), чань--буддизм(кит)., сяо--буддизм(кор).,

Зороастризм.

Зороастризм бере свій початок від імені відомого пророка та релігійного реформатора стародавньої Персії Заратуштри, який відомий в Європі під іменем Зороастр. Згідно традиції народів Пехлеві Зороастр народився близько 660р. до н.е. З юнацтва навчався у вчителя, а коли виповнилося 20 років залишив батьків, дружину та дитину і пішов мандрувати.

Після 10 років блукань на березі річки Дайть, Зоратуштрі було видіння в якому він побачив істоту в дев`ять разів більшого за людину, архангел Вогу—Мано. Після певних запитань, велетень наказав скинути “одіж” матеріального тіла і душею полинути до верховного Бога Ахурамазди. Там Божество наставило Зороастра в істинній релігії та наказало проповідувати її все життя. Після видіння Заратуштра почав проповідувати, періодично зустрічаючись в нових видіннях з архангелами, які доповнювали первинне одкровення Бога. На шляху проповіді пророка переслідували невдачі, нерозуміння людей та спокуси демона Арімана.

Одним з видатних надбань під час проповіді було навернення царя Віштаспи, правителя Східної Персії. В боротьбі з жерцями первісних культів пророк домігся впливу на правителя. Після цього до нової віри навернулися брат та племінник царя, а також, придворні. Як бачимо, цікавим є те, що в розповсюдженні нової релігії велике значенні мала підтримка державної влади. Вона допомагала захищати віру силою меча. Одначе. Сам Заратуштра був вбитий ворогами під час відправлення богослужіння.

Священною книгою зороастризму є “Зенд--Авеста”, яка складається з трьох частин: “Ясна”(книга гімнів та молитов), …..

Вчення Зороастра.

Самим головним у вченні Зороастра був його монотеїзм, суворе єдинобожжя. Найвищим Богом добра і світла був Ахурамазда(Ормузд)(мудрий Господь). Верховне божество виявляє себе через добрих духів(амеша-спекта): Вогу-Мано, Аша-Вагішта, Хшатра-Вайрья, Гарватат, Спента Арманті, Амртат. Окрім цих верховних ангелів в зороастризмі існують більш низькі духи агури та язати.

Не дивлячись на монотеїзм доктрини Зороастра в ній присутній моральний дуалізм. Так, верховному Богу Ормузду протистоїть злий дух Ангро-Майнью (Аріман), який уособлює темряву, зло, гріх та смерть. Між цими силами точиться непримиренна боротьба, гострий конфлікт за вічність. Полем цієї битви є весь світ, а особливо людина. Все підкорене Ормузду несе в собі добро і вічне життя, а все до чого торкнувся Аріман має смерть і нечистоту.

Можливо тому послідовники вчення Зороастра шанують вогонь і віддають йому почесті.

Людина від природи нейтральна, перебуває під впливом духів добра і зла і тому повинна обирати свій шлях в житті. Мудрий завжди обере добро.

Особливою повагою у пророка користувалися пахарі, скотоводи. Вони мали справу з стихіями які приносили життя.

Обрядова сторона віровчення була поклонінням вогню. Культ був звільнений від жертвоприношень, ідолянства.

В кінці історії настане кінець світу, коли прийде месія освободитель і запанує царство добра. Тоді мертві воскреснуть і пройдуть через випробовування. Перед цим всі душі почують список своїх гріхів і в залежності від того, що перевісить туди і потрапить людина.

Еволюція зороастризму.

Згодом вплив на зороастризм політеїстичних релігій приводить до значної трансформації монотеїзму.

Так, наприклад, добрі духи почали витісняти єдиного Бога, а поряд з ними як рівні утверджуються боги землі, води, вітру. Почалося шанування бога Мітри.

Сам пророк став обожненою особистістю і шанувався нарівні з Богом. З`явилося чимало легенд про його дитинство, чудеса, передвизначення до майбутнього пророцтва.

Первинний моральний накал релігії звівся до етичного ритуалізму, коли найбільшим гріхом вважалося нечисте виконання обрядів, або постійної боротьби зі спокусами з боку духів. Віруючий повинен прибігати до заклинань, щоб захиститися від їх впливу.

Протиставлення чистого та нечистого досягло міри конфлікту між добром та злом. Чисте несе в собі печатку Бога Ахура-Мазди, а нечисте подібне Ангро-Майнью. Людині приписувалося дотримуватися ритуальної чистоти так ніби цим вона досягає Бога. Збільшилося число нечистих речей. До них стали належати все померле, плазуни, сарана, мурахи. Наприклад, мерців було заборонено ховати в землю, або спалювати під загрозою осквернити їх. Тому тіла померлих спеціальними людьми заносили в “башти мовчання” в яких вони ставали здобиччю орлів. Потім кістки ховали в глеках, або в ямах обложених глиною.

Цікавою новинкою у вченні про останній суд є ідея про проміжний стан між небом та землею для тих в кого кількість добра та зла порівну. Уявлення про рай та пекло набувають чіткої геометричної окресленості і пов`язані з рухом, відповідно, в гору та низ.

Історія поділяється на 3 періоди по 3 тис. років. Зороастр з`явився на початку першого періоду і сповістив головну частину знань про спасіння, але кожні тисячу років буде приходити новий спаситель і доповнювати вже існуюче вчення релігії. Їх імена Аушетар, Аушетармах, Сошья. Останній з них здійснить воскресіння всіх померлих, відбудеться останній суд. В киплячому полум`ї металу згорять духи зла а всі люди, навіть злі, будуть виправдані і потраплять до нового неба та нової землі.

Послідовники однієї з модифікацій зороастризму зерванізму вчать про те, що Бог добра та дух зла принципово рівні між собою бо виникли з первинно єдиного початку Зервана.

Аналіз зороастризму.

Залишається незрозумілим як при майже рівному співвідношенні між Богом добра і зла все ж таки повинно перемогти добро. Залишається незрозумілим як людина може перемагати зло, якщо воно таке сильне.

Єдиним засобом в досягненні людиною праведності вважається поклоніння вогню, виконання приписів. Але людна така недосконала істота, що свобода в ній завжди схильна до поганого.

Релігія Старого Заповіту

Під старозаповітною релігією розуміється релігія євреїв до пришестя Ісуса Христа і початку Нового Заповіту. Далі починається іудаїзм чи неоіудейство.

Релігія Старого Заповіту має багато спільних рис з іншими релігіями. До них відносяться вчення про єдиного Бога як Особу, про Одкровення Бога, про добро і зло, про воздаяння, про ангелів та демонів, про необхідність жертвоприношень, молитов і т.інш.

В той же час у П`ятикнижжі Старого Заповіту не говориться про безсмертя душі людської, (Еккл. 12.7). Всі померлі потрапляють у шеол, “країну забутяя”, місце несвідомого перебування, вічного сну. Не йдеться про посмертне воздаяння, ні про воскресіння з мертвих, ні про вічне життя, ні про царство Боже. Бог у Старому Заповіті воздає лише в цьому житті.

У пророків Старого Заповіту можна знайти надію на воскресіння(Іов 19, 25-27) про нього говориться у Ісаї (Іс. 26, 8; 16, 19) у Езекіїля(37) у Даніїла(Дан. 12, 2-3).

Існує ряд особливостей, які виділяють старозаповітну релігію з поміж інших релігій. Вчення про творення світу з нічого, про творення людини як “образу Божого”, про гріхопадіння людини, чекання на прихід Месії, богообраність євреїв.

Історично релігію Старого Заповіту можна розпочинати з Авраму та його спілкування з Богом(2085р.). Потім Ісаак, Іаков і 12 його синів породили 12 колін Ізраїлевих.

Переломною подією в житті євреїв було вихід з полону Єгипетського(1280 до н.е.), а також отримання Заповіту з Богом. Всі ці події пов`язані з діяльністю пророка Мойсея.

Закон Мойсея.

Містить відомі всім 10 заповідей, а також дуже багато інших заборонних та …. правил, які давалися євреям для того, щоб цей народ вижив і виконував повеління Бога.